Доступність посилання

ТОП новини
10 липня 2020, Київ 16:23

ДПА і ЗНО: в чому різниця, що є обов’язковим і як скасування ДПА вплине на атестат


Уже 25 червня в Україні проведуть перше зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) з математики. Водночас обов’язкову державну підсумкову атестацію (ДПА) для одинадцятикласників цього року скасували.

17-річна випускниця однієї з київських шкіл Єва Зур’ян цього року планує вступати до університету театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого. Вона складатиме ЗНО з української мови, історії і географії. Як і багато її однокласників, дати ЗНО – чи не єдина визначеність у процесі випуску зі школи цього року. Щодо видачі атестатів, вступної кампанії чи нарахування конкурсного балу такого розуміння у дівчини поки нема.

«Про атестати ще нічого не знаю, нам кажуть: як тільки дозволять, то тоді ми будемо їх отримувати, – а точні дати ніхто не знає. Плюс вступна кампанія в моєму університеті наразі не дуже визначена, тому що не можуть проводити творчі конкурси», – розповідає Єва.

Зміни з’являються чи не щодня, і школярам і їхнім батькам доводиться витрачати чимало часу, щоб зорієнтуватися у процесах і організаційних питаннях. Напередодні першого тесту ми зібрали відповіді на найпоширеніші питання щодо ДПА і ЗНО.

ДПА – це те ж саме, що й ЗНО?

Ні.

Державна підсумкова атестація (ДПА) – це оцінка результатів навчання учнів за ключовими предметами у школі. Вона фіксує якість середньої освіти у 4-му, 9-му і 11-му класах. ДПА впливає на середній бал атестата, який, у свою чергу, враховується при розрахунку конкурсного бала при вступі.

Конкурсний бал = (бали сертифікатів ЗНО + середній бал атестата + бал за конкурс творчих або фізичних здібностей) × вагові коефіцієнти, сума яких дорівнює одиниці.

Із 2015 року результати ЗНО для випускників шкіл стали зараховувати як оцінки за ДПА.

Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО), як мовиться на сторінці освітнього омбудсмена Сергія Горбачова, – це фактично всеукраїнський вступний іспит, за результатами якого людина може бути зарахована до університету. Лише склавши ЗНО, можна вступити до вишу.

Хто може не складати ДПА?

22 червня президент України підписав закон про звільнення одинадцятикласників від обов’язкового складання ДПА цього року. Це означає, що випускники шкіл, які цьогоріч не планували вступати в університет, можуть отримати свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти, не складаючи ДПА. Їм повинні виставити бали на основі попередніх оцінок.

Охочі пройти ДПА зможуть це зробити або у закладах освіти, або у формі ЗНО. Якщо школярі впевнені у своїх знаннях, то це допоможе «підтягнути» середній бал атестата. На сторінці освітнього омбудсмена в фейсбуці пояснюється, що ДПА у формі ЗНО було вступним іспитом для тих, хто планував продовжити навчання у закладах вищої освіти, а для інших випускників – «шкільним іспитом», щоб підбити підсумки результатів їхнього навчання і отримати оцінки до атестата.

Для кого ЗНО – обов’язкове, а для кого – ні?

ЗНО не скасували і поки скасовувати не збираються. Ті, хто хоче вступити у ВНЗ цього року, повинні скласти зовнішнє незалежне оцінювання, адже інших шляхів вступу до вишів не передбачено.

Але, ймовірно, будуть винятки – для дітей із Криму і з окупованих територій Донецької і Луганської областей. Ініціативу про це до Верховної Ради вніс президент Володимир Зеленський. Цього року вони, в разі ухвалення зміни, зможуть вступати у всі виші без ЗНО і за квотою.

Заступник міністра освіти та науки Єгор Стадний під час брифінгу роз’яснив, що можливість вступати як за ЗНО, так і за вступними іспитами для цих категорій вступників існувала весь час, але ці правила відрізнялися для Донбасу і Криму. Цього року правила уніфікували і розширили перелік закладів більш ніж до 100.

Як пройти ДПА?

У листі-роз’ясненні від МОН ідеться про те, що керівникам закладів загальної середньої і професійної (професійно-технічної) освіти рекомендовано виявити випускників, які бажають пройти ДПА. Для цього потрібно написати заяву-підтвердження від повнолітніх школярів чи їхніх батьків або законних представників. Її можна подати особисто або надіслати скан-копію електронною поштою. У МОН кажуть, що кінцевий термін і спосіб подання заяви визначає заклад освіти.

Охочі мають можливість проходити ДПА як у школі, так і в формі ЗНО. Якщо учні хочуть зробити це в закладі освіти, то спершу потрібно звіритися з Порядком проведення ДПА, щоб дізнатися, чи має школяр право складати атестацію у школі.

Як будуть відрізнятися свідоцтва?

Випускникам, які не бажають проходити ДПА, видадуть свідоцтва і додатки до них із записом «звільнений(а)» у відповідній графі бланку додатку. Такі учні можуть отримати свої атестати невідкладно, але не раніше від дати видачі відповідного свідоцтва.

Для випускників, які бажають пройти ДПА у формі ЗНО, результати іспиту зазначать у відповідній графі бланку додатку після того, як вони стануть відомі.

Для випускників, які хочуть пройти ДПА у закладі освіти, після проходження ДПА видадуть свідоцтва із зазначенням результатів ДПА у відповідній графі бланку додатку.

Золоті й срібні медалісти зможуть отримати медалі без проходження ДПА.

Чи вплине скасування ДПА на атестат?

В Українському центрі оцінювання якості освіти занепокоєних учасників ЗНО і їхніх батьків переконують, що процедура визначення рейтингових балів не залежить від кількості людей, які беруть участь у тестуванні, і не впливає на результат.

Чинна процедура визначення результатів відбувається за таким алгоритмом:

  • експертні комісії усіх регіональних центрів оцінювання якості освіти колегіально встановлюють порогові бали із предметів тестування;
  • відсікають учасників, які не набрали прохідного бала;
  • визначають результати учасників, які залишилися, шляхом урахування відсотка набраних кожним учасником тестових балів, а також рейтингового місця кожного з учасників.

Під час визначення прохідного балу члени експертних комісій враховують статистику виконання завдань і їхні змістові характеристики, тобто те, чи може завдання виконати мінімально підготовлений учасник. Щоб нівелювати вплив зменшення кількості учасників, УЦОЯО поінформує членів експертних груп, щоб ті враховували нинішню ситуацію з метою уникнути ризиків зниження рейтингових балів.

Які правила безпеки під час ЗНО?

Учасники процесу повинні дотримуватися таких рекомендацій:

  • температура тіла не вище від 37,2 °С, відсутність ознак респіраторних захворювань
  • наявність маски або респіратора
  • відстань між учасниками не менше ніж 1,2 м, масковий режим, наявність антисептиків, дезінфекція приміщень, організована утилізація використаних масок
  • діятимуть заходи для уникнення скупчень людей (більше часу для входу, проміжки часу для входу різних учасників, правильна організація черг із дистанцією)
  • діятиме супровід медиків і Національної поліції
  • будуть залучені інструктори не з груп ризику

За три дні до проведення першого тесту з математики, 22 червня, т. в. о. міністра освіти Любомира Мандзій разом із послом Швейцарії в Україні й представниками ЮНІСЕФ відвідала один із пунктів проведення ЗНО у Києві. Вони перевірили, наскільки пункти готові до проведення оцінювання, тобто чи є там достатньо антисептиків, масок, дезінфікувальних засобів, щоб гарантувати безпеку. Під час брифінгу за результатами перевірки Мандзій повідомила, що завдяки партнерам – групі «Нафтогаз», представництву ЮНІСЕФ (Дитячого фонду ООН) в Україні і посольству Швейцарії в Україні – пункти проведення ЗНО забезпечені:

  • медичними масками для учасників, інструкторів і медиків,
  • безконтактними термометрами (пірометрами),
  • дезінфікувальними засобами для рук,
  • дезінфікувальними засобами для обробки поверхонь,
  • ізоляційними медичними халатами і захисними щитками для медиків.

У МОН кажуть, що скасування цього року ДПА у формі ЗНО дасть змогу зменшити приблизно на 27–30% кількість учасників тестування й відповідно збільшити дистанцію між ними в аудиторіях.

Загалом для участі в ЗНО зареєструвалися 379 493 особи, з них половина – випускники шкіл.

  • Зображення 16x9

    Людмила Корнієвич

    Журналістка програми «ВЄвропі» та автор матеріалів на Радіо Свобода. Закінчила Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка за спеціалізацією «міжнародна журналістика». Раніше працювала продюсеркою, ведучою і журналісткою на hromadske. 

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG