Доступність посилання

Або УПА, або ЄС. Як Зеленський відповість на ультиматум Польщі?

До яких наслідків може призвести польсько-український конфлікт?
До яких наслідків може призвести польсько-український конфлікт?

Україна та Польща переживають чи не найсерйозніше кризу відносин від початку повномасштабної російсько-української війни.

Чому?

  • 26 травня президент Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ почесне найменування «імені Героїв УПА». Як йдеться в документі, це зробили «з метою відновлення історичних традицій національного війська, зважаючи на зразкове виконання покладених завдань під час захисту територіальної цілісності й незалежності України». Це викликало різку реакцію в Польщі.
  • Президент Польщі Кароль Навроцький розкритикував це рішення. За його словами, через це він ініціюватиме позбавлення Зеленського Ордена Білого Орла. Капітула ордену сьогодні зустрілася для обговорення цієї пропозиції. Згодом речник Навроцького Рафаль Леськевич повідомив, що капітула повідомила свою позицію президенту, який брав участь у обговоренні. «Президент ухвалить рішення в належний час», – додав Леськевич.
  • Польські політики заявляють, що будуть блокувати вступ України в ЄС.
  • Міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш під час зустрічі з керівником Офісу президента України Кирилом Будановим озвучив польську позицію щодо цього рішення, що «пам’ять про жертв Волинської трагедії має особливе значення для Польщі та не може бути предметом дискусій».
  • Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, коментуючи суперечку, написав у соцмережі X:

«Якщо ми будемо сваритися через минуле, хтось інший виграє майбутнє. Український президент повинен нарешті це зрозуміти. Польський – також. Поки не пізно».

  • Ініціатива президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського Ордену Білого Орла матиме вплив на зовнішню політику, вважає голова польського МЗС Радослав Сікорський. Про це він заявив журналістам 8 червня, передають польські медіа. Міністр закордонних справ припустив, що ініцатива може виглядати «дивно» з огляду на інших закордонних діячів, які мають цю польську відзнаку.

«Я особисто вважаю, що це буде дивно, якщо виявиться, що, якщо звузити справу до живих, Орден Білого Орла має колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер, який отримує гроші від Путіна, а не має його той, хто з Путіним воює», – цитує Сікорського «Польське Радіо».

  • Заступник міністра науки Польщі Анджей Шептицький (правнук брата митрополита Андрея Шептицького) зазнав критики через заяву, в якій порівняв військових Української повстанської армії з польськими антикомуністичними підпільниками. Про це повідомляють польські видання RFM24 і Onet.

В інтерв’ю TOK FM Шептицький сказав, що УПА – «це було формування, яке – незалежно від того, що ви кажете про волинський злочин (польский наратив на позначення Волинської трагедії – ред.) – боролося за незалежність України, боролося в рамках цієї української уяви, насамперед проти радянської влади, і це була така безнадійна боротьба».

У Києві не вважають, що рішення Володимира Зеленського було помилковим і пояснюють, що назва підрозділу була вибором українських військовослужбовців.

До яких наслідків може призвести польсько-український конфлікт і чи варто Україні відмовитися від перейменування підрозділу в угоду Польщі, яка, на офіційному рівні, кваліфікує дії вояків УПА як геноцид проти польського населення на Волині.

Про це дивіться у програмі Свобода Love:

Який вихід із кризи україно-польських відносин?

Лукаш Адамський, доктор історії та політичний аналітик, директор Центру діалогу імені Юліуша Мєрошевського (Польща):

«Можна, скажемо, вийти з цього шляху [ескалації]. І тут є три можливі, може не варіанти, але стратегії дії. По-перше, можна виконати реконтекстуалізацію Української повстанської армії, тобто там дописати, наприклад, «героїв УПА, що боролися проти радянських загарбників». […]

Другий шлях – це, якби, наприклад, самі солдати звернулися до президента Зеленського, ну, і сказали, що, «пане президенте, ми поважаємо членів УПА, але ми не хочемо сваритися з Польщею, з нашим надійним другом через цю назву і ми пропонуємо це змінити. Ну третій шлях – цей указ залишиться в силі, але з другого боку українська влада би виконала якийсь історичний жест щодо волинських родин, тобто родин жертв УПА».

Ігор Гузь, народний депутат України, група «Партія «За майбутнє», Член групи з міжпарламентських зв’язків з Республікою Польща:

«Перше, що треба зробити, треба сказати всьому світу, в тому числі нашим друзям полякам, що ми самі будемо визначати, хто є наші герої. І Українська повстанська армія, і я дякую президенту, – це герої Української держави, які боролися за Українську самостійну соборну державу. І тільки ми в своїй країні будемо вирішувати, це наші герої чи не наші герої. Натомість ми не будемо вказувати полякам, що робила Армія Крайова, чи що робили інші формації у Польщі, в тому числі не тільки в Польщі, на території Волині».

Про УПА читайт Метою створення УПА було об’єднання розрізнених збройних груп націоналістів під керівництвом ОУН(б). Своїм головним завданням УПА декларувала створення національної української армії для відновлення незалежної Української держави і підготовку повстання після того, як комуністичний СРСР і нацистська Німеччина виснажать одне одного у кровопролитній війні.
УПА виступала за створення самостійної соборної Української держави, яка мала включати в себе всі етнічні українські землі.
Часом заснування вважають 14 жовтня 1942 року, а одним із останніх боїв УПА з військами НКВС був бій із метою заблокувати радянські військові колони до Угорщини для придушення антикомуністичного повстання 1956 року. За деякими даними, все ж останній бік вояки УПА дали аж в 1967 році.
Із травня по листопад 1943 року головним командиром УПА був Дмитро Клячківський, з 1944 по 1950 рік – Роман Шухевич, з 1950 по 1954 рік – Василь Кук.
Для УПА була характерна партизанська тактика, все озброєння було трофейним – німецьким, радянським, угорським та австрійським (ще з Першої світової війни). Окрім українців, у складі УПА воювали євреї, росіяни та бійці інших національностей.
УПА воювала на два фронти – проти нацистської Німеччини і згодом проти радянської влади, а діяльність УПА визнавали антинімецьким повстанням німецькі окупаційні керівники, зокрема Еріх Кох. Напади частин УПА на німецькі військові підрозділи, як випливає з німецьких документів, тривали до серпня 1944 року, про збройний конфлікт німців і УПА свідчать і звіти радянських партизанів.
Радянська пропаганда очорнювала УПА як структуру, що співпрацювала з нацистською Німеччиною.
У Росії УПА визнали екстремістською організацією рішенням Верховного суду у 2014 році.
У Польщі теж переважає негативне ставлення до УПА. У 2016 році парламент Польщі кваліфікував дії солдатів УПА проти польського населення на Волині як геноцид.
Радіо Свобода розповідає про Волинську трагедію у спецпроєкті
На Волині діяла не лише УПА, а й мережі й загони «Бульби»-Боровця, «мельниківців» та різних отаманів. Діяли також німецькі каральні частини та поліцаї, в лавах яких служили і українці, і поляки, – а також радянські партизани.
На основі документів СБУ встановлено, що в Західній Україні польські втрати становили 30 327 осіб та 240 знищених населених пунктів, а українські – 16 523 та 115 відповідно. Натомість Інститут національної пам’яті Польщі вважає, що УПА та інші загони націоналістів причетні до загибелі близько 100 тисяч поляків.
Ставлення до УПА в українському суспільстві після здобуття незалежності коливається між позитивним (борці за незалежність) і негативним («німецькі колаборанти»), після Революції гідності почало переважати визнання заслуг.
Із 2015 року вояки УПА мають статус борців за незалежність України у ХХ столітті. 2018 року було ухвалено закон, що надає солдатам УПА статус учасників бойових дій.
Згідно з соцопитуванням, проведеним восени 2023 року, для понад двох-третин населення України УПА стала символом захисту незалежності.
«Ми спостерігаємо серйозну переоцінку минулого. Історія УПА стає одним із ключових елементів нашої національної памʼяті. ...Для понад 70% українців ця історія стала досвідом і заклала традицію спротиву агресору та захисту незалежності», – сказала на презентації досліженння Ярина Ясиневич, програмна директорка Центру досліджень визвольного руху.
– військово-політичне формування, що діяло на території України в 1942–1956 роках, яке боролося проти радянської і нацистської армій за незалежну Україну.


Форум

XS
SM
MD
LG