Карміне Дзаккарія – президент
Інституту української культури імені
Т. Шевченка (м. Неаполь)Президент Інституту української культури розповідає про останні досягнення громади: "Нині найважливіший проект – це те, що ми відновили в ефірі 10-хвилинний випуск теленовин українською мовою. Програма виходить по суботах з повтором у неділю на місцевому каналі "TV Luna”, який транслюється майже в усьому регіоні Кампанія”.
Багато українців все ще не легалізували своє перебування
Інститут активно долучається також до організації недільних шкіл, випускає щомісячник під назвою "Шепіт і крик”, щоправда російською мовою, але з новинами про Україну. Фінансову допомогу надають керівники італійських підприємств.
Чимало проблем позаду, говорить Карміне Дзаккарія, але труднощів і досі вистачає: "Найбільша проблема, що багато людей все ще не легалізували своє перебування в Італії. Дуже важко для багатьох взяти позику в банку для придбання помешкання. Складна ситуація і з пенсіями: невідомо, чи робітники, котрі працюють в Італії і сплачують податки, отримуватимуть пенсію, коли повернуться в Україну. Адже поки не має двосторонньої угоди між державами. Не існує також взаємного визнання дипломів про освіту. Якщо особа здобула фах лікаря в Україні, чому вона не може займатися цією професією в Італії?”
Прямолінійність українців шкодить діалогові
Після довгих років тісного спілкування з іммігрантами пан Дзаккарія комфортно почувається в українському колі. "Інститут української культури у Неаполі, як одна велика родина для всіх: дискутуємо, жартуємо, часом і сумуємо, бо таке життя наше”, — говорить керівник організації.
Карміне Дзаккарія і продовжує: "Серед позитивних рис українців назвав би велике бажання рухатися вперед, інтегруватися, вони гарно опановують італійську мову і водночас не забувають про своє коріння, зберігають рідну культуру. Але існує і проблема взаємонепорозуміння з італійцями. В українців що на думці, те й на язиці, вони прямолінійні і часом видаються різкими. Ми ж на Заході звикли висловлюватися загально, перед тим, як щось сказати, добре подумаємо. Українець або каже, або ні. Це часто створює бар’єр під час діалогу”.
"Не відчуваю себе готовим поїхати до України – колиски Київської Русі..."
Йому подобається українське пиво і страви з курятини, які готують українські жінки. І вино з України прийшлося до смаку, хоч виявилося дуже міцним. Взагалі, Карміне Дзаккарія – прихильник місцевої кухні, і про це він говорить не загально, а цілком конкретно.
В інтерв’ю Радіо Свобода італієць зізнався, що мріє бодай раз відвідати батьківщину своїх друзів-іммігрантів: "Я вже багато років збираюся відвідати Україну і Росію. Я чимало їздив по світу. Та кожного року не відчуваю себе готовим поїхати до України – колиски Київської Русі. Я не відчуваю себе готовим як християнин, бо ця країна дуже важлива, з великою історією. Я добре знаю, що окрім Тараса Шевченка, є Іван Франко, його поезія і книжки... Думаю про вік і запитую себе: "Мені 55 років, то ж маю наважитися”.
Матеріали до теми:
ФОТОРЕПОРТАЖ, 12.04.2007: Українські кольори в об''єктиві «Свободи»
Президент заявляє, що підкориться будь-якому рішенню Конституційного Суду щодо Указу про розпуск Верховної Ради Україна поза майданами: які настрої панують серед людей? Марек Сивець: в Україні немає революції Комітет Європарламенту обговорив ситуацію в Україні «Ми зацікавлені в тому, щоб Україна була на нашому боці» – євродепутат Ганнес Свобода Чи не зарано Захід припинив підтримку України? Політичний компроміс та українські реалії Кризова економіка. Чи вдарила політична криза по гаманцях простих українців? Чого хоче Росія в Україні?