Доступність посилання

ТОП новини
22 Липень 2019, Київ 23:16

Українсько-російський договір про Азов: продовжити неможливо денонсувати. Де ставити кому?


Азовське море стало кризовим місцем

Російська гібридна війна проти України змусила Київ переглянути договірно-правові документи, підписані у різний час із Росією. Так, президент Петро Порошенко на засіданні Генеральної асамблеї ООН передав керівництву організації ноту щодо рішення України не продовжувати дію договору про дружбу з Росією. Влітку цього року до Верховної Ради України внесений проект закону про денонсацію договору між Україною і Росією про співпрацю у використанні Азовського моря і Керченської протоки, серед авторів якого – спікер Андрій Парубій. Думки політиків, дипломатів, аналітиків щодо долі цього документу розділились, але в одному єдині усі: Росія свідомо загострює ситуацію в регіоні Азовського моря та Керченської протоки, тож «азовська криза» є загрозою національній безпеці держави. Про це йдеться у дослідженні Центру «Нова Європа» «Pro et contra: чи варто денонсувати договір про Азов», представленому 3 жовтня у Києві.

Надзвичайний і повноважний посол України Олександр Моцик, який близько 20 років займається проблематикою Азовського моря, наголосив: фактично, «Азовський договір» Київ підписав, перебуваючи під тиском Кремля, на тлі міждержавного конфлікту довкола острова Тузла: тоді росіяни спробували побудувати дамбу від Таманського півострова (Росія) до Тузли (Україна) через Керченську протоку.

Росія з початку переговорного процесу з Україною блокувала питання визначення міжнародно-правового статусу Азовського моря

«Договір про Азов частково обмежує дію Конвенції ООН з морського права, яку Україна ратифікувала 1999 року. Нагадаю, що Росія від самого початку переговорного процесу з Україною блокувала питання визначення міжнародно-правового статусу Азовського моря», – сказав дипломат.

У разі денонсації договору 2003 року буде знято деякі обмеження міжнародного права, при цьому є підстави сподіватись на міжнародну підтримку, принаймні з боку США та ЄС: Вашингтон і Брюссель засудили порушення з боку росіян в Азовському морі.

Також прихильники денонсації «Азовського договору» зауважують: розрив договору зменшить поле для російських правових маніпуляцій, адже в документі відсутня конкретика щодо лінії проходження державного кордону, що дозволяє Росії «сприймати» усе море як власні внутрішні води, включно з прибережними українськими водами. Крім того, цей крок може посприяти майбутній миротворчій місії: миротворці можуть з’явитись на узбережжі Азова у разі, якщо Росія надалі надаватиме військову й технічну підтримку угрупованням «ЛДНР».

Серед найбільш дискусійних питань, яке стримує українських дипломатів від денонсації угоди, – можливий вплив такого кроку на вирішення суперечок між Україною та Росією у міжнародних судах. Інша частина правників, навпаки, вважає, що якраз чинний договір і не дозволяє цього зробити, пояснила Радіо Свобода директорка Центру «Нова Європа» Альона Гетьманчук.

Іще один аргумент проти денонсації договору – побоювання, що Росія використає свої силові переваги для залякування України та інших країн регіону.

Україна має посилити військову присутність в Азові – експерти

Для уникнення російських силових провокацій Україна має посилити військову присутність на Азовському морі, радять українські та міжнародні експерти.

Актуальність створення військово-морської бази на Азовському морі не є сьогоднішнім трендом

«Актуальність створення військово-морської бази на Азовському морі не є сьогоднішнім трендом. Про те, що Азов є кризовим місцем, свідчила низка індикаторів. У 2015–2017 роках на цьому наголошували як українські, так і західні експерти. На жаль, багато часу було втрачено», – наголосив у розмові з Радіо Свобода експерт з питань оборони, адмірал Ігор Кабаненко.

Президент України Петро Порошенко раніше оголосив рішення керівництва держави побудувати у районі Бердянська військово-морську базу для зменшення безпекових ризиків у регіоні.

Саме з цією метою з Чорного в Азовське море перебазовані два кораблі ВМСУ – пошуково-рятувальне судно А500 «Донбас» і морський буксир А830 «Корець», прохід яких через Керченську протоку відбувся на тлі силових провокацій Росії.

Спецоперація українських моряків в Азовському морі – відео
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:06:38 0:00

Олександр Моцик, у свою чергу, нагадав про існування «у надрах» Верховної Ради України проекту закону про територіальне море України, який став би в пригоді для протидії агресивній політиці Кремля в Керченській протоці та в Азовському морі. Принаймні, доопрацювання – відповідно до сучасних обставин – та ухвалення цього закону додали б правових важелів українській стороні, упевнений дипломат.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG