Армія РФ просувається на обох флангах Костянтинівки Донецької області, у самому місті з'явилась «червона зона» – проєкт DeepState позначив її на своїй мапі 16 червня. Зважаючи на неї, агресор зміг закріпитись на невеликій ділянці на південній околиці Костянтинівки і збільшив «сіру зону» поблизу та в місті.
Українські захисники повністю контролюють північну частину і центр Костянтинівки, з трьох боків йдуть бої. На мапі це має вигляд «кліщів», і між їхніми нерівними краями відстань подекуди становить менше від двох кілометрів.
- Чи є загроза оточення українських підрозділів у Костянтинівці?
- До якої тактики може вдатись Росія, якщо взяти захисників міста в «кліщі» не вдасться?
- Чи можуть ще Сили оборони переломити хід битви за Костянтинівку?
Про це Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поговорили з Владиславом Урубковим, керівником військового відділу фонду «Повернись живим».
Розмова відбулась в ефірі Радіо Донбас Реалії – дивіться програму повністю на YouTube. В цьому матеріалі наводимо уривок про ситуацію у Костянтинівці.
(Текстову версію підготувала Вікторія Жук)
– У коментарі моєму колезі [для аналітичної статті щодо ситуації у Костянтинівці] раніше ви описували ймовірний задум російського Генштабу одночасно просунутися до Слов'янсько-Краматорської агломерації із півночі – з району Лиману, зі сходу – з району Слов'янська, і з заходу – з боку Добропілля. Наскільки, на вашу думку, такий сценарій є реалістичним зараз, з огляду на темпи просування армії РФ?
– Станом на зараз про загрозу оточення не йдеться. Поки росіяни нав'язують нам міські бої всередині Костянтинівки. Вони вже понад два з половиною роки б'ються за Часів Яр і не можуть повноцінно окупувати це місто. Відповідно, там наша оборона все ще стійка, хоча і максимально ускладнена.
Тому ми наразі говоримо про такі повільні просування росіян [у Костянтинівці].
Ми тривалий час стримували їх на підступах до міста. Зараз, коли ворог зайшов всередину, йому певним чином легше трохи інфільтруватися і розпорошуватися, що для нас ускладнює оборону і подальше стримування. Але у нас вже були приклади з іншими містами.
Станом на зараз про загрозу оточення не йдеться
Першим на думку, авжеж, спадає Торецьк, де бої також були від будинку до будинку і тривали багато місяців. Хоча на початку, оскільки росіяни змогли зачепитися, змогли зайти в місто, здавалося, що оборона там може доволі швидко згорнутися.
Складно, з цієї точки зору, щось прогнозувати, тому що може бути таке, що в один квартал ворог зайшов швидко, понад сотня [військових РФ] накопичилась, а взяти наступний квартал – у нього на це піде кілька місяців. Можливий і такий сценарій.
Все залежить від нашої протидії, як ми будемо перекривати їхні логістичні шляхи, перш за все, [російської] піхоти в Костянтинівці, і чи не дозволимо ми їм накопичуватися і пересувати позиції пілотів вглиб, наприклад, на дев'ятиповерхівки, щоб організовувати там точки зльоту [дронів], бо таким чином вони зможуть далі вже впливати і на нашу логістику до міста, яка і зараз є дуже і дуже складною.
– Чи відомо вам, можливо, про ділянки у Костянтинівці, де українські підрозділи вже можуть бути в оточенні?
– Про оточення мені невідомо. Я знаю, що бої ведуться на околицях, зокрема, на південному заході та на сході міста.
– Ви також зазначали, що ризику Авдіївка роками була форпостом оборони України, після окупації якої фронт на схід буквально «посипався». Армія РФ за лічені місяці окупувала чимало українських міст, створила «Очеретинський виступ» та дійшла до Покровська, який згодом теж змогла захопити. Серед причин військові і аналітики називали тоді незлагодженість дій українських підрозділів та відсутність укріпленої лінії оборони за містом.для Костянтинівки немає завдяки масштабуванню українських дронів, які зривають, власне, ці флангові обходи. Якщо російська тактика «кліщів», які ми можемо спостерігати в місті, про які ви щойно згадали, не спрацює, а масштабування дронів буде збільшуватися, що робитиме армія РФ далі? Яку тактику застосовуватиме?
– У росіян усі ці роки війни є одна класична тактика – якщо їм щось не вдається різкими охопленнями, вони починають битися у лоб. Так вже було неодноразово, багато наших міст внаслідок таких штурмів були просто знищені аж до фундаменту.
Якщо армії РФ щось не вдається різкими охопленнями, вони починають битися в лоб
Навіть якщо їм не вдасться великими силами охопити місто – тобто таким чином, що ворожі війська рівня батальйонів будуть тиснути з обох флангів і фізично перекриють будь-які шляхи постачання [Силам оборони] – певне таке охоплення дронами вже відбувається.
Ворожі пілоти вже доволі тривалий час працюють по основних артеріях, які ведуть до Костянтинівки. І це максимально ускладнює для нас будь-які пересування, зокрема і піші.
Просування [російської] піхоти ми намагаємось максимально знешкоджувати. Вони все одно рухаються вперед, просто дуже-дуже повільно, але водночас становлять загрозу для наших військ, які продовжують утримувати Костянтинівку і проводити ротації на позиціях в самому місті.
Саме тому бої за міста і можуть тривати місяці – через такі темпи просування ворога.
– Владиславе, а чи є у противника сили на лобові атаки?
– Вони в будь-якому разі планували великий літній наступ, хоча якщо порівняти з попередніми роками – літом 2024-го, літом 2025-го, то зараз ці темпи значно впали. Але вони постійно розраховують на безперервний наступ із залученням резервів на ключові ділянки. Донеччина для них однозначно є ключовою ділянкою.
Донеччина для Росії однозначно є ключовою ділянкою
Зараз їм здається, що у Костянтинівці у них виходить. Тут, очевидно, для Росії один із пріоритетних напрямків, куди залучати резерви, тобто де продовжити ці штурми, щоб ми не могли закріплюватись на нових рубежах і не змогли перетворити для них Костянтинівку на чергову багатомісячну битву.
Саме тому, так, вони залучають нові сили й через це ми бачимо, що інфільтрація досі триває.
– Також ви казали, що ситуацію поблизу Костянтинівки можна було б виправити, перехопивши ініціативу в повітрі: більше літаків, ракет, аналогів українських КАБів. Чи є ще час, шанс все-таки для Сил оборони зробити це?
– Ми не можемо зрівнятися з росіянами за кількістю авіаударів, які вони завдають. У нас теж є певні дії в цьому напрямку, але ні за кількістю літаків, ні за кількістю бомб, які вони запускають, ми зрівнятися з ворогом не можемо.
Саме тому це такий вагомий для них козир для просування в місті, коли вони буквально можуть завалювати КАБами квартал за кварталом, просто знищуючи ті позиції, які могли б утримувати наші воїни.
Ми їм пропорційно відповідати поки що не можемо. Ми йдемо шляхом розвитку авіації, ми повністю змінюємо підходи на такі, про які, можливо, у 2022 році і мріяти не могли. Як, приміром, і про те, щоб користуватися такими літаками, як зараз. Утім, цей процес не настільки швидкий, як той самий розвиток дронових технологій. Тут однозначно потрібен час.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:
Поділіться з нами своїм відгуком про статтю: на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, Whats App або Imo: +380635710657. Якщо ви живете на окупованій території – пропонуйте теми, діліться міркуваннями через анонімну форму donbass.realii.info. Донбас Реалії працюють для аудиторії по обидва боки лінії фронту.
Форум