Брюссель – Боротьба з дезінформацією та пропагандою в співпраці ЄС із світовими технологічними велетнями, на кшталт Facebook, Google чи Twitter, повинна здійснюватися «глибше й швидше». На наявність цілої низки слабких сторін у цій сфері за кілька місяців до вирішальних європейських виборів вказує Єврокомісія. 29 січня ця виконавча установа співдружності оприлюднила перший звіт щодо протидії пропаганді – мова йде і про успіхи, яких досягли в усуненні політичної дезінформації такі інтернет-платформи як Facebook, Google чи Twitter.
Висновок на сьогодні такий: прогрес є, але треба негайно подвоювати зусилля. Адже, за словами єврокомісара з питань безпеки Джуліана Кінґа, «ми не можемо собі дозволити, щоб, прокинувшись наступного дня після виборів Європарламенту, констатувати, що можна було зробити більше».
На думку британського члена Єврокомісії, той факт, що ЄС уже розпочав рух до посилення протидії пропаганді, ширенню та впливу фейкових новин на свідомість громадян, є доброю новиною.
«Але ми ще перебуваємо далеко від того, де ми повинні бути: світові інтернет-платформи й онлайнові рекламні компанії у цьому сенсі повинні рухатися значно далі та значно швидше», – закликав Кінґ, вітаючи зусилля Facebook, який на початку цього тижня оприлюднив свої наміри збільшити прозорість політреклами, виділити більше ресурсів для швидкого реагування на дезінформацію та збільшити свою здатність боротьби з «фейками».
«І ідеалі було б дуже добре, якби вони ще й робили та ділилися з нами звітами з цифрами щодо досягнень у цій боротьбі», – закликав єврокомісар.
Які недоліки бачить Брюссель у нинішній боротьбі з фейками та пропагандою?
«По-перше, багато ініціатив задіяні лише в деяких державах-членах. Але ж дезінформація не знає кордонів, тож потрібен загальноєвропейський підхід, усі держави ЄС повинні працювати в цій сфері», – застерігає єврокомісар із цифрової економіки, болгарка Марія Ґабріель.
Другий недолік полягає у зволіканнях із заходами щодо запобігання дезінформації: чимало кроків у цьому напрямку ЄС та його держави-члени запланували здійснити до травневих виборів. Однак, передвиборчі кампанії вже розпочалися, тому важливо, щоб ці плани вже були якомога швидше реалізовані.
«По-третє, – пояснює Марія Ґабріель, – мене непокоїть той факт, що «поле дій» у сфері прозорості в інтернеті стосується тільки політичної реклами. Воно не покриває рекламу, яка переслідує приховано політичні цілі. Слід розширити це поле дій».
Наступне недопрацювання в сфері антипропаганди й боротьби з фейками, на думку представниці Єврокомісії, полягає у тому, що «підтримка, яка надається дослідникам, «фактчекерам» для кращого розуміння цього феномену, все ще залишається у початковій стадії й потребує швидкого зміцнення».
«Нарешті, сформульовані на сьогодні визначення різновидів дезінформації та пропаганди все ще потребують подальшого детального аналізу. Це повинно бути зроблене до наступного звіту, які, нагадую, робитимуться Єврокомісією щомісячно аж до завершення виборів», – повідомила Марія Ґабріель.
Чому дезінформація та пропаганда так непокоїть ЄС?
З огляду на підозри щодо втручання Росії у виборчі процеси, зокрема в США, кібератаки й кампанії дезінформації, фінансовані як державами так і приватними установами, ЄС із наближенням виборів до Європарламенту намагається підготуватися до можливих подібних впливів та сценаріїв якомога краще.
Особливо євроінституції побоюються, що вибори до Європарламенту наприкінці травня цього року можуть бути підірвані втручаннями ззовні. З огляду на це Єврокомісія та Європарламент намагаються примусити Facebook, Twitter, Google та інші компанії вжити заходів для боротьби з хакерами, тролями й, зокрема, підтримуваними на державному рівні в Росії дезінформаційними кампаніями.
Брюссель вітає зусилля цих інтернет-велетнів, докладені у сфері перешкоджання зовнішньому дезінформаційному впливові, платній пропаганді та фейкам, але прагне, щоб ці платформи діяли швидше і йшли ще далі.
Що вже зроблено лідерами інтернет-платформ, а що ще слід зробити?
За даними Єврокомісії, Facebook уже вживає заходів, але слід внести ще більшу ясність у те, як соцмережа буде використовувати інструменти для розширення прав та можливостей споживачів, як вона співпрацюватиме з органами із перевірки фактів та спеціалізованими дослідницькими установами ЄС.
Компанія Google вже виконує свої зобов’язання щодо кращого контролю за розміщенням та прозорістю політичної реклами. Однак, деякі
її інструменти використовуються тільки в окремих державах ЄС, а дослідницька діяльність цієї компанії все ще залишається доволі скромною.
Twitter віддає пріоритет діям, націленим проти зловмисників, закриває окремі підробні чи підозрілі аккаунти та перешкоджає автоматизації ботів. Однак, їй все ще слід побачити, як це обмежить постійних постачальників дезінформації та просування їхніх твітів.
Mozilla має намір запустити оновлену версію свого браузера, яка автоматично блокуватиме міжсайтове відстежування, але ще повинна конкретніше пояснити, як це обмежить дії користувачів інтернету, що поширюють інформацію, яка може використовуватися з дезінформаційною метою.
На крок попереду
У протидії дезінформації, фейкам і антиєвропейській та антидемократичній пропаганді слід іти на крок попереду зловмисників. Тому Нік Клеґґ, колишній британський політик, а нині керівник відділу зв’язків із громадськістю у Facebook у понеділок у Брюсселі оголосив про готовність його соцмережі грати за правилами, які ЄС окреслив для світових інтернет-платформ.
«Наприкінці березня ми запустимо нові інструменти, які попереджатимуть втручання у прийдешні парламентські вибори в ЄС, та зробимо політичну рекламу прозорішою», – заявив Нік Клеґґ у Брюсселі, пояснивши, що особи та організації, що бажатимуть розміщувати політрекламу, будуть змушені спочатку отримувати дозвіл від платформи.
З одного боку – Facebook пообіцяв до європейських виборів збільшити прозорість політичної реклами. З іншого – технологічний велетень готує «нові інструменти» для попередження іноземного втручання у виборчий процес, включно з обов’язковою попередньою авторизацією рекламодавців. Крім цього, буде створена пошукова бібліотека, яка надаватиме інформацію щодо тих, хто за цим стоїть, вартість та кількість читачів і їхні демографічні характеристики.
Тим часом, на думку Ніка Клеґґа, ЄС – зі свого боку – в аналізах політичної активності на інтернет-платформах буде змушений триматися «золотої середини»: «слід буде суміщати динаміку Силіконової долини із жорстким регулюванням Брюсселя». Тобто, представник Facebook застерігає від надмірно суворих вказівок щодо видалення політично чутливого контенту.
«Не можна плутати видалення ненависницьких постів із видаленням контенту з висловлюваннями політиків, які вам не до вподоби», – застеріг він.
