Доступність посилання

«Крила для Європи»: як у Брюсселі волонтери збирають дрони для України


Волонтери некомерційної організації «Крила для Європи» займаються пайкою дронів для ЗСУ, Брюссель, Бельгія
Волонтери некомерційної організації «Крила для Європи» займаються пайкою дронів для ЗСУ, Брюссель, Бельгія

Радіо Свобода познайомилося у Брюсселі із тими, хто на волонтерських засадах збирає дрони для України.

  • Як це почалося?
  • Які складнощі у цій справі?
  • Чому люди це роблять?

«Легше купити подарунок для дитини. А от ухвалити рішення купити компоненти для дрона уже не так просто», – розповідає Барт Тракимас, волонтер ініціативи «Крила для Європи» (Wings for Europe), про труднощі з допомогою Україні, на які досі наштовхується у західній Європі.

Барт живе у Брюсселі й уже понад два роки разом із друзями-європейцями має незвичне хобі – збирати дрони для України. Ініціатива починалася понад два роки тому з невеликої компанії знайомих, але з часом переросла у мережу волонтерів у кількох країнах – Бельгії, Франції, Литві, Люксембурзі, а віднедавна і в Німеччині.

«Ми збиралися з групою друзів – спочатку просто кілька, а потім дедалі більше людей. І зараз у нас уже десятки волонтерів, які збирають дрони у вихідні та вечорами», – розповідає Барт.

Барт Тракімас, волонтер громадської організації «Крила для Європи» під час виступу в Європейському парламенті, 20 листопада 2025 року
Барт Тракімас, волонтер громадської організації «Крила для Європи» під час виступу в Європейському парламенті, 20 листопада 2025 року

Правила безпеки

Із міркувань безпеки волонтери щоразу змінюють місця збору: працюють у гаражах чи приватних будинках. Приміщення знайти нескладно.

Значно важче – зібрати гроші на деталі. Вартість одного дрона – близько 350 євро.

«В багатьох головах, у свідомості людей, це інструмент, який можна використовувати для багатьох різних операцій і місій. Тож це складне питання. У Європі тут багато пацифізму», – пояснює Барт.

«Ми виробляємо інструменти – реальні інструменти, а не просто шкарпетки чи окопні свічки. Тому це складно», – додає він.

У той час як в країнах Балтії чи Польщі виготовлення дронів вдома – цілком звична практика, якою займаються і громадяни, і компанії, у центрі Європи, каже він, «потрібна велика сміливість, щоб пожертвувати на дрон, а щоб стати волонтером – ще більша», хоча, насправді, вони виготовляють не зовсім зброю зброю.

«Дрони – десь посередині між військовою та гуманітарною підтримкою. Бо ми виготовляємо лише комерційні дрони. Вже в Україні їх адаптують до бойових потреб», – пояснює Барт.

Такий дрон, ймовірно, можна купити десь у Європі, але готовим він був би значно дорожчим. Один волонтер може зібрати дрон за 3-5 годин, потім його тестують та виправляють помилки.

«Дев’яносто відсотків розмов – це про те, чому не працює цей дрон. Ми перебираємо тисячу варіантів, знаходимо рішення і такі: «Yes! Нарешті додумались!» І між нами виникає якийсь особливий зв’язок», – розповідає 21-річний Святослав Гарасимчук, перший український волонтер, який доєднався до ініціативи пів року тому.

Як виготовляти більше?

Святослав уже 10 років живе в Бельгії і після повномасштабного вторгнення займався пайкою дронів вдома разом зі своєю українською подругою. Та вирішив, що ефективніше буде робити це у більшій групі волонтерів.

«Якщо автоматизувати якісь процеси, можна виготовляти більше. Наприклад, якщо би я весь день робив «силові», то набив би руку, а Оля, яка робить мотори, до кінця робить їх все швидше, і тоді ми робимо як робив Ford у ХХ столітті», – каже Святослав.

Коли дрон перевірений, йому дають назву, яку замовляє людина, що пожертвувала кошти на дрон. Серед написів на корпусах – «За ненароджених немовлят!», «Хай живе демократія!», «Від Бельгії Україні!».

«Далі я не буду читати – це лайка на адресу жахливої людини, яка розпочала війну», – сміється Барт, підписуючи дрони під час спілкування з Радіо Свобода.

Разом з Бартом та Святославом у передріздвяний вікенд над дронами у квартирі одного з волонтерів в Брюсселі працює з десяток людей п’яти національностей. Не всі з них погоджуються бути показаними на камеру, однак усі чітко розуміють, для чого вони тут.

Чому вони це роблять?

«Це війна, в якій Україна фактично обороняється від нашого імені. Тож робити внесок – означає просто віддячити», – говорить волонтер Дангеліс.

Інший учасник ініціативи, Юстас, переконаний: війна вже давно вийшла за межі України.

«Україна – це Європа, війна вже триває в Європі, як і всі ці гібридні атаки – у Німеччині, Бельгії, Литві, Польщі, Данії, Іспанії – всюди. Якщо ми не будемо боротися всі разом, це прийде до наших дверей», – каже він.

«Крила для Європи» – на конференції Європейського парламенту, присвяченій ролі громадянського суспільства в обороні України та Європи. Поряд з волонтерами Єврокомісар ЄС з питань оборони Андрюс Кубілюс (посередині) та депутати Європарламенту, 20 листопада 2025, Брюссель
«Крила для Європи» – на конференції Європейського парламенту, присвяченій ролі громадянського суспільства в обороні України та Європи. Поряд з волонтерами Єврокомісар ЄС з питань оборони Андрюс Кубілюс (посередині) та депутати Європарламенту, 20 листопада 2025, Брюссель

Долучають до волонтерства і політиків. Так, у жовтні 2024 року «Крила для Європи» влаштували майстер-клас для депутатів Європейського парламенту з збирання дронів. На сторінках «Крил для Європи» – фото європейських комісарів, депутатів Європарламенту, міністерки оборони Люксембургу.

«Кожен політик, якого ви бачите на фото з дроном у руках або який позує з ним, означає, що він профінансував дрон – принаймні один. І багато хто з них самі везуть коробки або навіть цілі машини з нашими дронами в Україну, щоб не їхати туди з порожніми руками», – каже Барт Тракимас.

Наступна мета Барта – залучити як амбасадорів для збору коштів також зірок.

«Я просто погуглив – із 20 глобальних інфлюенсерів, які заявляють, що підтримують Україну і щось роблять, 19 – зі США або Великої Британії. Лише один – з країни Європейського Союзу. Це говорить багато про що. Це говорить про пацифізм», – говорить він.

«Коли є підтримка з боку європейського комісара, міністра оборони чи депутата Європарламенту – це одне. Але де так звана м’яка сила, де інші голоси? Один гучний голос може привернути увагу й пробудити свідомість мільйонів», – сподівається на підтримку Барт.

Адже охочих збирати дрони у «Крилах для Європи» наразі достатньо, бракує фінансування.

  • Зображення 16x9

    Олена Абрамович

    Розповідаю про шлях України до Євросоюзу та НАТО, політику в Брюсселі, життя українців у Бельгії, культуру та кіно.

    Народилася на Волині, журналістиці навчалась у Києво-Могилянській академії. За подіями в Брюсселі активно стежу з 2014 року, відколи почала працювати брюссельським кореспондентом для українського телебачення. Із липня 2023 року – кореспондентка Радіо Свобода та телеканалу «Настоящее время» (створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки») в Брюсселі.

Форум

Проєкт Крим.Реалії

XS
SM
MD
LG