Доступність посилання

ТОП новини
07 липня 2020, Київ 18:39

Із Росії – у тюрму. Чому Казахстан ув’язнює бойовиків з Донбасу?


Євгеній Щербак, громадянин Казахстану, який воював на Донбасі на боці бойовиків

Росія депортувала в Казахстан бойовика, який воював в угрупованні «Мотороли». Чому, здавалося б, союзник Москви відправляє до в’язниці своїх громадян за участь у війні на Донбасі? І чи може в Казахстані Росія повторити «донбаський сценарій»? Розбиралися журналісти спеціального проєкту «Донбас Реалії».

Громадянин Казахстану Євгеній Щербак у 2014 році приїхав на Донбас, щоб воювати на боці бойовиків. Тоді він подолав більше від двох з половиною тисяч кілометрів, щоб дістатися з міста Костанай до Донецька. А у 2020 році його вже з Росії відправили додому до в’язниці.

Так звані «бойові товариші» Щербака розповідають, що на Донбасі він воював в угрупованнях «Бетмен» і «Спарта». Та сама «Спарта», лідером якої був Арсен Павлов («Моторола»), який сам зізнався, що розстріляв 15 полонених українських військових.

Після розформування «Спарти» Євген Щербак поїхав у Росію. Кілька разів його затримували за порушення міграційного законодавства. І вже в цьому році з Челябінська депортували в Костанай. Там суд у кримінальних справах засудив його до чотирьох з половиною років позбавлення волі за звинуваченням в участі у збройному конфлікті на сході України на боці підтримуваних Росією бойовиків.

Євгеній Щербак, громадянин Казахстану, який воював на Донбасі на боці бойовиків
Євгеній Щербак, громадянин Казахстану, який воював на Донбасі на боці бойовиків
У нього не було російського громадянства, це була його найбільша проблема
Микита Данілін

«Російські ЗМІ про це заговорили, тому що вони розцінювали це як переслідування Щербака. У нього не було російського громадянства, він так його і не отримав, це була в цьому плані його найбільша проблема. Велика частина казахстанців, яка туди потрапила, вони все ж таки не повернулися до Казахстана, вони залишилися або там, досі залишаються, або в Росії зараз, їм вдалося отримати громадянство, зараз у них з цим немає ніяких проблем», – пояснює кореспондент «Медіазони. Центральна Азія» Микита Данілін.

Він – автор одного з небагатьох російських матеріалів про громадян Казахстану, які воювали на сході України. Відомостей про цих людей мало, але в інтернеті є відео з деякими казахстанцями на Донбасі.

Кореспондент «Медіазони. Центральна Азія» Микита Данілін спілкується скайпом з журналістом Радіо Свобода Ярославом Кречком
Кореспондент «Медіазони. Центральна Азія» Микита Данілін спілкується скайпом з журналістом Радіо Свобода Ярославом Кречком

Зокрема, тут громадянин Казахстану Нурлан з позивним «Найман» розповідає, як у 2014 році приїхав і став «військовим кореспондентом» у бойовиків.

На ще одному відео пропагандистів інший громадянин Казахстану розповів, що приїхав воювати «за Росію» і що на Донбас його привела «справедливість». На відео він – у покинутому приватному будинку, який захопили бойовики незаконного збройного формування «Призрак».

«Є, мабуть, три категорії людей у нас в цьому плані: це люди просто з судимістю, наприклад, які не можуть себе знайти у принципі тут, їм потрібно було хоч якось заробити грошей, принаймні вони мені так про це говорили. Друга категорія – це люди, на яких вплинула пропаганда, все ж таки, у нас російське телебачення досить широко поширене в Казахстані. А третя категорія – це люди, у яких там були родичі», – розповідає кореспондент «Медіазони. Центральна Азія» Микита Данілін.

Скільки казахстанців воює на Донбасі?

Точна кількість казахстанців, які воювали на Донбасі, невідома. Згідно з даними комітету правової статистики при Генпрокуратурі Казахстану, розповідає Микита Данілін, було порушено близько ста двадцяти кримінальних справ.

До суду дійшло десь 30 кримінальних справ
Микита Данілін

«За тією ж статистикою, до суду дійшло десь 30 кримінальних справ. Знову ж таки, тут є питання до статистики, можливо, вона якось неправильно ведеться. Плюс з того, що я дізнався, спілкуючись з цими людьми – є люди, які відкуповувалися від термінів, від кримінального переслідування через родичів, ще якось», – продовжує російський журналіст Микита Данілін.

Цікаво, що стаття, за якою цих людей засудили в Казахстані – «Участь у збройному конфлікті на території іншої держави» – з’явилася в Кримінальному кодексі країни в 2014 році, відразу після анексії Росією Криму, кажуть казахські аналітики.

«Сам факт того, що вони підтримали сепаратизм на території іншої держави, при цьому будучи громадянами Казахстану, це вже тривожний сигнал. Тобто сьогодні там, але завтра може бути тут. І якщо ви активно підтримуєте російську інформаційну ідеологічну машину, яка стверджує те, що робить Росія в Україні – це правильно, то завтра з таким самим успіхом вони можуть підтримати і позицію Росії щодо Казахстану, якщо за певних умов між Казахстаном і Росією виникне конфлікт», – зауважує директор аналітичної організації «Група оцінки ризиків» (Казахстан) Досим Сатпаєв.

Досим Сатпаєв, директор аналітичної організації «Група оцінки ризиків» (Казахстан)
Досим Сатпаєв, директор аналітичної організації «Група оцінки ризиків» (Казахстан)

За словами Сатпаєва, насторожує те, що в деяких російських ЗМІ саме після 2014 року з’явилися матеріали про утиск прав росіян в Казахстані. Є й такі, які говорять про те, що північні райони країни, де багато етнічних росіян, нібито несправедливо відійшли Казахстану.

Наша еліта побоюється російської загрози. Про це не говорить ніхто, ця тема у нас табуйована
Досим Сатпаєв

«Наша еліта, в тому числі і політична еліта, побоюється російської загрози, насправді. Але про це не говорить ніхто, ця тема у нас табуйована абсолютно повністю, тому що, все ж таки, Казахстан практично повністю політично перебуває у зоні впливу Кремля», – зауважує казахський політолог Талгат Мамирайимов.

Директор казахської «Групи Оцінки Ризиків» Досим Сатпаєв до цього додає, що після анексії Криму Росією казахська влада все ж таки зробила певні кроки, щоб вберегти себе від можливої агресії сусіда.

«Найцікавіше, що коли в 2014 році була анексія Криму, ось ввели цю статтю 172 в Кримінальний кодекс, дуже тихо зробили її, без шуму, гамору. Після 2014-го в Казахстані почали активно процес переміщення, зокрема, трудових ресурсів з півдня країни (це переважно казахомовна частина Казахстану) на північ. Це теж було пов’язано з тим, щоб трошки зробити північ, північний захід країни не надто моноетнічним, щоб там теж було присутнє казахське населення в певній мірі», – каже Досим Сатпаєв.

Казахстан: між Росією і світом

Казахстан – член Організації договору про колективну безпеку. Тому військові навчання з Росією там не рідкість. Минулого року, наприклад, на маневрах «Центр-2019» залучили 128 тисяч військових. Крім Росії, у них брали участь Китай та інші країни регіону.

Пуск ракети з комплексу «Іскандер» на полігоні в Казахстані під час навчань «Центр-2019» під керівництвом російського Кремля
Пуск ракети з комплексу «Іскандер» на полігоні в Казахстані під час навчань «Центр-2019» під керівництвом російського Кремля

Крім того, Росія орендує у Казахстану космодром Байконур, а також полігони для випробувань своїх ракет, між країнами діє єдина система протиповітряної оборони. Водночас на території Казахстану щорічно проходять миротворчі навчання «Степовий вовк» за участю військових з Туреччини, Великої Британії та США.

«Останніми роками стало розширюватися військово-технічне співробітництво з Туреччиною, з Ізраїлем, з США. І, відповідно, проводимо військові навчання і посилаємо наших офіцерів навчатися туди ж. Раніше наші офіцери поголовно вчилися в Москві», – зауважує казахський політолог Талгат Мамирайимов.

«Скрізь заявляється про те, що Росія – партнер, стратегічний, важливий партнер у сфері військово-політичного співробітництва, економічного співробітництва, але при цьому Казахстан всюди підкреслює, що «всі яйця в одну корзину класти не збирається» – є Китай, є США. При цьому знову Казахстан всюди підкреслює, що США – для Казахстану теж важливий партнер. Тут немає нічого дивного, найбільші інвестори Казахстану – це американці, переважно в нафтогазовому секторі. Це не росіяни і навіть не китайці поки», – каже директор казахської аналітичної організації «Група оцінки ризиків» Досим Сатпаєв.

У цьому сплетінні геополітичних розкладів доля Євгенія Щербака особливого розголосу в Казахстані не отримала. За участь у війні на Донбасі йому присудили чотири з половиною роки в’язниці. «Донбас Реалії» зв’язалися з його адвокатом, але той відмовився від будь-яких коментарів.

Примітна деталь: депутат російської Держдуми Сергій Шаргунов розповів, що оплатив Щербаку адвоката, бо «з Росії, яка його поманила на війну всім блиском і шумом своїх телеекранів, Євгенія видали в Казахстан, хоча він благав надати йому притулок», написав російський депутат.

ДИВІТЬСЯ НОВИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС РЕАЛІЇ»:

  • Зображення 16x9

    Ярослав Кречко

    Кореспондент та ведучий телепроєкту «Донбас.Реалії». У редакції Радіо Свобода – з 2017 року. Закінчив факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. У телевізійній журналістиці – з 2007 року. Спочатку працював у Львові, з 2011 року – у Києві. З літа 2014 року висвітлюю події на Донбасі.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG