Ви можете прослухати цей текст, ми озвучили його за допомогою штучного інтелекту:

Нині, коли спостерігається геополітичне загострення теми Гренландії на тлі наполягань Вашингтона щодо заволодіння цим данським островом, багато спостерігачів звертають увагу на те, що напруга в Арктиці може бути і в інших точках – та, певною мірою, це вже має місце. Вони не «гарячі точки» ще, ясна річ, але немає сумніву, що Арктика і Північний полюс ще стануть свідками серйозної конкуренції провідних потуг світу за ці простори і ресурси Півночі.

Розглянемо інші потенційні точки, окрім Гренландії, де вже «не до жартів».

Свальбард/Шпіцберген

Після того, як загострились суперечки щодо майбутнього Гренландії, дехто звернув погляд на Шпіцберген або ж норвезькою Свальбард – архіпелаг, який лежить далеко за Полярним колом і там, можливо, одна з найпівнічніших населених територій у світі.

Опозиція в Норвегії висловила тривогу, що плани Дональда Трампа щодо Гренландії можуть призвести до втрати Норвегією Свальбарду. Оскільки президент США пояснює потребу контролю над Гренландією активізацією Росії та Китаю в Північній Атлантиці, то на архіпелазі Росія вже є присутньою та й сама Російська Федерація розташована неподалік і це, мовляв, може налаштувати американців на бажання заволодіти цим архіпелагом.

Лідерка опозиційної норвезької партії SV Кірсті Берґсте звернулася до прем’єра Норвегії Юнаса Гар Стера, аби той поінформував парламент країни про ситуацію довкола Свальбарда.

Як зазначає в Х акаунт Вишеград24:

«На норвезький архіпелаг, що має назву Свальбард, угода сторічної давнини дала доступ майже всім країнам. Той Договір зробив вкритий льодом архіпелаг піддатливим на втручання з боку Росії та Китаю. Відтак Норвегія посилює контроль як ніколи раніше»

«Десятиліттями дослідники з цілої планети приїздили на наукову станцію на Свальбарді, розташовану на фантастичному фіорді, що оточений гострими, як зуби, горами. Китайські студенти гасали на cноумобілях разом з європейськими колегами. Норвежці та росіяни проводили шахові турніри і разом частувались борщем після шахових партій», – написала недавно газета The New York Times .

«Але сьогодні, Норвегія твердіше наполягає на своєму суверенітеті над Свальбардом і відштовхує іноземний вплив. Вона позбавляє іноземців виборчого права. Вона заблокувала продаж землі іноземцям. Вона обмежує іноземних дослідників і заявила про права на морське дно на сотні миль», – зауважила газета.

Свальбард (один з островів якого географічно є Шпіцберген) є одним з найкращих місць на планеті для завантаження супутникових даних та відстеження траєкторій польотів ракет. Також на острові і на морському дні біля нього є великі поклади рідкісноземельних мінералів – вони використовуються в батарейках електромобілів та сонячних панелях.

«Той, хто контролює Свальбард, отримує майданчик для домінування в Арктиці, яка набирає все більшого значення для безпеки Європи, Північної Америки та Азії», – зазначає американська газета.

«Американські представники звинувачують китайських дослідників у проведенні незаконних військових досліджень там. Росіяни висувають претензії на Свальбард мовою, подібною до тієї, якою вони говорять про претензії на Україну», – додає The New York Times.

До речі, на Шпіцбергені (Свальбарді) є два «російські» міста. Там ще в часи СРСР добували вугілля – воно дороге, його треба везти на материк, але робилося це з політичних міркувань, щоб мати присутність на архіпелазі.

Ще з радянських часів вугілля на Шпіцбергені добували українські шахтарі з Донбасу, які приїздили туди вахтеним методом. Тривало це ще якийсь час і після здобуття Україною незалежності.

Після Першої світової війни переможці визнали претензії Норвегії на архіпелаг, але із застереженнями. Договір про Шпіцберген 1920 року заборонив будь-яку військову активність на архіпелазі і дав усім підписантам рівний доступ до полювання, риболовства, видобутку ресурсів та право на землеволодіння – що є надзвичайно винятковим типом міжнародних домовленостей.

Норвегія, Данія, Франція, Італія, США та Японія були початковими підписантами Договору. СРСР приєднався трохи згодом, як також і Китай.

Нині масла в «арктичне полум’я» додав і президент Хорватії Мілан Міланович, який ніби жартома запропонував президенту Трампу Свальбард, натякнувши, що він навіть ближче до Росії, аніж Гренландія.

«Я не знаю чи американська адміністрація бачила його на карті, але Свальбард існує. Він розташований трохи східніше Гренландії. Я цим даю матеріал для роздумів», – процитували президента Хорватії в Х.

Ісландія

Ісландія – на відміну від Гренландії – є незалежною суверенною державою, а Гренландія є автономією у складі Королівства Данії.

Але як і Гренландія, Ісландія є в НАТО, хоча й не має власної армії. Як і в Гренландії на території Ісландії розташована одна американська військова база.

Нині, на тлі загострення щодо Гренландії, не минув без уваги жарт кандидата на посла США в Рейк’явіку щодо Ісландії «як 52-й штат США».

Біллі Лонг, кандидат президента Трампа на посаду посла в Ісландії, змушений був вибачитися після того, як в приватній розмові з членами Палати представників пожартував, що ця острівна держава стане «52-м штатом», а він буде її губернатором.

Лонг віддавна був конгресменом, членом Палати представників від штату Міссурі, і під час недавнього візиту в Конгрес вдався до того жарту зі своїми старими колегами.

Міністерство закордонних справ Ісландії зажадало від посольства США в Рейк'явіку відповіді на коментарі Лонга.

«Якщо хтось образився, то я прошу вибачення», – сказав Лонг в інтерв'ю Arctic Today, новинному сайту з Аляски.

Як пише видання Politico, в Ісландії створили петицію, в якій закликають міністерку закордонних справ Катрін Гуннарсдоттір відхилити кандидатуру Лонга на посаду посла.

«Ці слова Біллі Лонга, якого Дональд Трамп висунув на посаду посла в Ісландії, можливо, були сказані впівголосу, але вони образливі для Ісландії та ісландців, яким довелося боротися за свою свободу та які завжди були другом Сполучених Штатів», – йдеться в петиції.

Як пише Politico:

«Коментарі Лонга, як виглядає, зачепили нерв на тлі того, як члени НАТО, включно з Ісландією, здригнулися на тлі неодноразових погроз Трампа підкорити Гренландію, яка є данською територією… Коли лідера більшості в Сенаті Джона Туна запитали щодо фрази про «52-й штат», то він сказав, що Лонг «вірогідно веселився» і «я б не надавав цьому великого значення».

Північ Канади

Як пише сайт американської телекомпанії NBC News, останнім часом в західній півкулі президент Трамп зосереджується на Канаді.

Він, читаємо, приватно все частіше скаржиться своїм помічникам протягом останніх тижнів на вразливість Канади перед супротивниками США в Арктиці – Росією та Китаєм.

Трамп також наполягає, щоб Канада більше витрачала на оборону як член НАТО.

Як пише NBC News: «Наростаюча приватна фіксація президента на Канаді, чиї відносини зі США були глибоко натягнуті, з’явилась на тлі того, як він перетворює давню критику сусідів Америки в Західній півкулі в дії, спрямовані на розширення потуги США в регіоні».

Приватно американські представники кажуть, що якби США вдалося заволодіти Гренландією, це було б вигідно і Канаді.

«В підсумку, все це спрямоване на те, щоб зупинити Росію та Китай від розширення присутності в Арктиці. Канада б виграла від володіння США Гренландією», – сказав один представник адміністрації США телеканалу.

Канада має величезні арктичні території, багаті на корисні копалини. До речі, живуть на крайньому півночі Канади місцеві інуїти – кровні брати інуїтів Гренландії.

Минулих вихідних, коли відбулися акції в столиці Гренландії місті Нуук та в Копенгагені, то подібний марш і мітинг за участі 70 людей відбувся і в Канаді – в місті Ікалуїт в арктичних канадських територіях.

«Переборюючи низькі температури вони йшли і несли плакати, проголошуючи підтримку суверенітету Гренландії. Це відбувалося на тлі продовження президентом США Дональдом Трампом погроз взяти під контроль острів», – пише сайт канадійської телерадіомовної компанії СВС .

Один з лідерів інуїтської громади Канади Натан Обед сказав, що уряд Канади має зараз приділити більше уваги території Інуїт Нунангат – історичної батьківщини канадійських інуїтів. Це, на його думку, може бути у вигляді більших інвестицій в морську та авіаційну інфраструктуру регіону.

Чинні американські посадовці заявили NBC News, що не йдеться про розміщення американських військ на північному кордоні Канади. І на відміну від Гренландії, Трамп не прагне придбати Канаду і не заявляє, що може захопити її за допомогою американських збройних сил, заявили високопосадовець адміністрації та нинішні і колишні американські посадовці.

Критика Канади з боку Трампа почалася ще під час його першого терміну. Минулого року вона досягла апогею, коли він погрожував застосувати «економічну силу», щоб захопити країну і перетворити її з північного сусіда Америки на 51-й штат. Трамп розпочав торговельну війну з Канадою і відкрито сперечався з її урядом. Хоча останнім часом ця публічна напруга стихла.

_________________________________

Як кажуть експерти, Арктика в найближчі десятиліття може стати ареною серйозної геополітичної, військової та економічної конкуренції. І країни регіону мають брати до уваги все більшу зацікавленість арктичним простором з боку провідних світових гравців – США, Росії та Китаю.