Доступність посилання

ТОП новини

Жертви серед цивільних на Донбасі, примусовий призов до гібридних сил та затримання і тортури. Доповідь ООН про права людини


Цей будинок був зруйнований під час ракетного обстрілу з боку російських гібридних сил. Лисичанск, Луганська область, 15 грудня 2014 року
Цей будинок був зруйнований під час ракетного обстрілу з боку російських гібридних сил. Лисичанск, Луганська область, 15 грудня 2014 року

Управління верховного комісара ООН з прав людини оприлюднило свою чергову, вже 32-у, доповідь, присвячену дотриманню прав і свобод людини в Україні. Монітори відстежили ситуацію з 1 лютого до 31 липня 2021 року в ділянці політичних, економічних, соціальних прав, а також права на свободу і особисту недоторканість. Радіо Свобода зосередилося на головних тезах доповіді.

Бойові дії на Сході

Збройний конфлікт на Донбасі залишається однією з найгарячіших тем, до якої прикута увага міжнародних правозахисників. За період з 1 лютого по 31 липня 2021 року монітори зафіксували збільшення кількості порушень режиму припинення вогню у порівнянні з попереднім півріччям. Через це кількість жертв серед мирних мешканців зросла вдвічі. Загалом за шість місяців загинуло 15 людей, а 47 отримали поранення.

Втрати серед цивільних відбуваються як наслідок активних бойових дій, так і в результаті інцидентів, повֹ'язаних із мінами та вибухонебезпечними предметами. Міжнародні правозахисники наголошують, що переважна більшість таких випадків сталася на непідконтрольних Україні територіях.

Люди також потерпають від психологічного стресу через артилерійські обстріли.

Навесні цього року угруповання «ДНР» і «ЛНР», що діють на окупованій частині Донбасу за підтримки Росії, примусово призвали до своїх збройних формувань 400 чоловіків (по 200 у кожне угруповання). Примусовий призов, на думку авторів звіту, порушує право людини на життя, свободу думки, совісті та релігії і позбавляє її захисту і безпеки.

COVID і права людини

Пандемія коронавірусу суттєво обмежила права людини на пересування, особливо це вплинуло на населення в зоні конфлікту. Пересування через лінію зіткнення було ускладнено переважно через обмеження, які запровадили ватажки російських гібридних сил. Впродовж 6 місяців монітори зафіксували 59 000 перетинів, що було на 95% менше у порівнянні з аналогічним (до пандемії) періодом 2019 року. Тоді в середньому здійснювалось близько 1,1 мільйона перетинів на місяць.

Цивільні громадяни могли перетинати лінію розмежування лише в двох із п'яти КПВВ.

Через обмеження права на пересування мирі жителі, щоб дістатися до контрольованих українським урядом територій, були змушені добиратись через територію Росії. Це забирало у них багато часу і супроводжувалось низкою незручностей – брак елементарних санітарних норм і питної води.

Свавільне затримання і тортури

Аналізуючи права людини у місцях несвободи, міжнародні правозахисники відзначили разючу відмінність між доступом до них на підконтрольних Україні територіях і тимчасово окупованих. На територіях, які контролюються українським урядом, монітори змогли провести інтерв’ю з 28 затриманими та ув'язненими. Натомість на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) такої можливості не було взагалі.

Правозахисникам відомі 5 випадків свавільних затримань у 2021 році на території ОРДЛО, де з жертвами брутально поводилися, їм погрожували, звинувачували у шпигунстві.

Окремим питанням, до якого була прикута увага міжнародних правозахисників, була ситуація з катуванням в Олексіївській колонії №25 у Харкові. Вони отримали повідомлення, що увֹ’язнені цього виправного закладу, які скаржилися на тортури і протиправні дії адміністрації, зазнають помсти і погроз.

Свобода слова

Управління верховного комісара ООН з прав людини за цей період зафіксувало п’ять нападів на журналістів і працівників ЗМІ. Напади були повֹ’язані з їхньою професійною діяльністю. Крім цього, правозахисники наголосили, що сім блогерів, які висловлювали свої погляди через інтернет, отримували погрози на свою адресу.

Автори звіту також стурбовані тим, що особисті санкції, накладені на депутата Верховної Ради Тараса Козака та вісім його компаній, які призвели до закриття низки телеканалів, не відповідають міжнародним стандартам права на свободу вираження поглядів.

Домашнє насильство

У доповіді також наголошується на зростанні гендерно зумовленого насильства на територіях, контрольованих проросійськими силами.

Монітори отримали відомості про те, що жінки не мають допомоги та матеріальних ресурсів, щоб захистити себе і своїх дітей від жорстокого поводження в родинах.

Легкий і неконтрольований доступ до зброї збільшив масштаби цього явища.

Через те, що в ТОТ обмежена діяльність громадських організацій, на території ОРДЛО немає потужної активності на захист жертв домашнього насильства.

На окупованих територіях Донбасу мало притулків для постраждалих жінок, а в селах вони відсутні.

Дискримінація за різними ознаками

Правозахисники відзначають випадки дискримінації, насильства та проявів нетерпимості проти осіб, які належать до ЛГБТ-спільноти. Зокрема, йдеться про напади радикальних рухів на Марші рівності.

Пари цьому наголошується, що правоохоронці порушують кримінальні справи за статтею «хуліганство», а не з мотивів ненависті.

У доповіді також зафіксовані напади на приміщення ЛГБТІ-організацій.

Правозахисники звертають увагу на 21 випадок мови ворожнечі, більшість з яких були спрямовані проти ромів і ЛГБТ-осіб.

Автори звіту також відзначили ухвалення у липня 2021 року закону про корінні народи, в якому вперше в законодавстві міститься докладний опис прав корінних народів на самовизначення та збереження своєї культури, релігії, мов.

Встановлюйте новий застосунок Радіо Свобода на смартфони та планшети Apple і Android.

  • Зображення 16x9

    Надія Константінова

    На Радіо Свобода з 1999 року. Закінчила магістратуру Інституту журналістики КНУ імені Шевченка. Займалася правозахисною і соціальною тематикою. Була редактором спільного проєкту Радіо Свобода і «Нашого Радіо» «Звуки життя», згодом «Лінія уваги» на «Радіо Мелодія».

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG