Доступність посилання

ТОП новини

Звіт «Біла книга» ЗСУ: людські втрати, переозброєння і матеріальні витрати


Танки під час передачі військовим частинам ЗСУ озброєння і військової техніки. Житомирська область, 21 грудня 2018 року
Танки під час передачі військовим частинам ЗСУ озброєння і військової техніки. Житомирська область, 21 грудня 2018 року

Уже 14 років українське Міністерство оборони щорічно публікує «Білу книгу». Це своєрідний звіт перед суспільством про те, що відбувалося в армії за рік. Війна, пріоритети силовиків, закупівля і модернізація зброї та техніки. Думки експертів, а також факти і цифри зі звіту Міноборони та Генштабу – в матеріалі журналістів спеціального проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».

Війна на Донбасі триває 5 років і увесь цей час армія зазнає втрат. Лише минулого року близько восьмисот військовослужбовців отримали поранення. Сто тридцять три – загинули. Більшість – від куль снайперів, осколкових поранень і підривах на мінах.

В той же час, у звіті Міноборони України чисельність армії з початку війни не змінюється – чверть мільйона – це за законодавством. Хоча експерти зазначають, що бойові підрозділи – недоукомплектовані.

«Виходячи з тих заяв, які робив новопризначений начальник Генерального штабу, про які говорять військові експерти чи волонтери, то дійсно – в окремих частинах є велика недокомплектація особового складу. Те, про що не пишеться, і що важко виміряти в чисельних показниках – це ставлення до людини. І цей стандарт НАТО – ставлення до військовослужбовців, до їхніх родин – це, на мій погляд, є основний пріоритет», – вважає співдиректор програм зовнішньої політики і міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.

«Біла книга» Міністерства оборони України за 2018 рік
«Біла книга» Міністерства оборони України за 2018 рік

Згідно з даними «Білої книги», фінансування армії постійно зростає. Фактично військові отримали близько 95 мільярдів гривень. У порівнянні з 2017 роком, сума збільшилася на третину. Більше половини бюджету – заробітні плати. Чверть витрат – закупівля озброєння.

Михайло Самусь
Михайло Самусь

«Ідеально було б, звичайно, щоб на озброєння і на інфраструктуру витрачалося більше 50%, а менше 50 – на утримання особового складу і, як-то кажуть, на «проїдання». До 2014 року, більше 90% йшло на «проїдання». У нас на озброєння і на військову техніку був абсолютний нуль, якісь гроші виділялися на інфраструктуру, і то невідомо куди вони дівалися. Я думаю, що вони зникали в певних кишенях», – зауважує експерт Центру дослідження армії, конверсії і роззброєння Михайло Самусь.

Сухопутні закупівлі у 2018 – найбільші

На що ж витратили кошти у 2018 році? Найдовший список закупівель – у сухопутних військах. Без уточнення калібрів, військові заявляють про «плюс» у понад півмільйона різноманітних боєприпасів, появу двох сотень протитанкових комплексів і ракет до них.

Також закуповують техніку: автомобільну – сотнями, і броньовану – десятками одиниць. Броня, як правило, ще радянська. Часто – різних модифікацій.


«Якщо закуповувати, наприклад, 5 зразків тих самих БТРів чи БМП, то для кожного з них потрібно створювати окремий запас запчастин. Це є великою проблемою. І в розвинутих, сучасних арміях, як правило, йде уніфікація. Тобто має бути не більше 2-3 зразків чи то літаків, чи то бронетехніки. І це той напрям, в якому Україна також має рухатися», – зазначає співдиректор програм зовнішньої політики і міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.

Військова авіація зросла

Авіація не залишилася без оновлення. ЗСУ отримали 75 безпілотних авіаційних комплексів. Окрім того, в закупівлях вказано 30 літаків та гвинтокрилів, але техніка не нова. Усе це – модернізації вертольотів сімейства «Мі» та літаків: штурмовиків Су-25 та винищувачів Су-27 і Міг-29.

Український штурмовик Су-25
Український штурмовик Су-25
Це невелике покращення. Воно певним чином допомагає льотчику, однак не є суттєвою модернізацією
Денис Томенчук

«Це невеличке покращення. Воно певним чином допомагає льотчику, однак це не є тією суттєвою модернізацією, на яку повітряні сили очікують довгий час – встановлення системи супутникової навігації, покращення радіостанції і збільшення дальності РЛС. Хоча, в більшості, не завжди те, що модернізовано, працює, скажемо так, належним чином», – каже редактор інтернет-ресурсу militaryaviation.in.ua Денис Томенчук.

В цифрах кількість бортів зростає. Водночас, не усі з них у бойовій готовності – техніка виходить з ладу. Найчастіше – через вік, адже, до прикладу найновіші бойові літаки в Україні – 91 року випуску.

Український винищувач Су-27
Український винищувач Су-27

«Можливість сучасної модернізації радянської авіатехніки без участі Російської Федерації – дуже мала. На мою думку, програма модернізації не буде реалізована. Тому потрібно приймати, в першу чергу, політичне рішення, якісь політичні домовленості щодо того, на що ми будемо міняти наші Міг-29 і Су-27 в першу чергу», – додає Томенчук.

Читайте ще тут: Чому Україна має будувати свої гелікоптери і літаки. Інтерв'ю із Валентином Бадраком

Флот «на периферії»

Флот, на жаль – найслабкіший і за всі 5 років йому приділяли уваги найменше
Тарас Чмут

УКраїнський флот, як і роки до цього, залишається на периферії. Розробляється береговий ракетний комплекс, флагман – фрегат «Гетьман Сагайдачний» відправили на модернізацію і усе ще чекають на американські катери класу «Айленд».

Фрегат "Гетьман Сагайдачний" біля причалу Одеського морського вокзалу, 2018 рік
Фрегат "Гетьман Сагайдачний" біля причалу Одеського морського вокзалу, 2018 рік

«Флот, на жаль, з усіх родів і видів – найслабкіший і за всі 5 років йому приділяли уваги найменше, а все, що робилося – було направлено, в основному, на берегову компоненту морської піхоти, а це вже 2 бригади, а також берегові ракетно-артилерійські частини. В надводній компоненті або морській компоненті зроблено дуже мало», – каже голова правління «Українського мілітарного центру» Тарас Чмут.

Військові звітують про спільні навчання із НАТО, стверджують про фактично 100% виконання усіх планів на різноманітну підготовку, беруть на озброєння нові зразки устаткування. У той же час аналітики кажуть – у війська є кілька стратегічних цілей.

«Якщо казати про систему стримування, то це протиракетна оборона, це протиповітряна оборона і військово-морські сили. Далі, що важливо, і, на щастя, в нас йдуть розробки, – це система стримування через появу в складі збройних сил ракетних сил з великою дальністю», – зазначає експерт Центру дослідження армії, конверсії і роззброєння Михайло Самусь.

Систему протиповітряної оборони Україна відновлює своїми силами – повертає на чергування радянські розробки. Протиракетна оборона, флот, авіація – це ті галузі, в яких Україна, навряд чи зможе подужати своїми силами, без допомоги партнерів, прийняття вірних рішень командування і багаторічного фінансування стратегічних програм, зауважують спеціалісти.

Читайте ще: Як змінився оборонний потенціал України за 5 років війни: здобутки і виклики

ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»:

XS
SM
MD
LG