Європейський інститут безпекових досліджень (EUISS) оприлюднив звіт, у якому пропонує принципово новий підхід Європи до Китаю.
Проаналізувавши низку даних і цифр, аналітики дійшли висновку, що Китай – не лише технологічна суперсила, що конкурує з провідними економіками світу, а й економічно вразлива держава, що намагається подолати чимало внутрішніх викликів.
Для Європи це – вікно можливостей, щоб зробити свою дипломатію щодо Китаю дещо агресивнішою. А відтак – результативнішою, вважають експерти з EUISS.
Вразливий гігант?
На зовнішній геополітичній арені Китай створює собі імідж держави, що перевершує своїх західних конкурентів, зауважують у Європейському інституті безпекових досліджень.
Однак експерти звертають увагу, що економічне зростання Китаю сповільнюється. Якщо торік його ВВП, як декларується, зріс на 5 відсотків, то менш ніж за десять років, прогнозують в EUISS, цей показник знизиться удвічі. А після 2035-го, припускають, він опуститься до 1 відсотка.
Китай справді бореться зі структурним уповільненнямАлісія Гарсія-Ерреро
«Китай справді бореться зі структурним уповільненням. Певною мірою багато з того, що ми бачимо в Європі, є наслідком цієї боротьби Китаю», – каже авторка дослідження Алісія Гарсія-Ерреро.
Виділяють кілька факторів, що сприяють цьому уповільненню:
- швидке старіння населення;
- зниження віддачі від інвестицій;
- криза на ринку нерухомості;
- зростання державного боргу.
Щоб обмежити негативний вплив, Компартія Китаю, констатують дослідники, посилює контроль над суспільством і економікою. Й, вочевидь, продовжить це робити, щоб не ризикувати політичною й соціальною стабільністю.
У березні 2026 року уряд Китаю знизив прогноз зі зростання власної економіки на цей рік до найгіршого показника за останні 35 років. Ціль зростання ВВП встановлена на рівні 4,5–5%, що є відходом від 5-відсоткового орієнтиру, який діяв упродовж останніх кількох років. По суті, це офіційне визнання уповільнення темпів зростання. Зниження планки – підтвердження того, що часи китайського «економічного дива» – позаду, пише Bloomberg. Агентство пов’язує це з кризою нерухомості, слабким внутрішнім споживанням та загрозою дефляції, яка ще більше гальмує внутрішній попит. Також впливає геополітична нестабільність, зокрема загострення на Близькому Сході.
Водночас Bloomberg зауважує, що ситуація довкола Перської затоки може, мимоволі, допомогти Китаю. Стрибок цін на енергоносії через регіональний конфлікт здатний підштовхнути інфляцію вгору.
Фахівці Європейського інституту безпекових досліджень очікують від Компартії ще більшого «агресивного націоналізму» й «конфронтаційної дипломатії».
Китай і надалі відмежовуватиме свою економічну модель від західної, просуваючи «перевагу» власного підходуEUISS
«Китай і надалі відмежовуватиме свою економічну модель від західної, просуваючи «перевагу» власного підходу», – йдеться у звіті Європейського інституту безпекових досліджень.
Як наслідок, вказують експерти, європейські компанії матимуть ще менше можливостей на китайських ринках. А китайські – експортуватимуть свою продукцію дешево через стриманий внутрішній попит.
Здатність Китаю до економічного примусу може посилитися через зростаючу залежність ЄС від імпорту. А агресивна націоналістична риторика може підвищити напруженість у Східній Азії й урешті спровокувати безпековий конфлікт, прогнозують в EUISS.
Вікно можливостей для ЄС?
Економічна вразливість Китаю навряд чи зробить його поміркованішим гравцем на міжнародній арені, вказано в звіті. Але вона відкриває додаткові можливості для ЄС, який, на думку фахівців EUISS, має зайняти більш проактивну позицію.
«Для європейців це величезна проблема – виробити власне мислення щодо Китаю… Часто дискусії про Китай фактично перетворюються на дискусії про Сполучені Штати… Ми не приречені завжди чекати наступного ходу від Пекіна, реагувати роз’єднано і лише розводити руками», – каже колишній чиновник ЄС, а нині директор EUISS Стівен Евертс.
Для Китаю напрочуд важливим, зауважує команда Евертса, є доступ до єдиного ринку ЄС, європейських технологічних можливостей та досліджень.
ЄС має застосувати підхід «ескалація заради деескалації», подібний до того, який використовують США та КитайEUISS
«ЄС повинен прагнути зберегти ці залежності та використовувати свій вплив», – зауважують аналітики.
На практиці це означає надавати доступ до свого ринку за певних умов, попри ризики дзеркальних заходів із боку Пекіна – «ціна бездіяльності, ймовірно, буде ще вищою», сказано в звіті EUISS.
«ЄС має застосувати підхід «ескалація заради деескалації», подібний до того, який використовують США та Китай… Тимчасова торговельна війна з Китаєм була б болісною, але виправданою, якби допомогла запобігти деіндустріалізації ЄС. ЄС і його держави-члени мають чітко доносити цю реальність своїм громадянам», – рекомендують експерти.
Впровадженню саме такого підходу допоможе, вважається, розвиток власних технологічних «вузлів впливу» – компонентів чи знань, критично важливих для ланцюгів інших країн. Прикладом можуть слугувати унікальні мікрочипи, незамінні патенти, рідкісні метали.
ЄС міг би запровадити захисні заходиEUISS
«ЄС міг би запровадити захисні заходи – особливо експортний контроль – щодо цих технологічних досягнень та пов’язаної з ними інтелектуальної власності», – йдеться у звіті.
«Більшість передових технологій мають подвійне призначення або очевидний потенціал подвійного використання», – зауважують у EUISS.
Засновник Brussels Freedom Hub Роланд Фроденштайн нещодавно зауважував, що Європі складно нині застосовувати торговельні важелі впливу з політичних міркувань. Каже, її дещо дезорієнтували тарифи президента США Дональда Трампа, запроваджені влітку.
Ще один необхідний до посилення впливу Європи крок – диверсифікація ланцюгів постачання й розвиток співпраці з іншими країнами Глобального Півдня.
А також – зміна правил застосування Інструменту протидії примусу (Anticoercive instrument), ще відомого як «торговельна базука». Його розробили 2023-го як запобіжник проти торговельної політики Китаю, однак ще жодного разу не застосовували. Аналітики пропонують спростити його активацію, наділивши Єврокомісію ширшими у цьому плані повноваженнями.
Фахівці Європейського інституту безпекових досліджень переконані, що тоді Китай переосмислив би свою стратегію щодо Європи.
Якби ЄС зробив доступ залежним від змістовних поступок, він міг би мати значно більший важільEUISS
«Китайське керівництво вважає, що в Європі йому не лише мало що здобувати, а й мало що втрачати, оскільки не очікується, що ЄС рішуче обмежить доступ до свого ринку або до технологій, досліджень та інновацій. Але якби ЄС зробив такий доступ залежним від змістовних поступок, він міг би мати значно більший важіль», – зазначається в звіті.
Приклад із Росією
Вимоги до Пекіна мають бути реалістичними й змістовними, зауважують фахівці. Один із прикладів, яким це ілюструють, пов’язаний із розбіжностями щодо Росії.
У EUISS визнають, що не варто випромінювати ілюзій щодо розриву тісних зв’язків між Китаєм і Росією – для Пекіна, вважають фахівці, це «немислимо».
Однак ЄС міг би, додають, вимагати, щоб Китай припинив перевалку до Росії виготовлених у Європі товарів подвійного призначення. Наступний крок – розширення цього переліку товарами, власне, китайського походження.
«Якщо прогресу не буде, ЄС міг би заморозити експорт товарів подвійного призначення на рівні 2021 року, вважаючи ці обсяги еквівалентом внутрішнього попиту Китаю», – пропонують аналітики.
Європейський інститут безпекових досліджень вказує на чутливу реакцію Китаю на санкції й експортні обмеження.
Пекін продемонстрував чутливість до економічних витрат, яких він може зазнати через підтримку РосіїEUISS
«Попри свою ідеологічну близькість до Росії, Пекін продемонстрував чутливість до економічних витрат, яких він може зазнати через підтримку Росії. Крім того, наш аналіз вказує, що ЄС має досить високі частки імпорту за низкою товарів подвійного призначення, що постачаються до КНР. Це свідчить, що замороження експорту цих товарів на рівнях до 2022 року могло б накласти на Китай відчутні економічні витрати», – зауважують експерти.
Дипломатія, в основі якої – важелі впливу, не лише змінила би підхід до Китаю, а й свідчила би про адаптацію до нових геополітичних реалій загалом, вважають експерти.
«Це могло б змусити Пекін ставитися до Брюсселя серйозніше й показало б адміністрації Трампа, що ЄС готовий захищати свої інтереси… Основний зсув, який потрібен, – це не створення чи зміна інструментів, а оновлена політична відданість усього ЄС – включно з державами-членами — переорієнтувати політику щодо Китаю», – резюмують у звіті дослідники EUISS.
Пекін не займає сторону Росії у війні проти України, прямо допомагаючи їй військами, як КНДР, чи зброєю, як Іран. Однак Пекін забезпечує Росії життєво важливу економічну «подушку» шляхом закупівлі енергоносіїв, постачання критичних мінералів для виробництва дронів, а також стабільний потік товарів подвійного призначення – зокрема мікроелектроніки та промислового обладнання, повідомляли Радіо Свобода високопосадовці ЄС.
У Китаї вважають, що війна Росії проти України не має ставати на заваді відносинам КНР і Європи, про що, очікуючи на приїзд канцлера Німеччини, сказала представниця китайського МЗС Мао Нін. Натомість Фрідріх Мерц, вирушаючи до Пекіна, зауважив, що зовнішню, економічну, внутрішню й оборонну політику більше не можна розділяти. Тож під час переговорів із Сі канцлер порушував тему війни Росії проти України й закликав очільника КНР сприяти її завершенню. Китайський лідер вважає діалог і «рівну участь усіх сторін» в ньому ключовими у пошуку врегулювання ситуації в Україні.
Один із авторів звіту – Тім Рюліг – нещодавно відвідував Пекін і Вашингтон. У нього склалося враження, що й Китай, і США знають про економічну силу і значущість Європи, але вважають, що вона ними не користується.
«Цікаво, що в той короткий момент, коли справді існував ризик або шанс для Європи активно захищатися від спроб США взяти під контроль Гренландію, я отримував повідомлення з Пекіна, із системи, такого змісту: «О, то ви все-таки даєте відсіч. То це і є ваша червона лінія».
Але дуже часто це супроводжувалося питанням: «Гаразд, а чи маєте ви уявлення, що може бути вашою червоною лінією щодо нас, Китаю?» Тобто якщо ви даєте відсіч одному, ви цілком можете послати дуже сильний сигнал іншому: Європа є. Вона дає відсіч і захищає власні інтереси», – наголошує Рюліг.
Форум