Обмін всіх на всіх, повне припинення вогню, контроль над кордоном, вибори на окупованих територіях за українським законодавством. Це питання, які хоче вирішити на «нормандському саміті» президент України Володимир Зеленський. А що збирається обговорювати президент Росії Володимир Путін? І чого на переговорах в Парижі чекати від президента Франції Емманюеля Макрона та канцлера Німеччини Ангели Меркель? Про це – у матеріалі журналістів спеціального проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».
Останній раз лідери України, Франції, Німеччини та Росії збиралися у «нормандському форматі» в 2016 році. Тоді, згадують учасники переговорів, розклад сил був не на користь президента Російської Федерації Володимира Путіна.
«Я можу судити з попередніх самітів, оскільки Меркель досить позитивно ставилася до президента Порошенка, то вона весь час намагалася йому допомогти, підказати. Так само на перемовинах по суті позицію Німеччини завжди підтримував і президент Франції. Тоді це був президент Оланд. Тобто фактично виступали троє проти одного», – пригадує заступник голови Адміністрації президента України у 2015-2019 роках Костянтин Єлісєєв.
У 2019 році, під час своєї першої зустрічі у «нормандському форматі», президент України Володимир Зеленський іншої реакції від партнерів по переговорах не чекає.
Очікую, що європейські країни будуть підтримувати українську позицію. Я дуже хочу в це віритиВолодимир Зеленський
«У нас будуть складні перемовини. Очікую, що європейські країни будуть підтримувати українську позицію. Я дуже хочу в це вірити. Впевнений, що так і буде за столом перемовин. Скажімо так, якщо всі сторони захочуть припинення війни, як цього хочемо саме ми, то ми можемо досягти серйозних результатів», – заявив президент Зеленський.
Але чи дійсно більш ніж за три роки з моменту останніх переговорів «нормандської четвірки» нічого не змінилося?
Є суттєві побоювання того, що формула «3+1» збережеться з тією відмінністю, що оці три – це буде Росія, Німеччина і Франція, а Україна, на жаль, однаІван Ус
«Відбувається звикання. Звикання до того, що ця ситуація не зміниться, що так воно і буде. І через це політика почала відходити на другий план, а на перший план прийшла економіка. Проблема «нормандського формату» в тому, що дві основні європейські країни, які до нього залучені – пов’язані в Російською Федерацією тісними торгово-економічними зв’язками. І тому є суттєві побоювання того, що формула «3+1» збережеться з тією відмінністю, що оці три – це буде Російська Федерація, Німеччина і Франція, а Україна, на жаль, одна», – пояснює головний консультант відділу зовнішньоекономічної політики Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус.
Позиція Франції: Макрон про відносини з Росією
Мова, в першу чергу, про позицію президента Франції Емманюеля Макрона. Останнім часом він відкрито заявляє – необхідно налагодити відносини з Росією.
«Якщо ми вирішимо: «Ми не згодні в багатьох речах, тому ми відвернемося, обійдемося один без одного» – чи буде це в наших інтересах? Я глибоко переконаний, що це не так. І я переконаний, що в наших інтересах, навіть якщо у нас є розбіжності, спробувати наблизитися до спільної точки зору і зробити все, як я неодноразово говорив, щоб об’єднати Росію і Європу», – заявив Макрон.
Деяких успіхів на цьому шляху Макрон вже домігся. Наприклад, він виступав за повернення Російської Федерації до Парламентської асамблеї Ради Європи. Санкції до Російської Федерації застосували в 2014-му, після анексії Криму і початку бойових дій на Донбасі. За повернення повноважень Росії в червні цього року делегація Франції проголосувала в повному складі.
Макрон почав робити ще більший натиск на посилення діалогу з РосієюНадія Коваль
«У французькій політиці президент Макрон почав робити ще більший натиск на «примирницьку» позицію щодо Росії, на посилення діалогу з Росією. На проштовхування виконання Мінських домовленостей найближчим часом, можливо, навіть не в такій послідовності і такому вигляді, як нам би хотілось», – зазначає експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма» Надія Коваль.
В кінці листопада Макрон заявив – Росія не ворог для НАТО і закликав до тіснішої співпраці. Такі слова президента Франції викликали неоднозначну реакцію у членів альянсу. Наприклад, міністр оборони Естонії Юрі Луйк відреагував так: «Ми повинні чесно сказати, що якщо Росія – це загроза, то це загроза. Немає ніякого сенсу приховувати або намагатися це прикрасити».
Оцей конфлікт на сході Європи є для Макрона якимось непорозуміннямНадія Коваль
«Оцей конфлікт на сході Європи є для нього якимось непорозумінням. Він вважає, що його не повинно бути. Що в Росії з Європейським союзом є дуже багато спільних безпекових інтересів, і тому він вважає, якщо ми винесемо за дужки Крим, якщо ми залишимо Крим лише в межах політики невизнання, а конфлікт на Донбасі ми вирішимо тим, що прискоримо імплементацію Мінських домовленостей, то про загрозу на сході Європи можна буде забути, зняти санкції, отримати нові можливості для розвитку бізнесу з Російською Федерацією», – долає Надія Коваль.
Газове питання і війна на Донбасі: що скаже Меркель
Ще один учасник нормандського саміту – канцлер Німеччини Ангела Меркель, у своїх висловлюваннях про відносини з Російською Федерацією більш стримана. Хоча делегація Німеччини також голосувала за відновлення прав Росії в ПАРЄ.
Пані Меркель в Німеччині є політикинею, яка чи не найбільш критично налаштована до ПутінаСергій Сумлєнний
«Пані Меркель в Німеччині є політикинею, яка чи не найбільш критично налаштована до Путіна. Звісно, є певні економічні інтереси німецького бізнесу і навіть регіонів Німеччини, які полягають в тому, щоб співпраця з Російською Федерацією залишилась. У цьому сенсі, коли пані Меркель говорить про те, що ми не повинні ігнорувати інтереси України – це вже велика перемога. Не кожна політикиня в Німеччині готова про це говорити», – зауважує голова представництва фонду Гайнріха Бьолля в Києві Сергій Сумлєнний.
Але є питання, де інтереси України і Німеччини точно розходяться – це газ. В першу чергу будівництва газопроводу «Північний потік-2», який повинен з’єднати Російську Федерацію і Німеччину, але обійти територію України. Прес-секретар президента Російської Федерації Дмитро Пєсков повідомив, крім Донбасу на «нормандському саміті» лідери також можуть підняти і газове питання.
«Ми розуміємо, що Україна воює, нам цікаві зустрічі, щоб це питання тримати. Який інтерес Франції і Німеччини? Крім газу, я поки не бачу основного мотиватора їх участі. Тому це питання з’явилося і я не виключаю, що воно може стати основним», – каже Іван Ус.
Тема, яку будуть обговорювати в Парижі 9 грудня – новий контракт на транзит російського газу через територію України в Європу. Попередній, який діяв протягом десяти років, закінчується 31 грудня цього року.
Німеччина і Франція дбають не лише про власні інтереси, але і про загальноєвропейські енергетичні інтересиМикола Капітоненко
«Німеччині потрібен російський газ, їй потрібен «Північний потік-2», вона від цього виграє, як і ряд інших європейських країн, включаючи ту саму Францію. Але в той же час, Німеччина і Франція дбають не лише про власні інтереси, але і про загальноєвропейські енергетичні інтереси. І ці інтереси диктують збереження транзиту через українську територію для диверсифікації маршрутів», – вважає експерт міжнародного центру перспективних досліджень Микола Капітоненко.
Роль Франції та Німеччини у переговорах
Опитані «Донбас Реалії» експерти сходяться на думці – кожен з чотирьох лідерів на «нормандському» саміті буде в першу чергу відстоювати інтереси своєї країни. Але в будь-якому випадку, присутність Німеччини і Франції, на користь переговорів.
Європа надає власну вагу і власний авторитет для того, щоб надати довіри домовленостямМикола Капітоненко
«Вони розуміють, що Україна і Росія настільки не довіряють одна одній, що будь-яким обіцянкам або підписаним документам, якщо вони будуть підписані у двосторонньому форматі, довіряти не будуть. Вони просто не будуть виконуватись. Європа надає власну вагу і власний авторитет для того, щоб надати довіри будь-яким документам, будь-яким домовленостям», – зазначає Микола Капітоненко.
У них є певні важелі тиску на Росію для того, щоб примушувати виконувати Мінські домовленостіКостянтин Єлісєєв
«Їхня роль дуже важлива, тому що вони, по суті, представляють весь Європейський союз. Крім того, у них є певні важелі тиску на Росію для того, щоб примушувати виконувати Мінські домовленості, зокрема, через механізм санкцій Європейського союзу», – наголошує Костянтин Єлісєєв.
З опублікованої стенограми телефонної розмови між президентами США і України від 25 липня цього року, стало відомо – Зеленський скаржився Трампу на Францію і Німеччину. Мовляв санкції Євросоюзу проти Росії недостатньо ефективні.
ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
