Північна Корея надсилає Росії зброю для війни в Україні. The Washington Post опублікувала супутникові знімки, які свідчать, що два російські судна – «Ангара» і «Марія» – здійснювали у вересні рейси між північнокорейським портом Раджин та російським Дунаєм у Приморському краї. Аналітики Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) та американські офіційні джерела вважають, що судна перевозили військовий вантаж. А вже на початку листопада з'явилися підтвердження того, що деяке озброєння від КНДР – вже на фронті.
Спікер Ради національної безпеки США Джон Кірбі заявив: Північна Корея надала Росії 1000 контейнерів військового обладнання та боєприпасів для війни в Україні. Такі ж за кольором та розміром контейнери були помічені за кілька сотень кілометрів від кордону з Україною, розповіли аналітики.
Паралельно з перевезеннями морем, за повідомленнями американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень Beyond Parallel, на кордоні Росії та КНДР різко зросла активність залізничних перевезень та почалося будівництво, імовірно, складів.
Якого північнокорейського озброєння потребує Росія? Чи здатна КНДР стати довготривалим донором для армії РФ? Та чи може це суттєво вплинути на перебіг війни? Донбас Реалії (проект Радіо Свобода) шукають відповіді.
20 жовтня російські телеграм-канали почали публікувати фотографії та повідомлення про 152-мм і 122-мм артилерійські снаряди виробництва КНДР, які начебто з'явилися на озброєнні Збройних сил Росії.
Про понад мільйон вже відправилених Росії снарядів пише і Bloomberg.
Значна частина боєприпасів КНДР підходить до російської зброї, пояснює військовий аналітик, колишній співробітник СБУ Іван Ступак.
«Північна Корея після закінчення війни у 1953 році отримала у спадок велику кількість боєприпасів радянського зразка, і не було вже сенсу щось інше виготовляти. Почали копіювати. А потім вже і саму зброю робити», – пояснює він.
Тому більшість військової техніки КНДР – це старі радянські види озброєння, або власна зброя, створена на таких взірцях.
Розбираємося, що саме є у північнокорейської армії
КНДР – мілітаристська держава, а Корейська народна армія – одна з найчисельніших армій світу з великою кількістю озброєння. Через закритість країни точно дізнатися, скільки і якої зброї вона, має вкрай важко. Такі дані отримують розвідки через супутникові знімки, а також експерти уважно аналізують те, чим хизується КНДР під час військових парадів.
За підрахунками The military balance – видання, що публікує щорічні звіти про військові потенціали країн – це можуть бути приблизно:
- 3500 танків
- 2500 бронемашин
- 21 600 артилерійських систем та мінометів
Також вважається, що на складах Північної Кореї перебувають сотні тисяч тонн боєприпасів до них.
Артилерія армії КНДР складається з радянських систем – та з власних, в основі яких теж лежать технічні рішеннях спеціалістів СРСР.
Приміром, така пара: радянська гаубиця Д-30 – і північнокорейська САУ М1977, що стріляє такими ж снарядами. Або радянська РСЗВ БМ-21 «Град» – та її північнокорейська модифікація ВМ-1.
Саме через те, що ставку Пхеньян здавна робив на артилерію, а калібри збігаються з радянськими, ці запаси снарядів так цікавлять РФ.
Об'єднаний комітет начальників штабів Південної Кореї заявив, що, крім артилерії, КНДР могла передати Кремлю балістичні ракети малої дальності, ракети для ПЗРК, боєприпаси для танків Т-серії, ПТРК, гвинтівки та кулемети.
«Шойгу, Герасимов, где, с*ка, боеприпасы?»
Попри те, що Росія значно вичерпала свої запаси, вона має ще близько 4 млн накопичених боєприпасів, вважають фахівці. І також продовжує їх виготовляти: російський ВПК регулярно звітує про нарощування виробництва.
За словами керівника Розвідувального центру Сил оборони Естонії Антса Ківісельга, на якого посилається американський Інститут вивчення війни (ISW), цього запасу вистачить на рік війни «низької інтенсивності».
Також полковник оцінює, що 1000 контейнерів, які Північна Корея відправила до Росії, – це від від 300 до 500 артилерійських боєприпасів у кожному.
Якщо вистрілювати помірно – приблизно 10 тис. снарядів на день – то цього вистачить на місяць, вважають фахівці. Але за таких умов військові Росії кричать про «снарядний голод». Адже під час інтенсивних боїв, коли стріляє все, що може стріляти, витрачається 60-70 тис. снарядів на день.
«70 тисяч снарядів вони вистрілювали на день на піку. Можна припустити, що цих 300-500 тисяч снарядів їм вистачить на 4 дні – тиждень. З однієї сторони, це дуже неприємно, що це постачається, з іншої – це тиждень серйозних боїв. І невідомо, чи приїдуть ще снаряди, чи будуть в таких же обсягах,і яка у них якість», – говорить Іван Ступак.
На думку експерта, отримані від КНДР снаряди підуть точково на один із напрямків. Але Росія намагається підтримати високу інтенсивність бойових дій по всій лінії фронту, тому потребує регулярних поставок.
«Зараз росіяни над цим працюють – щоб ці поставки були непоодинокими, не точковими, а ритмічними, як на конвеєрі», – пояснює Ступак.
За деякими оцінками, Росія зможе виробити приблизно два мільйони боєприпасів цього року. Тож 500 тисяч від Північної Кореї – це приблизно чверть у порівнянні з тим, що Росія може виробити самостійно, розповідає в інтерв'ю Донбас Реалії американський військовий інженер, дослідник аналітичного центру Rand Майкл Бонерт. Але це все одно не покриває її потреб на фронті.
Чи може КНДР підтримувати регулярність поставок?
На відміну від Росії, США та інших країн, які зберігають боєприпаси вже у готовому вигляді, Північна Корея зберігає їх у незавершеному вигляді для того, щоб «продовжити їхнє життя», зауважує Майкл Бонерт.
«Тож тут є два головні аспекти: по-перше, скільки нових боєприпасів вони можуть виробити і, якщо є такі незавершені моделі, скільки вони можуть завершити? Адже це швидший процес. Тож з промислової точки зору постає питання? скільки вони готові віддати зі своїх запасів незавершених боєприпасів?» – роз'яснює дослідник.
Передача снарядів ймовірно продовжиться, вважає Бонерт, але з меншою інтенсивністю. Кім Чен Ин завжди обиратиме свою сторону першою, бо КНДР робить запаси насамперед для себе. І річний рівень виробництва у Північній Кореї, ймовірно, досить низький.
Починаючи з літа контакти між Кремлем та Пхеньяном помітно пожвавилися. Російський міністр оборони Сергій Шойгу вперше з часів СРСР прибув до КНДР та відвідав військовий парад. Були обміни військовими фахівцями, візит Кім Чен Ина до Росії, де він зустрічався з Путіним та оглядав оборонні підприємства. А нещодавно в Північній Кореї побував глава російського МЗС Сергій Лавров з когортою журналістів і повідомив, що відносини між країнами вийшли на якісно новий рівень.
«Головна мета РФ – мати такий майданчик, де б вони отримали і ту зброю, що перебуває на складах з давніх часів, і, ймовірно, оцінити можливості, чи не могла б КНДР виробляти для них зброю чи постачати не лише боєприпаси», – пояснює експертка із питань Східної Азії Наталія Бутирська.
Що, крім боєприпасів, може отримати Росія?
Російські мілітарі-блогери та «воєнкори», спостерігаючи за візитами, писали про можливість надання російській армії більш новітніх північнокорейських РСЗВ KN-09 та KN-25 для контрбатарейної боротьби з HIMARS та ATACMS.
Їхні заявлені технічні характеристики начебто такі, що дозволяють це робити:
- РСЗВ KN-09 – реактивна артилерійська система калібру 300 мм з дальністю ураження до 200 км
- KN-25 – тактичний ракетний комплекс із дальністю ураження до 380 км
Через те, що Північна Корея – надзвичайно закрита країна, судити про якість такого озброєння та кількість його у КНДР важко, пишуть експерти військового порталу Defense Express.
КНДР сама перебуває у стані війни з Південною Кореєю, тож невідомо, чи готова вона ними ділитися. Спеціалісти схиляються до того, що таких систем існує не більше кількох десятків.
Могло б Росію цікавити і виробництво стволів для артилерії. Але і тут, ймовірно, Північна Корея не здатна забезпечити їхню якість і точність через відсталість технологій.
Чи вийде співпраця у диктаторів?
На думку фахівців, КНДР зі свого боку буде насамперед прагнути обміняти свій «старий мотлох» на щось цінне. І це не лише продовольство чи енергетика.
«Північна Корея, можливо, очікує на оплату в справжній валюті, не в рублях. Тож, якою б не була домовленість, Росія ймовірно платить дуже високу ціну. Це може бути обладнання, сировина, золото», – каже Майкл Бонерт.
І Росія, нарешті, готова заплатити за те, що Північна Корея пропонує продати, вважає аналітик.
Важко сказати, чи може Північна Корея стати виробником чи регулярним постачальником зброї для Росії, адже через санкції вона не має вільного доступу до потрібних ресурсів. Сама ж КНДР потребує нових технологій, літаків, супутникових технологій та розвитку ядерної зброї.
«Ця співпраця залежатиме від того, наскільки Росія зі свого боку буде виконувати обіцянки. Я не думаю, що тільки харчування і валюта є двигуном цієї міцної взаємодії. Північна Корея розуміє, що вона також може задовольнити якісь потреби з точки зору технологій», – вважає Наталія Бутирська.
Проте, обидві країни зацікавлені в тому, щоб демонструвати цивілізованому світу свою військову потужність і вплив.
А що скаже Китай?
Таке співробітництво між РФ та Північною Кореєю не може відбуватися без згоди Китаю, каже експертка. Він, з одного боку, прагне не дати Росії втратити обличчя у війні з Україною, з іншого – не зацікавлений в значному підвищенні напруги в своєму регіоні, яка може виникнути через посилення КНДР. Тому буде балансувати.
Представники Китаю були помічені під час контактів Росії та Північної Кореї – на параді в Пхеньяні та у складі делегації Кім Чен Ина в Росії.
«Про теми розмов, я думаю, Китаю відомо, і певною мірою він дозволяє розширення цього співробітництва», – говорить Наталія Бутирська.
Чи може Китай сам стати таємним постачальником зброї до Росії через Північну Корею, експерти не впевнені. Але такий прецедент був під час Ірано-Іракської війни у 80-х, тому країни Заходу уважно за цим стежать.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім'я не буде розкрите.
Форум