Щитовидна залоза особливо страждає від збільшення рівня радіації, бо клітини цієї залози поглинають радіоактивний йод. А понад дві третини радіоактивних речовин після вибуху на Чорнобильській АЕС становили саме ізотопи радіоактивного йоду.
Як констатують ендокринологи, особливо потерпають діти і підлітки. Торік близько 600 українців віком до 18 років довелося оперувати внаслідок раку щитовидної залози. Більшість із них – дівчата, зазначив у коментарі Радіо Свобода заступник директора Інституту раку МОЗ України Едуард Стаховський.
«Чоловіків – 4,3 тисячі, а жінок – 26 тисяч. У загальному по Україні збільшилась у два рази захворюваність на рак щитовидної залози, а в регіонах, які підпали під радіаціаційне забруднення, – в чотири рази. Ми пов’язуємо це з Чорнобилем», – поінформував Едуард Стаховський.
Ризиковане покоління
Від поширення радіоактивного йоду особливо потерпіли мешканці Півночі України: Київщини, Чернігівщини, Житомирщини, Рівненщини і Черкащини. Як зазначив у тижневику «Дзеркало тижня» директор Інституту ендокринології та обміну речовин імені Комісаренка НАМНУ Микола Тронько, у цих регіонах зареєстрували 60% випадків хвороб щитоподібної залози. І те, що серед потерпілих є Черкаська область, розташована далі від Чорнобильської АЕС, не повинно дивувати. Це залежало від того, куди дув вітер у перші тижні після аварії. Куди він ніс опади із радіоактивного йоду.
Гаяне ОвакімянМешканка Вишгорода Київської області Гаяне – майже ровесниця аварії на Чорнобильській АЕС. Дівчина народилася у 1987 році. Гаяне теж доводиться з раннього дитинства лікувати щитоподібну залозу.
«У зв’язку з тим, що я проживаю у зоні, яка постраждала від Чорнобиля, у мене збільшена щитовидна залоза, збільшений зоб. І через це є проблеми зі здоров’ям. Це впливає на мою активність, на сонливість. І через це мені доводиться вживати багато йоду: йодовану сіль, морську капусту, – каже дівчина. – Намагаюся щороку їздити на море, щоб підвищити імунітет, щоб менше хворіти».
Гаяне також розповіла, що відвідує регулярно лікарів, щоб перевірити, чи не погіршився стан щитоподібної залози. Ліки доводиться купувати за власний кошт, ніяких путівок, ніякої матеріальної допомоги, взагалі ніяких пільг від держави їй не надають.
«Діти, які народилися до 1989 року, отримали чорнобильські посвідчення як дорослі. Навіть ті діти, які народилися в 1992-1993 роках, у дитячий період, до 16 років, мали можливість користуватися пільгами. А зараз уже, на жаль, ні», – розповіла Гаяне.
Першими в групі ризику щодо впливу наслідків Чорнобильської аварії на щитовидну залозу є українці, котрі народилися у другій половині 80-х років минулого століття, констатує лікар-ендокринолог Маргарита Гофман.
«У першу чергу я б звернула увагу на «чорнобильське» покоління, яке, до речі, є основою працездатного населення. Ці молоді люди ведуть активне трудове життя. І саме їм варто бути на сторожі стану щитоподібної залози. Я їм раджу перевіряти цю залозу щороку. Бажано робити бодай УЗІ щитоподібної залози. Це не важко. Принаймні у великих містах в Україні є така можливість. І це варто робити, незалежно від того, чи є якісь прояви хвороби», – зауважує Маргарита Гофман.
Вплив Чорнобильської аварії на здоров’я людей ускладнюється загальною ситуацією у країні, зауважує колишній міністр охорони здоров’я України Микола Поліщук. Наслідки Чорнобиля посилюються поганим харчуванням, шкідливими звичками, стресами тощо.
«Найважливіша програма, яку треба здійснювати, – це проводити моніторинг. І не треба пов’язувати його тільки з Чорнобилем, а й з тими соціально-економічними умовами, які сьогодні є в Україні. А вони, на жаль, невтішні абсолютно в усьому. Тому що й від зовнішніх факторів люди страждають і хворіють не тільки ті, які були в Чорнобильській зоні, а й ті, які були в інших регіонах», – наголосив Микола Поліщук.
Дефіцит корисного йоду
Ендокринна система українців послаблена не лише наслідками аварії на Чорнобильській АЕС. Також дається взнаки те, що три з чотирьох українців мають дефіцит йоду. Без достатньої його кількості в раціоні збільшується ризик захворювань, передусім збільшення щитовидної залози.
В організмі людини з вагою 70 кілограмів є до 20 міліграмів йоду.
Щодня лікарі радять вживати близько двох десятих міліграма цього елементу. Щоб не хворіти на недуги, викликані браком йоду, достатньо їсти харчі, що містять цей елемент: рибу, морську капусту, йодовану сіль. На відміну від йоду в організмі, вона не є дефіцитом у крамницях. Але люди віддають перевагу звичайній, кухонній солі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, лише одна з п’яти українських сімей вживає йодовану.
Йододефіцит – не лише шлях до проблем зі щитоподібною залозою. Він може також призвести до зменшення рівня інтелекту, навіть розумової відсталості, розповідає ендокринолог Володимир Паньків.
«Йододефіцит небезпечний виникненням захворювань щитоподібної залози, в першу чергу, виникнення зобу і порушення функцій цієї залози. Це відображається на інтелектуальному розвитку людини, на тому показнику, який ми називаємо IQ. У дітей, які живуть в умовах йододефіциту, цей показник на 10–15% нижчий, ніж у дітей такого ж віку, які забезпечені цим елементом. Найгірша проблема у тому, що знижується інтелектуальний потенціал суспільства», – зазначив ендокринолог.
Водночас заступник директора Інституту раку МОЗ України Едуард Стаховський наголошує, що крім захворювань щитоподібної залози поширення інших недуг після Чорнобиля не зросло. «Всі інші – в межах таких самих показників, як і в чистих наших областях», – сказав він.
Зокрема, прямих свідчень впливу опромінення на функцію підшлункової залози нині немає. Хоча є дані про дію радіації на молекулярному рівні. Про це заявив Микола Тронько, директор Інституту ендокринології та обміну речовин імені Комісаренка Національної академії медичних наук України.
Як констатують ендокринологи, особливо потерпають діти і підлітки. Торік близько 600 українців віком до 18 років довелося оперувати внаслідок раку щитовидної залози. Більшість із них – дівчата, зазначив у коментарі Радіо Свобода заступник директора Інституту раку МОЗ України Едуард Стаховський.
«Чоловіків – 4,3 тисячі, а жінок – 26 тисяч. У загальному по Україні збільшилась у два рази захворюваність на рак щитовидної залози, а в регіонах, які підпали під радіаціаційне забруднення, – в чотири рази. Ми пов’язуємо це з Чорнобилем», – поінформував Едуард Стаховський.
Ризиковане покоління
Від поширення радіоактивного йоду особливо потерпіли мешканці Півночі України: Київщини, Чернігівщини, Житомирщини, Рівненщини і Черкащини. Як зазначив у тижневику «Дзеркало тижня» директор Інституту ендокринології та обміну речовин імені Комісаренка НАМНУ Микола Тронько, у цих регіонах зареєстрували 60% випадків хвороб щитоподібної залози. І те, що серед потерпілих є Черкаська область, розташована далі від Чорнобильської АЕС, не повинно дивувати. Це залежало від того, куди дув вітер у перші тижні після аварії. Куди він ніс опади із радіоактивного йоду.
«У зв’язку з тим, що я проживаю у зоні, яка постраждала від Чорнобиля, у мене збільшена щитовидна залоза, збільшений зоб. І через це є проблеми зі здоров’ям. Це впливає на мою активність, на сонливість. І через це мені доводиться вживати багато йоду: йодовану сіль, морську капусту, – каже дівчина. – Намагаюся щороку їздити на море, щоб підвищити імунітет, щоб менше хворіти».
Гаяне також розповіла, що відвідує регулярно лікарів, щоб перевірити, чи не погіршився стан щитоподібної залози. Ліки доводиться купувати за власний кошт, ніяких путівок, ніякої матеріальної допомоги, взагалі ніяких пільг від держави їй не надають.
«Діти, які народилися до 1989 року, отримали чорнобильські посвідчення як дорослі. Навіть ті діти, які народилися в 1992-1993 роках, у дитячий період, до 16 років, мали можливість користуватися пільгами. А зараз уже, на жаль, ні», – розповіла Гаяне.
Першими в групі ризику щодо впливу наслідків Чорнобильської аварії на щитовидну залозу є українці, котрі народилися у другій половині 80-х років минулого століття, констатує лікар-ендокринолог Маргарита Гофман.
«У першу чергу я б звернула увагу на «чорнобильське» покоління, яке, до речі, є основою працездатного населення. Ці молоді люди ведуть активне трудове життя. І саме їм варто бути на сторожі стану щитоподібної залози. Я їм раджу перевіряти цю залозу щороку. Бажано робити бодай УЗІ щитоподібної залози. Це не важко. Принаймні у великих містах в Україні є така можливість. І це варто робити, незалежно від того, чи є якісь прояви хвороби», – зауважує Маргарита Гофман.
Вплив Чорнобильської аварії на здоров’я людей ускладнюється загальною ситуацією у країні, зауважує колишній міністр охорони здоров’я України Микола Поліщук. Наслідки Чорнобиля посилюються поганим харчуванням, шкідливими звичками, стресами тощо.
«Найважливіша програма, яку треба здійснювати, – це проводити моніторинг. І не треба пов’язувати його тільки з Чорнобилем, а й з тими соціально-економічними умовами, які сьогодні є в Україні. А вони, на жаль, невтішні абсолютно в усьому. Тому що й від зовнішніх факторів люди страждають і хворіють не тільки ті, які були в Чорнобильській зоні, а й ті, які були в інших регіонах», – наголосив Микола Поліщук.
Дефіцит корисного йоду
Ендокринна система українців послаблена не лише наслідками аварії на Чорнобильській АЕС. Також дається взнаки те, що три з чотирьох українців мають дефіцит йоду. Без достатньої його кількості в раціоні збільшується ризик захворювань, передусім збільшення щитовидної залози.
В організмі людини з вагою 70 кілограмів є до 20 міліграмів йоду.
Щодня лікарі радять вживати близько двох десятих міліграма цього елементу. Щоб не хворіти на недуги, викликані браком йоду, достатньо їсти харчі, що містять цей елемент: рибу, морську капусту, йодовану сіль. На відміну від йоду в організмі, вона не є дефіцитом у крамницях. Але люди віддають перевагу звичайній, кухонній солі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, лише одна з п’яти українських сімей вживає йодовану.
Йододефіцит – не лише шлях до проблем зі щитоподібною залозою. Він може також призвести до зменшення рівня інтелекту, навіть розумової відсталості, розповідає ендокринолог Володимир Паньків.
«Йододефіцит небезпечний виникненням захворювань щитоподібної залози, в першу чергу, виникнення зобу і порушення функцій цієї залози. Це відображається на інтелектуальному розвитку людини, на тому показнику, який ми називаємо IQ. У дітей, які живуть в умовах йододефіциту, цей показник на 10–15% нижчий, ніж у дітей такого ж віку, які забезпечені цим елементом. Найгірша проблема у тому, що знижується інтелектуальний потенціал суспільства», – зазначив ендокринолог.
Водночас заступник директора Інституту раку МОЗ України Едуард Стаховський наголошує, що крім захворювань щитоподібної залози поширення інших недуг після Чорнобиля не зросло. «Всі інші – в межах таких самих показників, як і в чистих наших областях», – сказав він.
Зокрема, прямих свідчень впливу опромінення на функцію підшлункової залози нині немає. Хоча є дані про дію радіації на молекулярному рівні. Про це заявив Микола Тронько, директор Інституту ендокринології та обміну речовин імені Комісаренка Національної академії медичних наук України.
