Доступність посилання

ТОП новини
06 липня 2020, Київ 00:18

Відповідь російським «Градам» на Донбасі: Україна випробовує нову реактивну артилерію


Випробування нових реактивних снарядів «Тайфун-1» на Одещині

Україна випробовує нові боєприпаси для установок «Град». Ці реактивні системи залпового вогню масово застосовували під час активних бойових дій на Донбасі. Росія била «Градами» по українській армії зі своєї території. І зараз бойовики продовжують стріляти такими снарядами. У чому реактивна артилерія ЗСУ програє російській? Що змінить нова українська зброя у війні Росії та України? Про це – у матеріалі журналістів спеціального проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії».

Одеська область, полігон Міноборони України. Там проходять випробування нових реактивних снарядів «Тайфун-1».

Це розробка КБ «Південне»: 122-х міліметровий некерований снаряд. Бойова частина – 18 кілограм. Призначений для озброєння реактивної системи залпового вогню «Град». Але на відміну від радянських боєприпасів «Тайфун-1» вражає цілі на дальність у два рази більшу – до 40 кілометрів.

Росіяни беруть радянські платформи, але за рахунок нових боєприпасів отримують нову якість
Микола Бєлєсков


«Тенденція така ж у російській армії, фактично. Вони беруть всі ті самі радянські платформи, але за рахунок нових боєприпасів отримують нову якість», – зазначає головний консультант національного Інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков.

БМ-21 «Град» часто використовували на Донбасі. Перший відомий випадок у червні 2014-го поблизу Добропілля. Замість українського блокпоста бойовики влучили в овочеву базу. Одну з машин, з якої стріляли, залишили і замінували.

Російський «Град» зараз – у Національному музеї історії України у Другій світовій війні
Російський «Град» зараз – у Національному музеї історії України у Другій світовій війні

Зараз ця установка в Києві у Національному музеї історії України у Другій світовій війні. В українському Міноборони заявили – «Град» належав 18-й мотострілковій бригаді російської армії. Це визначили за серійним номером і документами, знайденими у машині.

Під час активних бойових дій 2014 і 2015 років застосуванням «Градів», та й взагалі реактивних систем залпового вогню, уже нікого не здивувати. Згадати хоча б обстріл Маріуполя.

У 2014 році реактивні системи залпового вогню по українським військовим стріляли і з території Росії. Дослідники Bellingcat склали карту обстрілів. Сліди реактивної артилерії знайшли на майже дев’яти десятках позицій на території Російської Федерації.

60 снарядів падають одночасно, практично, з інтервалом півсекунди – 100 на 100 метрів. Яка там щільність вогню?!
Петро П'ятаков


«Точність цих систем досить висока. Рахується, що коли стріляє БМ-21 одна машина накриває 400 на 400 метрів. Це теорія, а на практиці те, що я спостерігав – три машини дальністю 11 кілометрів залпом по 20 снарядів тоді стріляли – виходить 100 на 100, уявляєте? 60 снарядів падають одночасно, практично, з інтервалом півсекунди – 100 на 100 метрів. Яка там щільність вогню?! Ефективність ураження досить висока. І одну машину підготувати до стрільби, заряджати її не треба, вона стріляє. 20 снарядів – це 10 секунд. 40 снарядів – 20 секунд. Вона випустила і тікає з вогневої позиції», – пояснює експерт з питань артилерійського озброєння Петро П’ятаков.

Коли американські експерти аналізували досвід бойових дій на Донбасі, вони були вражені!
Микола Бєлєсков


«Насправді, коли американські експерти аналізували досвід бойових дій на Донбасі, вони були вражені! Наскільки за допомогою, наприклад, касетних боєприпасів, які використовуються реактивними системами залпового вогню, можна досягати того ж самого ефекту без необхідності застосовувати високоточні боєприпаси. Тому що незважаючи на всю їхню точність, але все одно витрати боєприпасів будуть значними. А реактивна артилерія, якщо говорити саме про касетні боєприпаси, дозволяє досягати того самого ефекту в рази дешевше», – каже Микола Бєлєсков.

Микола Бєлєсков
Микола Бєлєсков

У квітні цього року російський журналіст Олександр Сладков оприлюднив відео з позицій бойовиків. Судячи з цих кадрів, реактивні снаряди і зараз використовують на Донбасі – це так званий «Град-партизан».

Але загалом, реактивна артилерія хоч і на бойовому чергуванні, але в зоні відведення військ. Якщо повертатись до проекту «Тайфун-1», то він не тільки збільшить дальність ураження цілей, але і взагалі вирішить проблему зі снарядами, які раніше в Україні не робили.

«Там пороховий двигун, це порох. Як його не герметизуй – все одно останні боєприпаси 1985 чи 1989-го року, наприклад. Трошки вони пожили на цьому світі. Там ідуть фізичні і хімічні зміни», – каже Петро П’ятаков.

Петро П’ятаков
Петро П’ятаков

Український «Берест» потужніший за «Град»

Ще одна проблема – модернізація самої установки. Артилерію в Україні ремонтує Шепетівський ремонтний завод. Тут розповідають: під час активних боїв на Донбасі випускали з заводу по 25 машин в місяць – від гусеничної до колісної техніки, від ствольної до реактивної артилерії. З часом на заводі з’явилась власна розробка.

«Машина «Берест» зародилася в 2014 році, коли приходили на ремонт вироби БМ-21, які були на зберіганні і планувалися у свій час під розбраковку, під п’яту категорію, під знищення. У них був значний некомплект, були деталі п’ятої категорії і ми були вимушені виготовляти основні вузли БМ-21 – такі як погон, рама передня, труби, приціли механічні», – зазначає заступник директора шепетівського ремонтного заводу Сергій Погорілий.

Український «Берест»
Український «Берест»

«Берест» оснащений цифровою системою управління вогнем. Залп установки – 50 ракет – на 10 більше, ніж у «Града».

«Коли виходить машина на позицію, знаходить місце перебування, знає куди треба зробити вистріли, тоді балістичний обчислювач визначає координати, задає на привод виконавчий, привод розвертає, ну і тут уже ми ключем мусимо включити. Отут у нас індикація пішла, що вже – готова до стрільби. Переводимо прапорець – одиночним вистрілом або залпом. Якщо залпом ми натискаємо на кнопку і він автоматично раз у півсекунди робить постріли», – показує працівник шепетівського ремонтного заводу Андрій.

«Верба» уже в ЗСУ

«Берест» поки на випробуваннях. А на озброєння української армії прийняли реактивну систему залпового вогню «Верба».

Якщо порівнювати з «Градом», швидкість перезарядки зросла. Встановлені сучасні системи навігації, зв’язку. Шасі – замість російського «Уралу» – «Краз». Залп залишився в 40 ракет. І хоча це розробка Харківського конструкторського бюро, над «Вербою» працюватимуть в Шепетівці.

«Верба» – це програма модернізації, а «Берест» – виготовлення нового зразка озброєння
Сергій Погорілий


«Верба» – це, по-перше, програма модернізації, а «Берест» – це програма виготовлення зовсім іншого нового зразка озброєння. Так, є схожі технічні моменти, але «Берест» – це програма нашого підприємства. Запити були і дуже багато цим питанням цікавилися саме представники військових частин, які безпосередньо експлуатують техніку, вони у цьому зацікавлені. Є запити на експорт цього виробу уже, тобто з-за кордону також цікавляться, але поки те, що маємо, то маємо», – каже Сергій Погорілий.

Сергій Погорілий
Сергій Погорілий

У Росії модернізація «Граду» – «Торнадо-Г» – з дальністю до 40 кілометрів уже у військах. Український «Тафун-1» пройшов тільки другий етап випробувань – на максимальну дальність.

Головна додана вартість цього проекту, щоб дивізіони мали системи, які по дальності перекривали все те, що вже зараз мають російські лінійні частини
Микола Бєлєсков


«Зараз основне питання в тому, що росіяни навіть свої лінійні з’єднання, тобто ми не говоримо, наприклад, про окремі артилерійські бригади, навіть мотострілецькі з’єднання озброюють артилерією, яка по дальності, наприклад, сильніша, ніж все що є в наших, наприклад, механізованих, танкових, мотопіхотних бригадах в частині дальності. Тобто насправді, як на мене, головна додана вартість цього проєкту в тому, щоб хоча б один дивізіон кожної механізованої чи танкової бригади мали системи, які по дальності перекривали все те, що вже зараз мають російські лінійні частини», – наголошує Микола Бєлєсков.

«Верба»
«Верба»

«Донбас.Реалії» написали запит у КБ «Південне». Але там інформацію про те, коли «Тайфун» може з’явитися у військах назвали «секретною». Згідно з даними Міноборони Росії, до кінця року в армію надійде понад 30 систем «Торнадо-Г» і «Торнадо-С» – модернізованого «Смерча».

ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

  • Зображення 16x9

    Ярослав Кречко

    Кореспондент та ведучий телепроєкту «Донбас.Реалії». У редакції Радіо Свобода – з 2017 року. Закінчив факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. У телевізійній журналістиці – з 2007 року. Спочатку працював у Львові, з 2011 року – у Києві. З літа 2014 року висвітлюю події на Донбасі.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG