23 квітня українська Центральна виборча комісія України опрацювала 100% електронних протоколів. За підсумками попереднього підрахунку Володимир Зеленський набрав 73,22% голосів, Петро Порошенко ‒ 24,45%. Офіційні результати президентських виборів оголосять пізніше – 1 травня.
Що запропонує жителям анексованого Криму і внутрішньо переміщеним особам на материковій Україні новий президент Володимир Зеленський? Як реагують на його обрання ЗМІ і влада Росії? І чи можливі якісь зміни в курсі на деокупацію Криму? На ці й інші запитання відповідають гості й експерти в ток-шоу «Кримський вечір» на Радіо Крим.Реалії.
Український політолог, голова Платформи соціально-гуманітарних ініціатив та інновацій «Єдиний координаційний центр» Олег Саакян вважає, що певні очікування від роботи Зеленського на посаді президента є в жителів як на підконтрольних Києву, так і на окупованих територіях.
Зеленський бачить основний пріоритет в інформаційній війні, коли ми маємо надати людям на окупованій території альтернативну правдиву інформацію російською мовоюОлег Саакян
«Проблематика війни ‒ найголовніша. Відчуття тривоги є у всіх громадян. Досі немає чіткої відповіді ‒ як ми звільняємо ці території, як ми протистоятимемо сьогоднішнім загрозам безпеки. Які інструменти, пріоритети президент бачить у цьому напрямку? В принципі, деякі речі Зеленський уже озвучив: перш за все, він не буде ініціатором воєнної операції для звільнення як Сходу, так і Криму. По-друге, він бачить основний пріоритет в інформаційній війні, коли ми маємо надати людям на окупованій території альтернативну правдиву інформацію російською мовою. Для цього необхідний міжнародний мовець ‒ ще й для того, щоб інформувати іноземну аудиторію про російсько-українські відносини в розрізі окупованих територій», – каже політолог.
Олег Саакян зазначає, що Володимир Зеленський висловився на користь виплат пенсій людям на окупованих територіях.
Судячи з реакції російських ЗМІ і політикуму, вони трохи розгублені. У їхньому розумінні з приходом Зеленського ситуація мала змінитися на більш м’яку для РосіїОлег Саакян
«Це може бути каменем спотикання і серйозним питанням для дискусії щодо того, як це можливо зробити. Паралельно було озвучено, що Зеленський також залишається на позиціях інтенсивної євроінтеграції, інтеграції в НАТО, до того ж запевнив, що ніякої здачі суверенітету і визнання територій російськими точно не буде. Судячи з реакції російських ЗМІ і політикуму, вони трохи розгублені. У їхньому розумінні з приходом Зеленського ситуація мала змінитися на більш м’яку для Росії, але червоні лінії, які вже окреслені українським суспільством, багато в чому вже сформували порядок денний. Припустімо, Росія починає дуже серйозний тиск на президента Зеленського або ставить ультиматум щодо застосування ширших бойових дій ‒ раніше це могло б якось подіяти, але зараз чітко видно: суспільство цього не сприйме», – вважає фахівець.
Олег Саакян вказує на те, що Володимир Зеленський і спецпредставник Держдепартаменту США в Україні Курт Волкер чітко окреслили, що ніяких переговорів з «маріонетками» в російсько-українському конфлікті бути не може.
Російський політолог Юлій Нісневич зазначив, що офіційної риторики російської влади щодо Володимира Зеленського поки немає.
«Вона поки мовчить переважно, був тільки виступ Дмитра Медведєва (прем’єр-міністр Росії ‒ ред.) із приводу якихось надій. У мене таке відчуття, що поки не ухвалене рішення, як поводити себе в цій ситуації. У нас насправді пропагандистський медіапростір випереджає офіційну частину, і там негатив щодо Зеленського вже давно закладений і озвучується: мовляв, у країні безлад, вибрали якогось клоуна. Офіційних команд, схоже, поки не було. Позиція щодо Донбасу, що Росія має бути прямим учасником переговорів, не нова, вже давно формулювалася. Власне, тому й немає руху: Росія категорично відмовляється розмовляти в такому форматі, тому що вважає це внутрішньою справою України. З Кримом інша історія: офіційно декларується, що «питання закрите». Зустрічі між українським і російським керівництвом можуть відбутися, але без цих питань», – каже російський політолог.
Керівник громадської організації «Кримська діаспора» Анатолій Засоба вказує на основні, на його думку, проблеми для кримчан на материковій Україні.
«Нам дійсно потрібна інша, оптимістичніша позиція у питанні Криму і в роботі з внутрішньо переміщеними особами. Особливо нас хвилюють місцеві вибори, заплановані поки що на 2020 рік, у тому плані, щоб забезпечили право голосу внутрішньо переміщеним особам із Криму і з Донбасу. Це наріжне для нас питання, його ми вже озвучили. Вирішення житлових питань, працевлаштування все-таки лягає на плечі місцевих рад і місцевих чиновників, а фактично два мільйони переселенців живуть зараз у різних громадах. Ці платники податків, які утримують цю владу на місцях, втім, де-юре не є електоратом і, як і раніше, не цікаві місцевим політикам. Потрібно, щоб були розроблені саме місцеві програми підтримки внутрішньо переміщених осіб», – каже громадський діяч.
Радник міністра молоді та спорту України щодо питань Криму, член Меджлісу кримськотатарського народу Гаяна Юксель окреслює основне коло очікувань від нового президента.
Крим окупований, його необхідно деокупувати. Неможливо зараз виходити й говорити, що робота в цьому напрямку може бути припинена або зміненаГаяна Юксель
«Від нового президента очікують того ж, що й від колишнього. Вектор роботи, політика щодо Криму не може змінюватися залежно від того, кого обрали президентом. Крим окупований, його необхідно деокупувати. Неможливо зараз виходити й говорити, що робота в цьому напрямку може бути припинена або змінена. Потрібен комплекс заходів для деокупації і підтримки внутрішньо переміщених осіб, а також ухвалення законів про корінні народи України і статус кримськотатарського народу. Це проведення роботи, пов’язаної з підтримкою наших політичних в’язнів, які перебувають на території Криму, і їхніх родин. Це винесення проблеми Криму як тимчасово окупованої території на внутрішній і зовнішній порядок денний. Ми свою роботу щодо Криму робитимемо незалежно від того, як зараз себе поведуть президент і його оточення», – наголошує посадовець.
