Доступність посилання

ТОП новини
23 Червень 2018, Київ 17:53

Закон про реінтеграцію Донбасу: нові повноваження української армії


Так званий закон про реінтеграцію Донбасу, за який нещодавно проголосували у Верховній Раді, досі викликає багато питань. За словами експертів, якість закону та його виконання залежить від підзаконних актів і контролю громадянського суспільства. Які нові права дає цей закон армії на Донбасі? Чи варто жителям Донбасу остерігатися свавілля силовиків? І що цей закон змінює для загальної ситуації на Донбасі? Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії розповіли аналітик громадянської мережі «Опора» Олександр Клюжев та керівник Центру оборонних реформ Олександр Данилюк.

– Які нові права армії на Донбасі дає закон про реінтеграцію?

Олександр Клюжев: Найбільше занепокоєння викликає питання застосування статті 10 цього закону, яка стосується додаткових повноважень щодо проведення заходів протидії агресії Росії. Коли застосовується положення, які передбачені у Конституції та у законі про правовий режим воєнного стану в умовах, коли він офіційно не оголошується.

У цей законопроект не включені гарантії від свавілля під час застосування заходів. Наприклад, представники силових органів можуть зловживати правами, які надані цим законом, з корупційними цілями
Олександр Клюжев

У цей новий законопроект не включені гарантії від свавілля під час застосування заходів, які є у спеціалізованому законодавстві щодо правового режиму воєнного стану. Починаючи від можливості використання майна громадян. Конституційні норми й закон про правовий режим воєнного стану декларує, що громадянам будуть компенсовані втрати у випадку певних наслідків використання їхнього майна у заходах, які необхідні для протидії агресії.

Будьмо реалістами: якщо зловживання будуть у тих умовах, коли є правова невизначеність багатьох процедур, то вони не будуть пов’язані з протидією агресії Росії. На певній території, яка буде прилегла до бойових дій, наприклад, представники силових органів можуть, у тому числі, зловживати правами, які надані цим законом, з корупційними цілями.

– А якщо конкретніше?

В інтересах держави, щоб таких зловживань не було. Тому я б рекомендував продумувати систему превенції та моніторингу дій, які можуть стосуватися зловживання
Олександр Клюжев

Олександр Клюжев: Є порядок застосування зброї, проникнення у приватне житло громадян у разі крайньої потреби, використання автомобілів та іншого майна громадян. У законі вказано, що за згодою, але зрозуміло, що якщо немає детальних процедур, гарантій чи фіксацій певних дій, то ця згода буде умовна.

В інтересах держави, щоб таких зловживань не було. Тому я б рекомендував усім, у тому числі правозахисним організаціям, продумувати систему превенції та моніторингу дій, які можуть стосуватися зловживання.

– Це дуже схоже на закон про воєнний час, хіба що не прописано комендантську годину, відчуження майна, трудову повинність і так далі. Може бути й таке?

Олександр Клюжев: Про трудову повинність у цьому законопроекті мова не йде.

Немає чітко визначених територій, де обмеження можуть застосовуватися. Є ризики свавільного чи вільного трактування можливостей, які надані силовим органам
Олександр Клюжев

Поганий імідж для мешканців Донбасу у тому, що ми хочемо жити тут за законами мирного часу, а ось вам у разі чого, доведеться змиритися з цими обмеженнями. Тим більше, у цьому законі немає чітко визначених територій, де ці обмеження можуть застосовуватися.

Тобто тут є ризики свавільного чи вільного трактування можливостей, які надані силовим органам. Ми усі за те, щоб армія, поліція, Національна гвардія діяли активно і мали усі можливості у протидії російській агресії.

Весь цей комплекс порушень, які збираються і фіксуються, може бути використаний, у тому числі нашими західними партнерами, як засіб певного тиску на Україну
Олександр Клюжев

Коли є комплекс певних порушень з боку українських офіційних органів, пов’язаних з проведенням антитерористичної операції, то реакція наших західних партнерів є достатньо млявою. Але теоретично у разі потенційного погіршення міжнародної обстановки навколо України весь цей комплекс порушень, які збираються і фіксуються, може бути використаний, у тому числі нашими західними партнерами, як засіб певного тиску на Україну.

Олександр Клюжев:
Олександр Клюжев:

Олександр Данилюк: Треба виходити з простих і зрозумілих речей. Якби не певні обставини, у тому числі позиція певних геополітичних гравців, то на цій території був би воєнний стан і ці розмови не мали б сенсу, тому що ці обмеження передбачені введенням воєнного стану. АТО – це була така гібридна відповідь на те, що його вводити там не можна.

Зараз я позитивно оцінюю цей законопроект. Він зробив вагомий крок для того, щоб цю гібридність привести до нормального воєнного стану. Це все ще не воєнний стан, але ситуація, в якій ми чітко розуміємо, що це воєнна операція стримування агресора, це операція, за яку відповідає Генштаб. Він це робив з перших днів війни, але так він стане основним, здійснюватиме координацію інших силових підрозділів.

Наразі контррозвідувальний режим не був встановлений, так він встановлений і не буде. У противника буде можливість досить безпроблемно розгортати там агентурні мережі, збирати розвідувальну інформацію, здійснювати диверсійні акції. Це не питання законодавства, тому що в СБУ і так багато повноважень, це питання політичної волі, реформування самої Служби безпеки України, щоб перетворити її у контррозвідувальний орган.

Проблема не із законом, а у тому, що ці обмеження були б логічні й доречні, якби там працював контррозвідувальний режим. У нас було б розуміння того, що є обмеження, у тому числі й у пересуванні громадян, але що вони спрямовані на убезпечення України від якихось загроз. Оскільки немає повномасштабних операцій для виявлення агентури, де було б це потрібно, то я думаю, що громадянам переживати немає за що.

Олександр Данилюк:
Олександр Данилюк:

Якщо говоримо про певні норми, маємо говорити про їхні однакові застосування на практиці. Це відповідальність держави, щоб вона не підлаштовувала ці процедури: одним закон, іншим нічого
Олександр Клюжев

Олександр Клюжев: Якщо ми говоримо про певні норми, які є у законі, маємо говорити про їхні однакові застосування на практиці. Це відповідальність держави, щоб вона не підлаштовувала ці процедури: одним закон, іншим нічого.

Також щодо закону. У його версії до другого читання й у процесі розгляду поправок йшлося про те, що там буде багато підзаконних актів по багатьох процедурах.

– У процесі обговорення цього так званого закону про реінтеграцію правозахисники висували свої зауваження, але ці норми з’явилися у тексті. Якщо вже зараз про це думати, як люди зможуть захищатися від потенційного свавілля силовиків на підконтрольній частині Донбасу?

Громадянське суспільство має діяти активно. Адже найбільші порушення громадян відбуваються у тиші
Олександр Клюжев

Олександр Клюжев: Я побоююсь, що ключові порушення будуть полягати не у тому, що військовослужбовці, які будуть виконувати реальні заходи щодо протидії російській агресії, будуть вчиняти певні неправильні дії, а те, що на мирній території правоохоронні органи, які мають певні інтереси, будуть посилатися на ці процедури для того, щоб отримувати якусь користь від цих норм. Тому на цьому рівні громадянське суспільство має діяти активно. Адже найбільші порушення громадян відбуваються у тиші. З іншого боку, тут без контролю центру теж не обійтися.

– Якщо люди будуть скаржитися на сірі економічні схеми, наприклад, їм можуть сказати, що це закон. Чи можна ним прикриватися?

Олександр Клюжев: У цьому певний ризик і є. Я повертаюсь, може, до формальної речі, але у нас ключові обмеження прав і свобод громадян, пов’язані з міждержавним збройним конфліктом, дуже часто регулюються підзаконними актами. Це критична проблема, тому що коли в законі не прописані рамкові умови, це дозволяє дрібному чиновникові на рівні міністерства приймати такі норми, які суттєво корегують права громадян у порівнянні з Конституцією.

Олександр Данилюк: Тут я погоджуюся. Справді, нічого не зміниться, Збройні сили як захищали Україну, так і будуть її захищати. У них з’явиться дещо більше законних підстав для координування інших органів.

Слухачка, Макіївка: Чи закон про реінтеграцію Донбасу дає шанс об’єднатися Україні, щоб була єдина країна?

Коли говоримо про окупацію, ми підкреслюємо роль Росії у розв’язанні ситуації, визнання її відповідальності. Хоча велика відповідальність і на Україні. І здається, що Україна не досить активна у цьому аспекті
Олександр Клюжев

Олександр Клюжев: Шанс дає, але ключова роль Росії, наскільки вона буде готова поступитися у своїх незаконних діях на території України й вийти у нормальний процес мирного врегулювання і визнання агресії зі свого боку. Без волі Росії та без тиску на Росію важко щось змінити законом, яким би якісним він не був.

Тому коли ми говоримо про окупацію, ми підкреслюємо роль Росії у розв’язанні цієї ситуації, визнання її відповідальності. Хоча, з погляду зв’язків та підтримки мешканців окупованих територій, велика відповідальність лежить і на Україні. І мені здається, що Україна не досить активна у цьому аспекті. Не тільки щодо матеріальних речей, а й щодо меседжів.

Якщо подивитися на риторику депутатів, які підтримували цей закон, то був певний ажіотаж, що ми визнали Росію агресором, і ніби усі проблеми з нашого боку мають бути вирішені.

Заява Лаврова про визнання українського суверенітету, територіальної цілісності без Криму фактично множить на нуль усі ці «ДНР» та «ЛНР», і возз’єднання принаймні континентальної частини – питання часу
Олександр Данилюк

Олександр Данилюк: Як на мене, деякі положення цього закону виглядають досить оптимістично для усіх нас.

Перша та остання заява Лаврова про визнання українського суверенітету, територіальної цілісності без Криму фактично множить на нуль усі ці «ДНР» та «ЛНР», і питання возз’єднання принаймні континентальної частини – питання часу.

Деякі положення, які стосуються процедури визнання, що російські війська залишили території Донецької та Луганської областей, згадуються у законі. Там з внутрішньополітичної української ситуації цікаво зазначено, що це має бути подання міністра оборони та міністра внутрішніх справ, лише за наявності двох подань і висновків президент зможе це встановити. Цей момент свідчить про те, що якісь процеси за кулісами відбуваються.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

​(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу)

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG