Доступність посилання

ТОП новини
10 липня 2020, Київ 19:55

Куди йдуть гроші за вугілля з окупованого Донбасу?


Ілюстративне фото. Гірники на шахті в Новогродівці Донецької області, 2013 рік

На Донбасі День шахтаря – традиційно головне свято. Уже шостий рік Донецьк і Луганськ відзначають його в окупації. Частину шахт закрили, найприбутковіші перейшли під контроль таємничої фірми «Внешторгсервис», інші ледь животіють. А гірники звикли до багатомісячних затримок зарплат. Чому ця ситуація обурює тільки шахтарських дружин, і чи варто чекати страйків? Розбиралися журналісти спеціального проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».

Свердловськ, непідконтрольна Україні частина Луганської області. Тут відбулися «Шахтарські ігри» – команди гірників вугільних підприємств під контролем угруповання «ЛНР» змагаються, хто раніше завантажить вагонетку щебенем, збере і розбере шляхи та відкантує барабан конвеєра. На цей захід приїхав навіть ватажок угруповання «ЛНР» Леонід Пасічник, щоб привітати гірників із Днем шахтаря.

Водночас в окупованому Антрациті дружини шахтарів та працівниці вугледобувних підприємств прийшли до місцевих чиновників вимагати погашення боргів із зарплатні – за квітень.

Повідомлення на сайті вугільнодобувного виробництва «Антрацит» (що перебуває під контролем угруповання «ЛНР») про виплату частини зарплати за березень у червні
Повідомлення на сайті вугільнодобувного виробництва «Антрацит» (що перебуває під контролем угруповання «ЛНР») про виплату частини зарплати за березень у червні

«Ви нам у груди били, кричали – я всі борги виплачу. Нічого не було взагалі виплачено. Нічого! А березень взагалі розірвали на п’ять частин...», – каже одна з них.

У відповідь на скарги жінок генеральний директор шахти «Антрацит»​ Станіcлав Селіванов відповідає – вcе залежить від вугілля.

– Добре, у кого зарплата тридцять тисяч, а ми п’ять отримуємо! Як нам на неї жити?
– Ми залежимо від продажу вугілля.
– Так він іде, всі машини!

«Тому що шахтарю, людині, праця якої цінувалася, скрізь у нас «шахтарський край, шахтарський край»... Та яка гордість за шахтарський край, якщо я прийшла після ночі, не можу на дітей дивитися – вони голодні! Вони просто голодні», – обурюється одна з дружин, що прийшла на розмову.

«Донбас.Реалії» покликали голову незалежної профспілки гірників Донбасу Миколу Волинка подивитися відео з бунту дружин шахтарів.

Микола Волинко, голова незалежної профспілку гірників Донбасу «Солідарність»
Микола Волинко, голова незалежної профспілку гірників Донбасу «Солідарність»

«І в Макіївці дружини теж бунтували. Жінок вони так бояться чіпати. А якщо чоловік-шахтар, того одразу на підвал!», – коментує Микола Волинко.

У 2014 році Микола Волинко переконував гірників не ходити на мітинги сепаратистів. Йому пригрозили розстрілом. Каже, з того часу захищати права шахтарів в окупації нікому.

«Намагалися у 2014 році окремі активісти створити «незалежну профспілку гірників ДНР»... Прийшли до Захарченка, а він їм сказав: «У мене одна профспілка. Ніяких незалежних! І будете виконувати те, що я скажу». Голови профспілок, які там – вони активістів здають, зраджують», – каже голова незалежної профспілки гірників Донбасу «Солідарність» Микола Волинко.

Шахтарське селище Сутоган: іржава техніка, порослі травою рейки

«Донбас.Реалії» відправилися до шахтарського селища Сутоган, під Луганськом. Вугільні підприємства тут, фактично, розвалені. Іржава техніка, рейки заросли травою. Місцеві жителі підтверджують: невиплати зарплат, як у Антрациті – поширена практика.

Селище Сутоган, Луганська область
Селище Сутоган, Луганська область

Іржава техніка у селищі
Іржава техніка у селищі

«Люди всі на заробітках. Тому що тут зарплати дають відсотками – це виживання на шахтах, тому люди їдуть на заробітки. Шукають інші види заробітку, крім як шахти. Або йдуть там в ополчення, або ще кудись», – каже Артем, який живе в селі Сутоган. На запитання, куди їде більшість, відповідає – «У Москву, а куди ще. Ну, в Росію».

Артем, житель селища Сутоган у Луганській області
Артем, житель селища Сутоган у Луганській області

Багато шахт зупинилося одразу після початку війни.

«Самі виживали тут. Під кулями ходили на роботу, а потім шахту закрили, залишилися там деякі хлопці. Воду качати, щоб не затопило», – розповів місцевий пенсіонер. Чоловік вірить – відновити видобуток вугілля можна, був би збут.

Але вугілля з тих шахт окупованого Донбасу, які працюють, справно вивозять у невідомому напрямку. Це підтверджують розгнівані працівниці шахт із Антрациту. Зокрема, кажуть – знають, як відвантажується вугілля з шахт, бо самі його вантажать тоннами.

«А куди вивозиться вугілля, скажіть будь ласка? Кожен божий день машини їздять із ранку до ночі», – стверджує у розмові з місцевим чиновником працівниця шахти?

Вивезенням вугілля і металу в Росію займаються структури олігарха Сергія Курченка
Вивезенням вугілля і металу в Росію займаються структури олігарха Сергія Курченка

Куди вивозиться вугілля – повинні знати менеджери таємничого ЗАТ «Внешторгсервис», фірми з південноосетинською пропискою. «ВТС» сьогодні контролює найприбутковіші шахти і заводи на окупованій території. Вивезенням вугілля і металу в Росію займаються структури колишнього українського олігарха Сергія Курченка.

«Його діяльність на Донбасі пов’язують із віцепрем’єром Росії Дмитром Козаком, який курирує економічну підтримку (угруповань російських гібридних сил – ред.) «ДНР-ЛНР»... Прибуток, так, іде в тіньову сферу, яку досить складно визначити – як, куди, в якому обсязі ці потоки йдуть», – зауважує оглядач Московського центру Карнегі, луганчанин Костянтин Скоркін. ​

Скільки вугілля вивозять із окупованих частин Донбасу?

За даними Міністерства з тимчасово окупованих територій України, з непідконтрольних районів Донецької та Луганської областей у Росію вивозять близько 2,8 мільйона тонн антрацитового вугілля на рік. Це майже 300 мільйонів доларів. Судячи зі стану вугільних підприємств, ці гроші не повертаються, зауважують аналітики.

Близько 2,8 мільйона тонн антрацитового вугілля на рік вивозять до Росії
Близько 2,8 мільйона тонн антрацитового вугілля на рік вивозять до Росії

«Там досить хижацька йде експлуатація, власне, шахт, заводів. І все це розраховане на отримання дуже швидкого прибутку. Тому що зрозуміло, що майбутнє таких активів дуже невизначене. У разі зміни в політиці він може також позбутися їх легко, як і отримав», – додає оглядач Московського центру Карнегі Костянтин Скоркін.

Тож вимагати невиплачених зарплат, за великим рахунком, нема з кого. Колишній номінальний глава ЗАТ «Внешторгсервис», російський громадянин Володимир Пашков, у квітні призначений так званим віцепрем’єром угруповання «ДНР». І тепер він сам критикує фірму-монополіста.

«На жаль, повинен констатувати, що та критика, яка лунає на адресу ВТС, багато в чому справедлива. Але це не біда і не провина ВТС, це обставини, які склалися. Я вважаю, що монополізація, яка в економіці є, це, на жаль, об’єктивна даність, яку необхідно виправляти», – заявляв Пашков на зустрічі з ватажком угруповання «ДНР» Денисом Пушиліним.

Проросійське угруповання навіть не озвучує, хто тепер очолює таємниче ЗАТ «Внешторгсервис». Джерела «Донбас.Реалії» кажуть, що офіс «Внешторгсервиса» розташований на вулиці Артема в Донецьку, але фірма цього не афішує. Шахтарські генерали розводять руками, виправдовуючись тим, що вони «гвинтики в системі». І що ця система не дозволяє по-іншому виплачувати зарплату.

ДИВІТЬСЯ ПОВНУ ВЕРСІЮ ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»:

  • Зображення 16x9

    Андрій Діхтяренко

    Працює на Радіо Свобода з 2014 року. 
    Журналіст, редактор програми «Донбас.Реалії» і рубрики «Листи з окупованого Донбасу».
    Головний редактор «Реальної газети» з Луганська.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG