Доступність посилання

ТОП новини
07 липня 2020, Київ 13:25

«Через посуху хапаються за будь-які ідеї»: чи вдасться севастопольським ученим добувати прісну воду з-під землі?


Міжгірське водосховище, 17 червня 2020 року

Севастопольські вчені стверджують, що знайшли спосіб вирішити проблему водопостачання анексованого Криму, пише «Севастопольська газета» з посиланням на пресцентр підконтрольного Росії Севастопольського державного університету. Дослідники кримських надр оголосили, що на кілометровій глибині мережею тектонічних розломів циркулюють великі обсяги гарячих прісних вод ‒ йдеться про мільйони кубометрів.

Для їх виявлення севастопольські вчені використовували прилад власної розробки під назвою ядерний магнітно-резонансний геотомограф. За словами завідувача науково-дослідної лабораторії СевДУ, кандидата технічних наук Миколи Ковальова, ці гарячі підземні води з'являються в результаті природного опріснення морської води на глибинах понад два з половиною кілометри. При цьому за допомогою геотомографа потоки, які походять від цього феномена, виявили також на глибинах 350-500 метрів, що теоретично дозволяє пробурити до них свердловини і використовувати для водопостачання. Про те, чи стане це рішенням водної проблеми півострова, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

З настанням літа нестача води в анексованому Криму посилюється: за останніми повідомленнями Державного комітету водного господарства російського уряду Криму, загальна наповнюваність кримських водосховищ за місяць знизилася на 7,1 мільйона кубометрів при загальному обсязі у 98,2 мільйона кубометрів. Тим часом підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов повідомив, що запасів питної води для Сімферополя залишилося не більше ніж на три місяці. Для постачання міста вже зараз використовують перекидання підземних вод зі спеціально збудованих водозаборів. Пізніше Аксенов повідомив, що домовився з Росгідрометом про те, щоб надіслати до Криму літак, який створений «спеціально для збільшення опадів».

На тлі таких новин і вийшов матеріал про відкриття севастопольських вчених. Редакція Крим.Реалії попросила прокоментувати виявлення глибинних гарячих підземних вод автора цих досліджень, кандидата технічних наук Миколу Ковальова, однак той відповів відмовою:

«Брати участь у вашій програмі не маю можливості, використовуйте нещодавно опубліковані матеріали. Окрім того, вчені України знають про мої роботи за науковими статтями та монографіями, виданими у 2013 і 2016 роках. З кінця 2014 року мені відмовляють у публікації моїх робіт в Україні, посилаючись на статтю ООН про Крим».

Спеціаліст з геоінформаційних систем Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку Сергій Гапон висловив Крим.Реалії думку, що проєкт водопостачання Миколи Ковальова навряд чи вдасться реалізувати на практиці.

Навіть якщо розглядати таку можливість серйозно, то все упреться в можливість практичного використання та ціну питання
Сергій Гапон

‒ Це той випадок, коли нестача води провокує появу, скажімо так, цікавих новин. Можливо, скоро з'являться повідомлення про те, що воду в Крим привозитимуть з Північного полюса або з Марса. Словом, реальні проблеми дуже часто провокують появу вельми дивних ідей. Це той самий випадок, коли якась суперустановка знаходить супервихід, який допоможе всім за секунду. Навіть якщо розглядати таку можливість серйозно, то все упреться в можливість практичного використання та ціну питання. Так що навіть якщо якимсь дивним чином ці методи виявляться робочими, то застосовувати їх у реальних умовах, в ситуації нинішнього Криму, м'яко кажучи, проблематично. Припускають, що вода є на великих глибинах, але в деяких місцях виходить до поверхні в декількох сотнях метрів. Але бурити й використовувати такі свердловини все одно дуже складно.

Сергій Гапон вказує на те, що така система водопостачання вимагатиме збудувати мережі та розподільні вузли у важкодоступних районах Криму.

‒ Це цілий комплекс проблем, які, швидше за все, не будуть вирішені. Напевно, ми скоро почуємо про те, що воду можна буде отримувати з додаткових повітряних мас, які будуть наганяти у Крим. Те, що на півострів збираються спрямувати спеціальний літак для збільшення кількості опадів, це добре, але все впирається в обсяги. Навіть якщо все вийде, такий підхід збільшить обсяги опадів у найкращому випадку на частки відсотка в деяких районах. Для населення це буде неефективно, а для навколишнього середовища ‒ певною шкодою. Північно-Кримський канал давав близько 80% прісної води для півострова, а всі інші заходи, які можуть запропонувати кримчанам ‒ латання дірок. Використання і перекидання підземних вод вирішить ситуацію в найкращому випадку на кілька років, причому вони не нескінченні й мають поповнюватися опадами.

Чи вистачає води Криму? (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:25:03 0:00

Сергій Гапон нагадує, що надмірне використання підземних вод веде до засолення, і в кінцевому результаті їх доведеться додатково очищати для питних або господарських потреб.

Тим часом сімферопольські вчені пропонують загнати під землю гірські річки, пише «Комсомольская правда». Як каже старший викладач кафедри землезнавства та геоморфології географічного факультету російського Кримського федерального університету імені Вернадського Геннадій Самохін, дощова й тала вода з хребта Ай-Петрі проходить під Чорноріченське водосховище і виходить на глибині 6-12 метрів у підводних печерах Байдарської долини. Самохін пропонує загнати цю воду в стародавні русла, розташовані на глибині 25-30 метрів: так вода пройде природну фільтрацію і не випарується, а добувати її можна буде упродовж усього року.

На думку Сергія Гапона, ці міркування мають під собою наукове підґрунтя, однак їх також важко реалізувати на практиці.

Чим більше з'являється подібних теорій і методів, тим красномовніше це свідчить про водні проблеми півострова і про відсутність їх вирішення
Сергій Гапон

‒ З теоретичної точки зору, тут все вірно і виглядає непогано. Але реалізація знову під великим питанням: отримувати таку воду складно, а створити систему для її використання ‒ ще складніше. Хоча б розрахувати реальні обсяги, які можна використовувати ‒ величезна праця, і тут більше запитань, ніж відповідей. Мені здається, що чим більше з'являється подібних теорій і методів, тим красномовніше це свідчить про водні проблеми півострова і про відсутність їх вирішення. У багатьох таких теоріях немає нічого фантастичного, але, повторюся, найскладніше в них ‒ саме реалізація. Щоб провернути щось подібне, Криму потрібний доступ до технологій, а він під санкціями, і зробити щось інноваційне там дуже проблематично. Так що теорії так і залишаться теоріями саме з цієї причини.

Кримський еколог Маргарита Литвиненко також скептично дивиться на подібні наукові проєкти.

Із загостренням хвороби збільшується кількість марень
Маргарита Литвиненко

‒ Я б сказала, що із загостренням хвороби збільшується кількість марень. Можливо, ця вода, про яку говорять севастопольські вчені, дійсно є в природі, але її використання ‒ дуже суперечне питання. Як наукову гіпотезу це розглядати можна, проте практичне застосування поки неможливе ‒ і, швидше за все, цього ніколи не станеться. Я вважаю, що в умовах нестачі води російська влада просто хапається за будь-яку інформацію в політичних цілях. У них зараз дуже мало часу для маневру: опади хоч і пройшли, але їх недостатньо, водосховища продовжують пересихати, а свердловини не можна бурити далі. При цьому споживання води збільшується через приїжджих. Ситуація безвихідна, і влада у своїй гарячці хапатиметься за будь-які інформаційні приводи.

Маргарита Литвиненко висловлює сумніви в тому, що російська влада доб'ється від материкової України відновлення постачань води Північно-Кримським каналом у найближчій перспективі. Раніше в Постійному представництві президента України в Автономній Республіці Крим неодноразово говорили, що воду на півострів подадуть тільки після його деокупації.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG