Ведучий: Кирило БулкінКирило Булкін: Рада Національної безпеки та оборони України завжди була вельми впливовим органом у державній політиці України. Але після введення в дію змін до Конституції і перерозподілу повноважень між гілками влади роль РНБО набула особливої ваги.
Чи є вона тим плацдармом, на який може опертися Президент у непростих стосунках, які склалися між його секретаріатом та урядом? Про це поговоримо з нашими гостями, як і про те, яке значення має посада секретаря РНБО і те, хто саме отримає це призначення.
На початку хочу попросити учасників програми зробити невеликий історичний екскурс і пояснити, що саме змінилося в загальнополітичній вазі такої структури, як РНБО, за останні роки.
Можливо, почнемо з тих змін, які впроваджував Президент Віктор Ющенко одразу після інавгурації? Отже, прошу. Ігор Гринів: Я не буду тут, напевне, оригінальним, коли скажу, що роль і місце РНБО, і особливо секретаріату РНБО, в значній мірі залежали від того, хто був на тих чи інших етапах української новітньої історії секретарем РНБО. Від цього призначення в значній мірі зумовлювалися функція або задачі, які ставилися перед РНБО.
Зокрема, Ви вже сказали, після інавгурації секретарем РНБО став П.Порошенко. І з самого початку ця структура була так чи інакше певною противагою або певним балансом у системі органів влади до уряду. Саме через структуру РНБО здійснювався певний контроль за діяльністю уряду, висловлювалися ті чи інші політичні оцінки не лише самому уряду, а й окремим міністрам, згадайте, саме ті засідання РНБО, які привели, наприклад, до відставки уряду Марчука й інших урядів.
Таким чином РНБО має якби дві складові частини. Перш за все ситуативну – вона може використовуватися, дійсно, як один із найвищих органів державної влади для вирішення кризових ситуацій у державі, в тому числі і кризи влади.
А з другої сторони, секретаріат РНБО як постійно діючий орган, як орган, який має достатньо можливостей для своєї діяльності, має достатньо повноважень, може планувати і тактичні або організаційні функції, тобто, він так чи інакше може дублювати певні функції, які виконує уряд.
- Пане Яблонський, якою точкою стала політреформа, якщо говорити про роль РНБО? Що змінилося після впровадження політреформи?
Василь Яблонський: Якщо говорити про те, яким чином Президент ефективно може впливати на перебіг справ у державі, то, очевидно, в нього залишилося два центри – це СП, колишня адміністрація, і РНБО.
Якщо СП є більш якби канцелярською структурою і фактично якби секретаріат не є навіть виписаним у Конституції, то РНБО – це є конституційна інституція і, очевидно, це є тим майданчиком, де перетинаються і владні повноваження, в тому числі і Президента, і прем’єр-міністра.
Якщо, скажімо, і Президент, і прем’єр-міністр належать до однієї політичної сили, то РНБО, очевидно, може певною мірою відходити на якийсь задній план. Але якщо за такою ситуацією, яка складається зараз, то, очевидно, РНБО може стати майданчиком пошуку консенсусу у політиці України.
- Яку вагу має посада секретаря РНБО сьогодні?
Ігор Гринів: Знову ж таки історично вже склалося в Україні, що посада секретаря РНБО в Україні є дуже вагомою для розподілу владних повноважень або посад у державі - чимдалі це розростає. Особливо зараз привернута дуже велика увага.
Довгий час є в.о. секретаря РНБО і йде очікування про призначення секретаря РНБО. Якщо це відбудеться, то, очевидно, на нього будуть покладені спеціальні задачі.
Я не думаю, що єдиною задачею, яка буде покладена, то це буде пошук консенсусу. Я думаю, що це, скоріше, буде та функція, яка дозволить Президенту взяти ситуацію в разі певної загрози, а саме, загрози національної безпеки, яка може бути достатньо широкою в різних сферах, взяти під контроль завдяки РНБО і, звичайно, при безпосередній участі секретаря РНБО.
Василь Яблонський: Очевидно, важко не погодитися з паном Гринівим стосовно того, що вплив секретаря, власне, залежить від особистості, від тієї людини, яка фактично очолює, якби є другою в цій ієрархії в РНБО.
Треба наголосити, що пан Горбулін двічі увійшов у цю воду, один раз при Кучмі, той час був до 1999 року, скажімо так, “зоряним часом” РНБО, коли вона була дійсно дуже впливовою структурою, і зараз, коли вибудовуються нові стосунки між центром...
- Зараз він в.о. лише. І ми чекаємо секретаря РНБО.
Василь Яблонський: Так, але фактично він розчищає ці конюшні, якщо говорити образно.
Очевидно, існує кілька позицій стосовно того, хто повинен стати секретарем РНБО. Одні експерти говорять про те, що це мусить бути сильний політик на підтримку позиції Президента, а інші говорять, що це повинен бути такий технократ.
- Зараз у ЗМІ широко обговорюється, хто саме буде секретарем РНБО з огляду на те, що Віктор Ющенко не виключив, що на цю посаду буде призначено Юлію Тимошенко.
Який сенс був би для Президента лідера опозиції Ю.Тимошенко все-таки призначити секретарем РНБО?
Василь Яблонський: Дійсно, робити в нашій країні прогнози – це справа дуже невдячна. Стосовно призначення все-таки Тимошенко, оскільки це прізвище вкотре хто з острахом, а хто з надією говорить і вказує на нього, хто покладає багато, хто покладає певні надії, такі розмови йдуть. Хоча Ю.Тимошенко заявляє про те, що не було пропозицій. Але, як відомо, диму без вогню не буває.
З іншого боку, призначення Ю.Тимошенко на посаду секретаря РНБО поставить її насамперед у двозначну ситуацію. Чому? Бо вона задекларувала чітку позицію опозиції. А РНБО – це владний орган і серйозні владні повноваження надає секретарю РНБО. Тому досить важко було б пояснювати якійсь частині електорату про входження до цієї влади.
З іншого боку, це досить серйозний плацдарм або досить серйозна позиція для того, щоб, м’яко кажучи, розпочати такі військові дії між Президентом і прем’єром руками, в даному разі, Ю.Тимошенко.
Хоча, як ми бачимо, на даний момент наш Президент заявляє про те, що немає жодного загострення, він каже, що (буквально недавня його заява) є пошук форм і пошук свого місця, як він говорить, урядом. Очевидно, не все йому подобається, але він не схильний, скажімо, загострювати ситуацію. Тому, з цієї точки зору, навряд чи можливе призначення Тимошенко.
- Пане Гринів, що більш корисне для України було б у цій ситуації, як на Вашу думку: секретар РНБО з найближчого оточення Президента чи опозиції?
Ігор Гринів: Я переконаний, що на сьогоднішній день для того, щоб, щонайменше, встановити певний баланс, так як є це в суспільстві, то необхідно, щоб на цю посаду була призначена людина, яка зможе допомогти Президенту взяти ситуацію під контроль.
