Доступність посилання

ТОП новини

Які перспективи має в Україні президентська гілка влади?


           Слухати:Щоб зберегти аудіо-файл на Ваш комп''ютер для подальшого прослуховування слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку "завантажити" та вибрати "Save Target As..." або "Зберегти Об''єкт Як..." та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження, відкрийте його, двічі клацнувши на ньому мишкою.

Гості Свободи: екс-президент України Леонід Кравчук та екс-голова РНБО, кандидат у президенти на виборах 1999-го року Євген Марчук.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

РС: Які перспективи має в Україні президентська гілка влади?

Ну, а чому ми говоримо саме про таке, зрозуміло. Адже ухвалення Закону про Кабінет Міністрів багато в чому змінило українські політичні розклади.

Ведучий: Кирило Булкін
Як виглядатиме тепер президентська гілка влади і сам інститут президентства? Чи залишається ще такий інститут в Україні взагалі (я маю на увазі не формально, а з огляду на реальні повноваження)?

На вашу думку, чи не стала президентська посада після ухвалення Закону про Кабмін суто церемоніальною? Леонід Кравчук: Ні, не стала.

Ви знаєте, я слухаю багато розмов і дискусій з цього приводу. Але хочу сказати, що Закон про Кабінет Міністрів нічого не змінив щодо президентської влади. Змінила Конституція, доповнення, яке сталося з 1-го січня 2006 року. І тільки. І вже Закон про Кабінет Міністрів спирається на доповнення, зміни до Конституції.

Таким чином, говорити, що Закон про Кабінет Міністрів змінив докорінно ситуацію в Україні, змінив повноваження гілок влади, це не відповідає дійсності.

Євген Марчук: Так, я згоден.

Але на доповнення сказав би, що деякі акценти у структурі влади, безумовно, зміняться. І такі суттєві. Вони стосуються перш за все такого інструменту президентського, можна сказати, як РНБО.

Суть заключається в тому, що до складу РНБО тепер входять і Прем’єр-міністр, і Голова Верховної Ради, за згодою — лідери політичних партій, які є опозиційними до політичної партії Президента.

Тобто, сьогодні уже Президент не може так ефективно використовувати РНБО як інструмент, який був при президентській структурі влади. Я думаю, що це досить швидко позначиться.

Те, що поступив проект закону, тобто доповнень до закону про РНБО, який внесли депутати від Партії регіонів, я думаю, що є логічним підтвердженням того, що я сказав.

РС: Багато експертів говорять, що з Конституцією є розбіжності певні в цього Закону про Кабмін.

Леонід Кравчук: Нехай КСУ скаже, я кажу про інше. Якщо Президент уміє використати ці повноваження і його команда допомагає йому, то тоді це є реально. А якщо команда Президента, яка стояла з ним на Майдані, зараз зовсім в інших таборах: Мороз там, Юля Тимошенко там, а партії всі, навіть “НУ” пішли... Президент залишився один на один. “Любі друзі” його залишили. То в чому тут кого звинувачувати? Треба звинувачувати команду, яка не зуміла виконати те, що ставив перед нею. А Президент не зміг вимусити працювати так, щоб було на користь Україні.

РС: Які шанси має, на вашу думку, Президент у разі оскарження Закону в Конституційному Суді?

Леонід Кравчук: За Президентом, за Конституцією, залишаються найширші повноваження. Скажу більше. У Східній Європі таких повноважень конституційних, як має Президент України, немає ні в кого.

Я переконаний (я чую ці слова від Віктора Андрійовича), що потрібно продовжувати дискусію обговорення. Але не таку дискусію, яка ведеться зараз. Президент каже про Прем’єра в Закарпатті, а Прем’єр буде казати про Президента в Донецьку. Вони мають разом говорити!

РС: Круглих столів і тому подібного теж чимало було.

Євген Марчук, Леонід Кравчук
Леонід Кравчук: У нас правильного, я сказав би так, круглого столу не було, у нас були збори.

Коли керує круглим столом Президент або Прем’єр, або Голова ВРУ, то це директивні збори.

У Польщі круглим столом керував незалежний політик! Навіть, я пам’ятаю, хтось із церковних діячів. Тоді це круглий стіл.

А коли збираються під керівництво однієї людини, і ця одна людина може говорити, скільки хоче, а всім дають по 5 хвилин, то це, вибачте, не круглий стіл, це партійні збори.

Євген Марчук: Президент – Гарант Конституції, Гарант незалежності, суверенітету, тобто і ЗСУ, і проблеми держави в цілому, і представлення держави за межами України. Крім того всього, про що вже говорилося. А це при грамотному розкладі на виконавчі пункти — це досить чи багато. Проблема тільки в тому, щоб цим добре, кваліфіковано і динамічно розпоряджалися.

РС: Які перспективи має в Україні президентська гілка влади?

Леонід Кравчук: Президентської гілки влади не існує. Президент – глава держави. Це дуже важливий момент!

Якщо ми будемо говорити про гілку, то відповідні повноваження змінювати потрібно.

Але є одна річ. Президентська посада буде. Ідеться про її масштаби: чи всенародно обиратися, чи парламентом, чи мати більші повноваження, чи менші повноваження.

Трагедії в тому, що якийсь, скажімо, Президент з якимись іншими повноваженнями прийде для України, абсолютно немає. Трагедія є сьогодні, коли Україною ніхто не управляє. Оце трагедія!

Євген Марчук: За 15 з лишнім років незалежності я знаю багато прикладів, коли особистість проявляла себе динамічно, креативно, незалежно від того, що в нього за повноваження. На різних посадах.

Тому дуже важливим є, щоб було чітко видно в діях, у професійній налаштованості й підготовленості, чого хоче команда Президента в тих рамках, які їй визначені Конституцією і вже тепер Законом про Кабінет Міністрів.

Чому я так кажу? Тому, що технологи, влада або практичні люди, які займалися управлінськими функціями, досить легко читають, що роблять або чого не роблять ті чи інші посадовці.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG