Доступність посилання

ТОП новини

«Червоні лінії» для Росії. Що побачив Жозеп Боррель на Донбасі?  


Верховний представник Євросоюзу із закордонних справ Жозеп Боррель спілкується з військовослужбовцями України під час відвідин блокпосту в селищі Станиця Луганська Луганської області, 5 січня 2022 року
Верховний представник Євросоюзу із закордонних справ Жозеп Боррель спілкується з військовослужбовцями України під час відвідин блокпосту в селищі Станиця Луганська Луганської області, 5 січня 2022 року

У своє перше цьогорічне відрядження глава європейської дипломатії Жозеп Боррель поїхав, щойно в Європі відгриміли різвяно-новорічні свята. Зазвичай, це період, коли політика й дипломатія відпочивають. Але Боррель прилетів до України, й досить символічно, що свій візит він почав із Донбасу, коли Росія на окупованій українській частині і біля українського кордону нарощує військову присутність. Це вперше від 2014-го верховний представник ЄС дістався частини України, що стала зоною збройного конфлікту з російськими гібридними силами. Радіо Свобода з’ясовувало, як може вплинути поїздка Борреля на фронт на загальну риторику Євосоюзу.

Беззаперечна підтримка України

«Думаю, це напрочуд вдалий час для такого візиту. Політичний ландшафт дуже швидко змінюється, й конфлікт на сході України на межі того, щоби ще більше поглибитися», – резюмував Жозеп Боррель, побачивши те, що відбувається зараз на Донбасі й довкола.

Ще пів року тому, коли президент США Джо Байден здійснив перший візит до Європейського союзу, Захід непокоївся передусім через Китай. Однак зараз усе змінилося, визнає верховний представник ЄС.

«Росія нарощує війська в дуже незвичний спосіб, накопичує озброєння вздовж українського кордону. І цей процес відбувся дуже швидко», – констатував Боррель.

Україну він запевняв у повній підтримці Євросоюзом незалежності, суверенітету і територіальної цілісності, а Росію – попереджав про високу ціну, яку вона заплатить, якщо зважиться на нове вторгення.

Що саме за ціна і хто опиниться під прицілом нищівних санкцій, якими впродовж кількох місяців погрожує Євросоюз? Боррель не став розкривати цю таємницю, хоча журналісти, зустрівшись із ним уже в Києві, хотіли почути конкретні імена російських високопосадовців, на яких ЄС потенційно може накласти обмеження.

Євросоюз активує всі санкційні інструменти, які лишень є у нашому розпорядженні
Жозеп Боррель

«Маємо уникати війни, рухатися в напрямку деескалації й запобігати розвитку конфлікту. Всі мої зусилля зараз сконцентровані на цьому. Якщо не вдасться й трапиться військове вторгнення, Євросоюз активує всі санкційні інструменти, які лишень є у нашому розпорядженні. Це будуть економічні обмеження, а не тільки ті, що зачеплять конкретних фізичних осіб. І санкції не будуть розпливчастими. Повірте», — запевнив Жозеп Боррель.

Міністр оборони України у 2019–20 роках, голова правління Центру оборонних стратегій Андрій Загороднюк вважає, що в Євросоюзі ще немає остаточної позиції щодо санкцій, які можуть загрожувати Росії. Саме тому про них не говорять.

«Краще було б, якби про можливі обмежувальні заходи сказали публічно. Тоді росіяни би розуміли, наскільки серйозною буде міра покарання, яку для них готують, і не гралися би з цим», – сказав експерт у коментарі Радіо Свобода.

Загороднюк вважає, що оголошувати про санкції пост-фактум – запізно, й наводить приклад Білорусі: минув час, а по-справжньому пекельних заходів, що завдали би надпотужного удару режимові Лукашенка, Євросоюз так і не запровадив. «Якраз на це росіяни і сподіваються, що європейська бюрократія дасть їм «зелене світло» на активні дії», – каже експерт.

Верховний представник Євросоюзу із закордонних справ Жозеп Боррель під час відвідин блокпосту в селищі Станиця Луганська Луганської області, 5 січня 2022 року
Верховний представник Євросоюзу із закордонних справ Жозеп Боррель під час відвідин блокпосту в селищі Станиця Луганська Луганської області, 5 січня 2022 року

Географія конфлікту ширшає?

Конфлікт Росії та України нині «на межі поглиблення», а отже, напруга зростає й щодо європейської безпеки, наголошував Жозеп Боррель. Загрозу глава європейської дипломатії вбачає і в ультимативних вимогах Росії.

Безпека в Європі та безпека в Україні – це частина Європи
Жозеп Боррель

«Ми бачимо наразі не лише незвичайне нарощування військ уздовж українського кордону, але також було представлено дві угоди, в яких Росія говорить про безпеку в Європі. Але ми більше не живемо за часів Ялти. Розмежування сфер впливу – це вже не питання 2021–2022 років. Безпека в Європі та безпека в Україні, тому що Україна – це частина Європи. Це те, що насамперед стосується українців та європейців», – сказав верховний представник, маючи на увазі бажання Росії обговорювати безпекові питання напряму зі США й провідними союзниками НАТО.

Спроби Росії поділити Європу на сфери впливу приречені на провал, вважає Боррель, переконуючи журналістів, що Старий Світ – як ніколи єдиний. Утім, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Центру оборонних стратегій Олександр Хара стверджує, що справа не в єдності, а у фундаментальних принципах устрою Євросоюзу.

Саме тому Росія, на його думку, і не прагне діалогу з ЄС, бо не вважає блок активним і впливовим гравцем на міжнародній арені.

«За своїм потенціалом, здатним акумулювати важелі впливу, Євросоюз є слабкою організацією. Й довів це 2018 року, коли обіцяв потужні санкції проти Росії за її напад на українських моряків. Тоді обіцяли також створити моніторингову групу, яка відстежуватиме, як Росія блокує морські шляхи через Керченську протоку, – цього не відбулося. Добре, що кожні пів року подовжують запроваджені раніше санкції. Але азарту посилити цей тиск немає. Немає і механізмів, власне, зупинити введення в експлуатацію «Північного потоку-2» – не може Боррель натиснути на німців, відповідальних за сертифікацію проєкту. Хоч би й хотів», – сказав експерт.

Російські війська біля кордону України за даними Atlantic Council DFRLab, грудень 2021 року
Російські війська біля кордону України за даними Atlantic Council DFRLab, грудень 2021 року

Місце Євросоюзу й України за столом переговорів

Говорити про безпеку в Європі без участі в перемовинах Євросоюзу – нонсенс, сказав Боррель, маючи на увазі переговори, заплановані з Росією наступного тижня. Й запевнив, що американські партнери, які наступного тижня сядуть з Росією за один стіл переговорів, – солідарні в цьому з ЄС.

10 січня запланована зустріч між представниками США та Росії, де обговорюватимуть Україну. 12 січня очікується зустріч між представниками НАТО й Росії, а 13 січня – засідання Постійної ради ОБСЄ.

Прямих переговорів саме з Євросоюзом не заплановано, й, підбиваючи підсумки свого візиту до України, Боррель у бесіді з журналістами визнав, що змусити когось сісти за стіл переговорів ЄС не може. Але запевнив, що Євросоюз налаштований досить рішуче в питанні власної безпеки.

«Якщо Росія не хоче з нами говорити, – справа їхня. Але якщо вони хочуть зробити предметом бесіди безпеку в Європі – говорити доведеться. Захочуть обговорити безпеку Росії – хай залучають кого хочуть до цих перемовин. Але безпека Європи – це те, що стосується нас безпосередньо», – сказав дипломат.

На уточнювальне запитання Радіо Свобода, який же формат перемовин був би найоптимальнішим для Євросоюзу й України, Боррель сказав, що вірить в ефективність Організації з безпеки й співробітництва в Європі.

«В рамках ОБСЄ у нас є всі ресурси й інструменти, щоби працювати. Нам не треба вигадувати в цьому плані велосипед. Якщо говорити про інші формати, що можуть бути застосовані, – чому б і ні? Але давайте сконцентруємося спершу на наявних. Україна в ОБСЄ, Європейський союз там також представлений. Давайте рухатися в цьому напрямку», – закликав Боррель.

Намагання ЄС долучитися до переговорного процесу з Росією експерт-міжнародник Олександр Хара розцінює як позитивне. Водночас, каже, «маємо бути скептичними щодо цієї затії». «Місця для Євросоюзу в цьому процесі немає, а блок для нас важливий, бо є корисним як економічний і фінансовий партнер. А ще може дати перспективу членства, допомогти з реформами. Решта напрямків серйозного потенціалу не мають», вважає Хара.

Окрім «пекельних санкцій» і зупинки «Північного потоку-2», ЄС може припинити блокування постачання зброї Україні
Андрій Загороднюк

Ексміністр оборони Андрій Загороднюк додає, що Євросоюз у силах зробити так, що Росії буде вкрай невигідним новий напад на Україну. І, окрім «пекельних санкцій» і зупинки «Північного потоку-2», ЄС може припинити блокування постачання зброї Україні. Жозеп Боррель не вирішить це питання одноосібно, але може використати свою впливовість, аби цей процес пришвидшити, впевнений експерт. А для цього, каже Загороднюк, Україна мала скористатися його візитом і довести, що в пошуках рішень щодо врегулювання конфлікту Росія не зацікавлена.

Встановлюйте новий застосунок Радіо Свобода на смартфони та планшети Apple і Android.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG