Доступність посилання

ТОП новини
21 лютого 2020, Київ 12:16

Свобода слова і військові: чи можна критикувати Зеленського?


Президент України Володимир Зеленський

Військовий проти Зеленського. За неповажний пост в соцмережі щодо президента український військовослужбовець отримав сувору догану, але впевнений, що нічого не порушив і буде судитися. Чи можна військовим критикувати керівництво країни, чи вважають це проблемою в армії та як на схожі ситуації реагують у країнах НАТО? Розбиралися журналісти телепроєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії».

14 січня 2020 року майор Роман Ковальов із відділу інформаційної протидії оперативного управління Штабу командування Сухопутних військ написав пост у фейсбуці, в якому звернувся до президента України Володимира Зеленського. Ось, що в ньому було:

«В мене немає до вас жодних емоцій, крім огидності й презирства: ви захотіли керувати країною в такий критичний час і провалилися <…> Я вважаю вас бездарним керівником. Вже зрозуміло, що у вас нічого не вийшло. І не могло вийти. <…> Зеленський, іди у відставку, не тягни за собою ще й країну. Зупинись», – написав Ковальов, проте згодом публікацію видалив.

Пост набув розголосу після того, як Ковальов отримав за нього сувору догану, а документи, що підтверджують це, потрапили в соцмережу.

Певні посадові особи хочуть доказати начальству – вони все тримають під контролем
Роман Ковальов

«Я вважаю, що це певні посадові особи хочуть показати вищому начальству, що вони все тримають під контролем. Можуть керувати довіреним, скажем так, їм організмом і давити інакомислячих офіцерів. Через коліно ламати», – сказав Роман Ковальов у коментарі проєкту «Донбас Реалії».

Роман Ковальов
Роман Ковальов

Хоча саме цю публікацію військовий видалив, але пости з критикою влади у себе на сторінці він публікує досить часто. Чому ж зараз розгорівся такий скандал? У командуванні Сухопутних військ пояснюють так: порушив статут, бо почав пост зі слів «пане президенте», а це – звернення.

Мало того, що він зробив це неправильно, він це зробив в образливій формі
Іван Ареф'єв

«Статутом внутрішньої служби Збройних сил України встановлюється певний порядок звернення військовослужбовців. Мало того, що він зробив це неправильно, він це зробив в образливій формі. Зі службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до безпосереднього начальника. Якщо він не може їх (питання) вирішити – до наступного прямого начальника», – заявляє прессекретар командування Сухопутних військ ЗСУ Іван Ареф’єв.

Але українська армія живе ще за радянським статутом, якому вже пів століття. Ті ж соцмережі статут ніяк не регулює, і це намагаються робити, так би мовити, вручну. Той же Роман Ковальов, каже, судитиметься зі своїм начальством за публікацію зі згадуванням Зеленського.

«Керівництво Збройних сил України дуже часто притягає таким чином до дисциплінарної відповідальності. Вони підганяють ситуацію під норми права, хоча, навпаки, вони повинні брати ситуацію і оцінювати, чи було у даному випадку порушено військову дисципліну чи громадський порядок – якщо так, то якими діями?», – зауважує юрист, колишній співробітник Військової прокуратури Максим Стригун.

А як за кордоном? Досвід Литви і США

В українській армії вивчають досвід країн НАТО, де критика влади регламентована. Наприклад, в Литві обмеження прописані і в статуті, і в законодавстві. За проступки можуть розривати контракт, позбавляти звання або пенсії – залежить від конкретного випадку.

Даріус Антанаітіс, військовий експерт та офіцер запасу Литви
Даріус Антанаітіс, військовий експерт та офіцер запасу Литви
Людина в уніформі розуміється як армія
Даріус Антанаітіс

«Людина в уніформі розуміється як армія. Обмеження досить прості – ти не можеш говорити, наприклад, «я як офіцер не згоден з рішенням уряду» підняти плату, наприклад, за житло. Тобто, я вже як військовий пробую перебити політичну волю і сказати свою військову волю про політичне життя в країні. Це не є добре. Але я можу мати свою думку. Я можу в приватному якомусь колі сказати свою думку, що я думаю так і так», – розповідає військовий експерт та офіцер запасу Литви Даріус Антанаітіс.

«Думай, друкуй, публікуй»

В армії США, до прикладу, заборонено зневажливо висловлюватися про політичне керівництво. Хоча говорити про політику можна, якщо робити це як приватна особа, а не військовослужбовець. До того ж, сказане або написане має збігатися, якщо це узгоджується з цінностями армії. Для соцмереж є принцип «Думай, друкуй, публікуй».

«Якщо у них немає своєї точки зору – вони не будуть хорошими солдатами. Це дуже важливо. Раби або слуги не стануть хорошими солдатами. Заборона говорити руйнує армію. Тому що коли ти забороняєш людині мати свою думку – вони не скажуть, що танки зламані, що електроніка не працює, вони більше не скажуть нічого, якщо їх карати за сказане. Говори, але роби це обдумано, розважливо. Якщо не можеш – може, не варто бути військовим, а варто бути політиком», – вважає експерт з питань безпеки і оборони Українського інституту майбутнього Глен Грант.

Але військові в Україні раз-у-раз потрапляють в епіцентр політики, виконуючи накази згори. Номінально у них ті ж права, що і у простих українців. За фактом немає жодної структури, яка ці права могла б відстоювати, каже Ольга Решетилова.

«Мені розповідав один із так званих «замполітів», що на початку 2014 року з Генерального штабу до їхньої бригади прийшов лист з вимогою підписати лист на підтримку президента Януковича. Хоча всі прекрасно розуміли, до чого вже йде Майдан – нікому в бригаді навіть в голову не прийшло не підписувати цей лист», – розповідає координатор медійної ініціативи Ольга Решетилова.

Ольга Решетилова, координатор Медійної ініціативи за права людини
Ольга Решетилова, координатор Медійної ініціативи за права людини

Ще один приклад – останні президентські вибори в Україні, де армія фактично стала частиною виборчої кампанії Петра Порошенка (слоган «Армія, мова, віра»). З іншого боку, після зміни влади інша крайність – силовий блок при Володимирові Зеленському відійшов на другий план, і це викликає нерозуміння у самих військових, продовжує експерт.

«Для нього армія – взагалі не в пріоритеті. Люди не розуміють загальної політики держави в сфері безпеки і оборони. Вони відчувають, що керівництву держави їхні проблеми нецікаві. Відповідно, це рано чи пізно буде виливатися в інформаційний простір. І найгірше, що можна в цьому випадку зробити – це заборонити військовослужбовцям висловлювати свою думку», – резюмує Решетилова.

Поки ж у армії немає чітких правил, що робити з тими військовими, яким влада не до душі і вони про це відкрито говорять. Законних підстав для цього поки немає. Але в ЗСУ заявили: документ в розробці.

ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС РЕАЛІЇ»:

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG