Доступність посилання

ТОП новини

Після Донбасу: Які внутрішні проблеми України може використати Росія?


Українські вчені дослідили українські області й створили для них так звані «паспорти безпеки». Їхні місцеві проблеми, які може використати Росія. Які регіони України можуть «вистрілити» й чому? Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії говорили директор громадської організації «Центр міжнародної безпеки», старший науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Валерій Кравченко та експерт Центру прикладних досліджень Юрій Щедрін.

– Що це за паспорт безпеки? І навіщо його «роздавати» українським регіонам?

Валерій Кравченко: Паспорт безпеки – це такий індекс, який рахується за різними показниками: економічний блок, безпековий блок, суспільно-політичний, соціальний. Він локалізований для кожного регіону України, де ми побували. Це вже другий рік проекту, ми охопили 12 регіонів і продовжуємо проект.

– Ви хочете об’їхати усі українські області?

Валерій Кравченко: Ми сподіваємось, що вдасться покрити всі. Але ми хочемо поглиблювати. Зараз розглядаємо макроситуацію на рівні обласних центрів, областей. Але є вже потреба йти вглиб, дивитися на рівень громад. Тобто ми досліджуємо певні безпекові драйвери, страхи людей. У нас дуже гетерогенна країна, кожен регіон відрізняється. Ми дивимося на ті речі, які можуть використати для певних цілей, як внутрішні політичні сили, зокрема, електоральний цикл. І наша країна веде війну, тож ми розуміємо, що є бенефіціар на Сході, зокрема Росія хоче використати внутрішню слабкість України і саме регіонів.

Валерій Кравченко, директор громадської організації «Центр міжнародної безпеки», старший науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень
Валерій Кравченко, директор громадської організації «Центр міжнародної безпеки», старший науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень

– Остання хвиля дослідження: Одеська, Рівненька, Чернігівська, Кропивницька, Луганська та Запорізька області. Ці області не всі входять у традиційний Південь та Схід, який Росія вважає своїми територіями. Навіщо досліджувати Рівненську область в контексті російської агресії, якщо там проукраїнське населення?

Юрій Щедрін: У нас не було виключно зовнішнього фактора у цьому питанні. Ми обирали за іншими критеріями. Ми обирали області, які на сьогодні є проблемними, де найбільше викликів та загроз, на нашу думку. Це не перше дослідження, це вже наступні 6 областей. Тож я б не став вважати, що саме ці області чимось унікальні.

Я б хотів зупинитися на загальних моментах, характерних для всіх регіонів України, попри те, що вони дуже різні. Я б їх розділив на два блоки.

Економіка у проблемах людей стоїть на першому місці. Це інфляція, підвищені тарифи, безробіття
Юрій Щедрін

Перший блок економічні проблеми – це дуже складний фактор і там багато складових. Економіка у проблемах людей стоїть на першому місці. Це інфляція, підвищені тарифи, безробіття – не у тому плані, що людям немає, де працювати, а тому, що вони не можуть знайти роботу адекватну їхнім спеціальностям та запитам. Через цю проблему з’являється інша – міграція. Саме тому, що вони не можуть знайти застосування своїм здібностям та отримувати адекватну зарплатню. Також я б відніс до проблеми економіки корупцію. Корупцію люди відчувати на собі.

Другий фактор – це безпека, також комплекс. Це як зовнішня загроза, так і внутрішня. Це кримінал (злочинність виросла з 2014 року до сьогодні).

– Поліція заявляє, що злочинність падає в Україні.

Юрій Щедрін: Тут є деякі нюанси. Статистика виросла через те, що все стало прозоро, усі злочини не приховуються. Разом з цим впав рівень розкриваності злочинів.

Другий момент – побутове насилля у сім’ях. Третій момент – економічна безпека. Це випадки рейдерства, та ж сама корупція, люди не можуть захистити свій матеріальний статус.

– Це все інформація з перших вуст?

Юрій Щедрін: Так.

Юрій Щедрін, експерт Центру прикладних досліджень
Юрій Щедрін, експерт Центру прикладних досліджень

– Валерію, а до чого тут Росія? Чи можна розглядати ці внутрішні українські проблеми як частину тактики Російської Федерації?

Валерій Кравченко: Є великий ризик, що певні драйвери, які використовуються з метою внутрішньо політичної боротьби мають ширше застосування. Ми вивчали історії пов’язані з сепаратизмом.

Зараз він більш латентний, зокрема, ми знаємо регіони, в яких є ця проблема.

– Які це регіони?

Валерій Кравченко: Донецька, Луганська, в минулому року це був Харків, зараз Одеса. В Одесі дуже складна ситуація, це дуже фрагментований регіон. Є місто Одеса й порти, достатньо заможні, там є вплив бізнес-еліт, є конвергенція влади та криміналітету. Ми бачимо це у нападах на активістів.

Але якщо йти далі на Південний Захід, є регіон, який називається Буджак – дев’ять районів за Дністровським лиманом, які поєднані з Одеською областю лише двома мостами. Тобто великий ризик проведення терористичних актів і взагалі відрізання цього регіону. Там є впливи російські, багато нацменшин. Це така окрема територія на теренах Одеської області.

У Рівному бурштин, так звана бурштинова республіка, сформована з шести-семи районів на Півночі. Це дуже велика проблема, там створена зона, де немає нормального доступу поліції.

З місцевими лідерами будуть домовлятися ті, хто хоче зруйнувати стабільність нашої держави. Зокрема Росія, яка чекає, доки Україна сама себе дестабілізує, наскільки це можливо.

– Багато уваги у вашому дослідженні приділено національним меншинам. Ви кажете, що настрої серед деяких меншин – загроза національній безпеці. У чому небезпека?

Валерій Кравченко: Нацменшини це гомогенні структури, споріднені етнічними чинниками та мовними, у першу чергу. Ці структури можна найлегше використати для певної політичної мети.

– Яким чином? Ви говорите, що в Одеській та Запорозькій областях є проблеми.

Росія працює з вірменською спільнотою, з азербайджанською. У нас в Україні є великий потенціал, який може використати наш ворог
Валерій Кравченко

Валерій Кравченко: На конкретних прикладах. Напевно, болгари, які проживають у Буджаку. І там ще проблема з інформаційним вакуумом. Не популярне або взагалі відсутнє мовлення українських каналів. У цьому регіоні їм надає інформаційний простір Молдова, а частково це російський інформаційний простір. Певні російські настрої там присутні. Так само й у Запоріжжі, там небагато болгарських селищ. Але й там є така проблема.

Якщо говорити у ширшому тлі, то Росія працює з вірменською спільнотою, з азербайджанською. У нас в Україні є великий потенціал, який може використати наш ворог. І нам потрібно говорити про цю проблему, але не с осудженням цих людей, а переконувати їх у нашій державній ідеї. Яка краща, толерантна й більші відкрита до меншин, аніж в Росії.

– Які з цих проблем інспіровані Російською Федерацією, а які суто українські?

Валерій Кравченко: Наприклад, на Рівненщині реальне протистояння між Київським патріархатом та Московським патріархатом. Нам розповідали, як село на село ходить з вилами за церкву. І це опитування ми проводили у червні до томоса. А зараз ми розуміємо, що це може бути використано Росією.

Ще один момент – антикорупційні органи, до яких довіра одна з найнижчих по всіх регіонах, які ми досліджували. Є багато справ, галасу, але немає людей, які сидять за корупцію.

– Юрію, які області можуть стати наступними після Луганської та Донецької областей, які Росія може розхитувати?

Юрій Щедрін: Думаю, за географічним принципом. Південний Схід, області, які межують з Росією, де найбільше проросійського населення, де найбільше економічних проблем.

Слухач: Ви показували результати вашого дослідження комусь із чиновників? Якою була їхня реакція?

Валерій Кравченко: Ми проводили обговорення проблем, які ми виявили, на базі Національного інституту стратегічних досліджень за участі усіх представників центральної виконавчої влади, наприкінці грудня. Потім презентували це дипломатам європейських посольств і міжнародним фондам, які надають допомогу. І у співробітництві секретаріату Кабінету міністрів ми будемо розсилати це все у понад 60 відомств центральних органів влади, плюс до регіонів. Ми напрацювали рекомендації, які зведені до конкретних проектів.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу. Якщо у вас є тема для публікації чи відгук, пишіть нам: Donbas_Radio@rferl.org)

  • Зображення 16x9

    Денис Тимошенко

    Народився і виріс в Донецьку. Закінчив філологічний факультет Донецького національного університету імені Василя Стуса, магістр журналістики. У медіа – із 2008 року, співпрацював із газетами Донеччини. Після переїзду до Києва співпрацював із низкою всеукраїнських телеканалів як сценарист та журналіст. На Радіо Свобода – із січня 2016 року. Цікавлюся культурою, історією, документальним кіно.

  • Зображення 16x9

    Донбас.Реалії

    Донбас.Реалії – проєкт для Донбасу та про Донбас по обидва боки лінії розмежування. З 2014 року ми створюємо та добуваємо унікальний контент – ексклюзиви з окупованих міст і лінії фронту, відео й фото, мультимедійні репортажі, розслідування, радіо та телепрограми. 

    У соцмережах:

    – Facebook

    – Telegram

    – Instagram

    – Twitter

    – Телепроєкт Донбас Реалії на YouTube

    – Радіо Донбас Реалії на YouTube

XS
SM
MD
LG