Доступність посилання

ТОП новини
18 Червень 2018, Київ 22:49

Європейське головування Болгарії: з ЄС чи з Росією?


Керівники Болгарії, ЄС та балканських країн на міжнародній конференції в Софії, грудень 2017 року

Болгарія, одна з наймолодших країн-членів європейського клубу, від початку року вперше опинилася біля керма ЄС. Перейнявши естафету в Естонії і надалі передаючи її Австрії, болгари не мають наміру поглиблювати відносини зі східними сусідами ЄС, зосередивши увагу на Балканах. Головування в ЄС – чимале випробування для Болгарії, адже вважається, що це одна з найбідніших та найкорумпованіших країн співдружності. Також її вважають надто близькою до Росії, тож за кожним її кроком стежитимуть європейські партнери, а в деяких питаннях ще й аналізуватимуть, з ким Болгарія дружить більше: з ЄС чи Росією.

Насамперед, у справі європейських санкцій відносно Росії офіційна Софія обіцяє дотримуватися принципів, раніше ухвалених Радою ЄС. Йдеться про вимоги повного виконання Мінських угод як ключового елемента для будь-яких істотних змін у відносинах. По-друге, це поглиблення стосунків зі східними партнерами, хоче того Москва чи ні. По-третє, згуртування ЄС для посилення своєї енергетичної незалежності. Четверте, продовження вибіркової співпраці з Росією щодо Ірану, КНДР, Сирії чи міграції. І останнє стосується підтримки російського громадянського суспільства та контактів між людьми, зокрема, між молоддю ЄС та Росії.

Тож на тлі висловлювань президента Болгарії Румена Радева щодо необхідності зняття із Москви санкційного тиску болгарський посол при ЄС Димитар Цанчев цього тижня повідомив, що якщо у ЄС буде одностайна підтримка зняття санкцій, то його країна від них радо відмовиться. Але поки що для цього передумов немає, тож Болгарія, як країна-голова в Раді ЄС, продовжить чинну політику санкцій щодо Росії.

Ми готові працювати над поліпшенням відносин із Росією, якщо ситуація зміниться. Але поки що для цього немає умов
Димитар Цанчев

«Важливою умовою для зміни у відносинах ЄС і Росії є повне виконання Мінських домовленостей усіма сторонами конфлікту. Наразі ця умова не виконана. Абсолютною необхідністю є відведення важкого озброєння від лінії розмежування. Ми готові працювати над поліпшенням відносин із Росією, якщо ситуація зміниться. Але поки що для цього немає умов», – заявив Цанчев.

Посол також підкреслив, що ЄС «наполягає на тому, щоб Росія поважала міжнародне право», а Брюссель розраховує на прогрес у «нормандському форматі», тобто зусиллях для припинення війни в Україні, які роблять Берлін та Париж.

Софія балансуватиме між ЄС, Росією та Туреччиною

В той же час, отримавши цілу низку невирішених проблем у спадок від Естонії, яка керувала Радою ЄС останні півроку, болгари будуть змушені далі шукати способи владнання внутрішніх європейських негараздів. Насамперед, кризи, викликаної хвилею міграції, яка головним чином і наводнила Євросоюз так званим «балканським шляхом». У цьому сенсі, як пояснює французький політичний експерт з паризького Інституту європейських студій Едіт Ломель, Софія шукатиме шляхів врівноваження стосунків між ЄС і Туреччиною.

Болгарія намагатиметься балансувати між Росією, від якої вона залежить енергетично, і Туреччиною, яка є стратегічним і вирішальним сусідом у сенсі міграції
Едіт Ломель

«Болгарія намагатиметься балансувати між Росією, від якої вона залежить енергетично, і Туреччиною, яка є стратегічним і вирішальним сусідом у сенсі міграції, – зазначає французький експерт. – Водночас Софія відстоюватиме угоду із Туреччиною, підписану в березні 2016 року, яка передбачає, що ця країна буде привілейованим партнером ЄС, для кращого керування міграцією».

Пріоритет Болгарії – Балкани

Водночас зближення Євросоюзу зі східними партнерами, зокрема, з Україною, до літа 2018-го чекати не варто: Софія прямо заявляє, що її пріоритети є не на сході Європи, а на Балканах. Про це, нещодавно перебуваючи у Брюсселі, заявив болгарський прем’єр-міністр Бойко Борисов.

Ми хочемо також досягти прогресу в подальшому зближенні Євросоюзу та держав Західних Балкан. Нині, коли Великобританія готується до виходу із співдружності, це може стати шансом для цього регіону
Бойко Борисов

«Наше головування в ЄС буде зосереджене на встановлені стабільності, справедливої конкуренції, питань безпеки, міграції, кібернетичного захисту й розвитку цифрового ринку. Водночас ми хочемо також досягти прогресу в подальшому зближенні Євросоюзу та держав Західних Балкан. Нині, коли Великобританія готується до виходу із співдружності, це може стати шансом для цього регіону», – каже лідер уряду Болгарії, яка готується до проведення у травні в Софії європейсько-балканського саміту з участю лідерів ЄС та Албанії, Сербії, Чорногорії, Македонії та Боснії й Герцеговини.

Перше для самої Болгарії головування в ЄС водночас буде тестом та періодом особливого нагляду за справами в цій країні з боку Брюсселя. Крістіан Олівер, оглядач європейського видання Politico, який, зокрема, спеціалізується на болгарських питаннях, каже, що ця держава перебуває «під збільшувальним склом» Єврокомісії, з огляду на корупцію та інші, так би мовити, «проблеми росту», які не дають болгарам можливості приєднатися до шенгенського простору. Кожне рішення, кожен жест болгарського головування будуть ретельно аналізуватися, каже цей відомий брюссельський оглядач.

Болгарія постійно аналізуватиметься через призму питання: чи вона більше на європейському боці, а чи – на боці Росії
Крістіан Олівер

«Це велика справа для Болгарії, яку критикують через корупцію та її близькі контакти із Росією, – каже Олівер. – Болгари самі усвідомлюють, що це головування є для них важливим випробуванням. Країна має проблематичний вигляд у сенсі поводження із біженцями, вона мала поганий досвід фінансової кризи три роки тому. Один з найважливіших геостратегічних пунктів – енергетика, особливо тепер, коли йдеться про створення європейського Енергетичного союзу. Тож Болгарія постійно аналізуватиметься через призму питання: чи вона більше на європейському боці, а чи – на боці Росії».

Чи виправдає Болгарія очікування Москви?

Характерно те, що Болгарія ще з радянських часів була відданим васалом Росії. Нинішній президент, колишній пілот-винищувач та командувач авіації, Румен Радев має підтримку з боку опозиційної болгарської соціалістичної партії. Саме його мріяла побачити переможцем Москва під час останніх президентських виборів. Що, власне, й сталося, і з обранням Радева Болгарія, яка має давню історію просування російських інтересів, ознаменувала повернення до цієї традиції після прозахідного головування попереднього президента Росена Плевнелієва.

Тож протягом наступних 6 місяців болгарського керування в ЄС для України буде важливо переконатися, що за цей час не буде змін у одностайній позиції європейських столиць щодо Росії, яка незаконно анексувала Крим та дестабілізує український схід. На думку брюссельського оглядача інтернет-видання Euractiv Ґеорґія Ґотева, саме це буде найважливішим очікуванням для українців.

«У сенсі пожвавлення торгівлі чи економічних відносин ЄС та України я не очікую жодних проривів, – каже брюссельський оглядач. – Цікавою є ідея створення чогось на кшталт «шенген-плюс», де українці могли б стати асоційованими партнерами. Однак, з огляду на те, що Болгарія сама ще не є в «шенгені», просування в цьому напрямку теж годі й чекати. Наразі час для просування цієї політичної ідеї не найкращий».

«Північний потік-2» відкладуть для австрійців?

Водночас залишається під сумнівом позиція Болгарії у справі російського проекту прокладання другої гілки газового трубопроводу «Північний потік-2». Як відомо із минулого досвіду, аналогічна спроба «Газпрому» прокласти газогін в обхід України через Туреччину й Болгарію під назвою «Південний потік» не увінчалася успіхом: під тиском ЄС і США Софія була змушена відмовитися від цієї ідеї.

Нинішній проект «Північного потоку-2», який критикують Україна та низка держав ЄС, бо він, на їхню думку, є суто політичним кроком і не відповідає правилам роботи європейського енергоринку, цього разу має підтримку Німеччини, Австрії та інших важковаговиків співдружності.

Якщо газова магістраль північніше від України стане можливою, то не буде жодних аргументів проти такої магістралі на півдні. У цьому сенсі інтереси болгар відрізняються від інтересів України
Ґеорґій Ґотев

«За подіями навколо «Північного потоку-2» Болгарія стежить із великим зацікавленням, – каже з цього приводу Ґеорґій Ґотев. – Якщо цей проект буде реалізований, то стане можливим прокласти другу гілку газогону «Турецький потік», який постачатиме російський газ до Болгарії. Якщо газова магістраль північніше від України стане можливою, то не буде жодних аргументів проти такої магістралі на півдні. У цьому сенсі інтереси болгар відрізняються від інтересів України».

Водночас, на думку деяких експертів у сфері енергетики, болгари під час свого головування не робитимуть різких рухів у бік підтримки чи скасування нового російського газогону. Зокрема, аналітик інтернет-порталу «Бізнес-алерт» Войцех Якубік вважає, що Софія просто відкладе рішення щодо «Північного потоку-2» на пізніше, коли завершиться її європейське головування. Одна із компаній Австрії, яка у червні у болгар перейме естафету, виступає прямим інвестором нового газпромівського проекту.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG