Доступність посилання

15 Грудень 2017, Київ 18:30

Нафталін у Нью-Йорку: чому фенольний завод небезпечний для довкілля Донбасу


Фенольний завод у селищі Новгородське

Фенольний завод у селищі Новгородське на Донеччині – унікальне для України підприємство з переробки відходів коксохімічного виробництва. Завод спеціалізується на переробці сировини, що містить фенол і нафталін. Підприємство розташоване на лінії розмежування і в його відходах міститься значна кількість потенційно небезпечних хімічних речовин.

Завод, якому сто років

Цього року виповнилося сто років із дня запуску фенольного заводу, хоча протягом свого існування він і зупинявся двічі: під час подій 1917-1921 років та Другої світової війни.

До 1951 року селище Новгородське мало назву Нью-Йорк, оскільки колись тут була німецька колонія, а один із промисловців, надихнувшись Сполученими Штатами, дав селищу таку назву.

За тих часів у Новгородському побудували завод сільськогосподарської техніки, працювали чавуноливарний та механічний заводи з виготовлення бункерів, плугів, жнивних машин та бричок. За радянських часів сюди привозили фракції кам'яновугільної смоли з різних республік, аби виробляти хімічну продукцію, наприклад, технічний нафталін. Тоді коксохімічні підприємства були в Росії, Казахстані та Україні.

Дзержинський фенольний завод (таку назву з самого початку мало підприємство) у 2001 році почав отримувати інвестиції від компанії «Інкор і Ко», а у 2008 році увійшов у її структуру, яка підпорядкована холдингу «Метінвест». Відтоді завод отримав назву «Науково-виробниче об'єднання «Інкор і Ко», а його кінцевими бенефіціарними власниками зазначені Рінат Ахмєтов і Вадим Новинський.

«Інкор і Ко» виробляє нафталін, феноли, крезоли, ксиленоли, котельне і пічне паливо. Нині завод є основним підприємством у селищі – інші потужні заводи припинили існування на початку 90-х.

Анатолій Старовойт, генеральний директор асоціації «Укркокс», звертає увагу на важливість заводу для української економіки. Він працює із сировиною, яка виробляється на українських коксохімічних підприємствах.

«Ще за радянських часів це був завод, який переробляв усі фенольні води на всіх коксохімічних підприємствах СРСР із отриманням унікальних продуктів. Зараз він не дуже великий за обсягом виробництва, але значимий по малотонажних продуктах», – зазначає Старовойт.

Похідні нафталіну застосовують для отримання барвників та вибухових речовин, а також у медицині.

Сховища відходів під обстрілами

Від початку війни на сході України сховище хімічних відходів фенольного заводу розташоване між позиціями української армії і російськими гібридними силами, які перебувають за 400 метрів один від одного. Через це існує реальна загроза екологічної катастрофи у разі пошкодження частин виробництва. Проммайданчик також належить до об'єктів із підвищеною небезпекою.

У липні 2014 року бойовики із «Градів» обстріляли енергопідстанцію в Артемівську, внаслідок чого фенольний завод залишився без електроенергії, а в серпні сталася пожежа на шламонакопичувачі твердих відходів.

За даними Департаменту екології та природніх ресурсів, у результаті бойових дій дамба та основа шламонакопичувача зазнали пошкоджень і потребують відновлюваних робіт.

Крім того, у департаменті зазначили, що шламонакопичувачі і першої, і третьої черги заповнені відходами більш ніж наполовину.

Таку ж інформацію надали у компанії «Метінвест» і зазначили, що ремонт проводять власними силами та за власні кошти.

Генеральний директор «Інкор і Ко» Євген Дідусь також зазначив, що на шламонакопичувачі першої черги міститься 275 тонн хімічних відходів (водні розчини, що містять фенол, ліридин, сірчану кислоту), третьої черги – 353 тонни (шлам карбонатний). Також там є освітлена вода у вигляді феноло-лужного розчину – до 50 тисяч квадратних метрів.

Російська сторона Спільного центру з контролю та координації вважає, що на території, де треба провести відновлення, українські військові укріплюватимуть бойові позиції. Саме тому не надає згоди на режим тиші під час ремонту.

Натомість сайти бойовиків лякають тим, що дамба на очисних спорудах заводу в аварійному стані та може завалитися будь-якої миті, а українські органи влади та ОБСЄ не реагують на звернення угруповання «ДНР».

Хімічні речовини можуть потрапити у річки Донбасу

Про небезпеку відходів та потенційну надзвичайну ситуацію зазначає також директор обласного Департаменту екології Сергій Натрус.

«Прорив дамби на шламонакопичувачі третьої черги, на якому зберігаються небезпечні рідкі відходи, призведе до надзвичайної ситуації регіонального рівня, оскільки селеві потоки з хімічно небезпечними речовинами потраплять не тільки на землі, підпорядковані Торецькій міській раді, але й у річку Кривий Торець, що впадає у річку Сіверський Донець і забезпечує питною водою Луганську і Донецьку області», – каже він.

Спеціальний доповідач ООН Баскут Тунчак у коментарі для Радіо Свобода повідомив, що ушкодження установок, які містять хлорний газ, а також знищення об'єктів очищення води, можуть мати руйнівні наслідки для населення та довкілля значної території Східної України.

«Усі сторони, що беруть участь у конфлікті, мають поважати міжнародне гуманітарне право, зокрема, брати до уваги можливі наслідки розповсюдження надзвичайно токсичних хімічних речовин», – зазначив він.

Баскут Тунчак також повідомив, що перевірки, які мали би відбуватися кожні два тижні, не проводиться вже протягом року.

Державна екологічна інспекція в Донецькій області не перевіряла завод уже три роки. Про це вона повідомила у відповідь на запит Радіо Свобода. Результати ж перевірок заводу за довоєнні роки залишилися в офісі інспекції на окупованій території і доступу до них немає.

Голова Новгородської селищної ради Микола Ленко зазначає, що керівництво заводу співпрацює з місцевою владою і є містоутворюючим підприємством. Основними ж проблемами, пов’язаними із заводом, вважає не екологічні, а матеріальні. Згідно із особливим для прифронтових територій законодавством, компанія не платить податки у місцевий бюджет, який раніше із 80% складався з податкових надходжень від «Інкор і Ко».

Дозвіл після півторарічної перерви

Шламонакопичувач треба терміново ремонтувати, а дамбу – підсипати, кажуть і у військово-цивільній адміністрації Торецька, і на самому заводі.

Про це вони постійно направляють листи до Координаційного центру при штабі АТО, уповноваженого президента з врегулювання на Донбасі Ірини Геращенко та керівника російської сторони в Спільному центрі з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін (СЦКК).

9 листопада, після півторарічної перерви, дамбу таки почали ремонтувати, повідомили в штабі АТО з посиланням на українську сторону в СЦКК.

«Щодня в присутності патрулів від української сторони СЦКК та патрулів СММ ОБСЄ, представників цивільно-військового співробітництва, АТО, саперів ДСНС України для виконання відновлювальних робіт по відсипці дамби шламонакопичувача глиною з наступним плануванням здійснюється щодня 23-24 машино-рейсів підприємства. Відсипають в середньому 80,5-84 кубічних метрів ґрунту. При цьому загалом заплановано відсипати на дамбу не менше ніж 600 кубічних метрів ґрунту», – зазначили в прес-центрі штабу.

За час проведення робіт вирівняли рівень рідини у шламонакопичувачі і перенесли трубопровід випуску шламу.

Однак, на ремонт є лише тиждень – саме на стільки часу сторона російських гібридних сил дала гарантії безпеки ремонтним бригадам. Все заплановане зробити не встигнуть, кажуть ремонтники. До того ж, провокаційні постріли з позицій незаконних збройних формувань все одно лунають.

Ремонтні роботи мають закінчитися 17 листопада і поки що невідомо, коли працівників допустять до шламонакопичувача третьої черги наступного разу.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG