Канцлер Мерц у Пекіні. Сі дратують численні прохання Європи вплинути на Путіна?

Попри геополітичні розбіжності між Європою та Китаєм через його зв’язки з Росією, європейські лідери прагнуть поглиблення співпраці з другою економікою світу, якою – за номінальним ВВП – є Китай. Хоч формальний нейтралітет Пекіна у війні Росії проти України залишається таким собі слоном у кімнаті під час спроб лідерів держав Європи порозумітися з президентом КНР.

25 лютого 2026 року Фрідріх Мерц уперше відправився до Китаю з державним візитом, який давно готували. Не вперше, однак, Сі Цзіньпін приймає лідера впливової держави «Групи семи», що просить його вплинути на російського керманича Володимира Путіна задля наближення миру в Україні. Лише останніми місяцями в Пекіні про це говорили президент Франції Емманюель Макрон, прем’єри Канади Марк Карні й Британії Кір Стармер.

Очільника уряду найбільшої економіки Європи, як і його колег із «Групи семи», насамперед непокоїть зростаючий торговельний дисбаланс між Німеччиною й КНР. Федеральна статистика свідчить, що Німеччина імпортує з Китаю товарів на вдвічі більшу суму, ніж експортує до нього. Тепер КНР, а не США – найбільший торговельний партнер Німеччини. Мерц, якого до Китаю супроводжувала велика бізнес-делегація, назвав у Пекіні цю динаміку «нездоровою».

Тенденція зростаючого торговельного дефіциту з Китаєм відображається загалом по Європі. Аналітичний центр Bruegel частково пов’язував це зі зростанням виробничих витрат у Європі, спричинених пандемією і російським вторгненням до України.

Загроза штучного інтелекту?

25 лютого Сі Цзіньпін, зустрічаючись із поважним німецьким гостем, заявив про масштабні трансформації в світі, небачені за століття, й закликав Німеччину до співпраці.

«Чим більш турбулентним і взаємопов’язаним стає світ, тим більше Китаю та Німеччині потрібно зміцнювати стратегічну комунікацію та посилювати стратегічну взаємну довіру», – заявив глава КНР.

Мерц у відповідь нагадав про міцні торговельні зв’язки Китаю й Німеччини «протягом останніх десятиліть» і наголосив на готовності «продовжувати цей позитивний імпульс».

Економічними підсумками дводенного візиту Мерца, що завершується сьогодні, 26 лютого, стали, зокрема, обіцянки від Китаю імпортувати більше високотехнологічних товарів із Німеччини. Найближчим часом Пекін замовить ще 120 літаків у європейського концерну Airbus, і цей результат канцлер вважає одним із досягнень своєї поїздки.

Прем’єр Лі Цян сказав німецькому візаві про зацікавленість у співпраці в автомобільній галузі, хімічній промисловості, біомедицині, штучному інтелекті.

Увагу привернув візит Мерца до робототехнічного заводу Unitree Robotics в Ханчжоу 26 лютого. Канцлерові там показали шоу, в якому людиноподібні роботи, оснащені штучним інтелектом, демонстрували бойові прийоми кунг-фу. Відео, де знятий цей елемент технологічної презентації Пекіна для міжнародних партнерів, стало вірусним у соцмережах. Користувачі, що його поширюють, задаються питаннями, чи такий вигляд матиме армія майбутнього й чи не переможе, відповідно, нею всіх Китай.

«Такі роботи можна створювати і в інших країнах. Просто американці й європейці по-іншому демонструють свої технологічні досягнення. Проте важливо пам’ятати: Китай – наш системний суперник.

У будь-яких взаємодіях із Китаєм – у технологіях, інвестиціях, торгівлі – слід пам’ятати, що китайська влада вважає наші вільні суспільства загрозою для правління Компартії… Про це треба пам’ятати, навіть коли дивимося на танцюючих роботів», – зауважив Радіо Свобода співзасновник Brussels Freedom Hub Роланд Фроденштайн.

Незручна тема війни?

У Китаї вважають, що війна Росії проти України не має ставати на заваді відносинам КНР і Європи, про що, очікуючи на приїзд канцлера, сказала представниця китайського МЗС Мао Нін.

Натомість Мерц, вирушаючи до Пекіна, зауважив, що зовнішню, економічну, внутрішню й оборонну політику більше не можна розділяти.

Тож, як і планував, під час непублічної частини переговорів із Сі 25 лютого канцлер порушив тему війни Росії проти України й закликав очільника КНР сприяти її завершенню. «Ми знаємо, що сигнали з Пекіна Москва сприймає вкрай серйозно – це стосується як слів, так і вчинків», – заявив потім журналістам Фрідріх Мерц.

Очільник німецького уряду раніше підкреслював, що війну в Україні під силу завершити трьом людям: Володимиру Путіну, Дональду Трампу і Сі Цзіньпіну. Мерц вважає, що Пекін не може лишатися на узбіччі зусиль з урегулювання глобальних криз.

Риторика лідера КНР, як випливає з офіційних повідомлень, не змінилася: канцлеру Сі відповів так само, як й іншим європейським лідерам, що порушували цю незручну тему. Китайський лідер вважає діалог і «рівну участь усіх сторін» в ньому ключовими у пошуці врегулювання в Україні.

«Важливо забезпечити рівну участь усіх сторін у переговорному процесі та закласти міцну основу для миру, врахувати законні занепокоєння всіх сторін, посилити волю до миру та створити умови для побудови міцної архітектури спільної безпеки», – цитує Сі китайське МЗС.

Аналітикиня Української асоціації китаєзнавців Віта Голод вважає, що заклики європейських лідерів до Китаю вплинути на Росію «дратують» Пекін, який прагне розмежовувати геополітику з економікою.

«Росія й Україна мають сісти за стіл переговорів і знайти компроміс – така офіційна риторика Китаю. Що ще може зробити Європа? Велике питання. Європа також залежна… І вона не хоче спровокувати велику економічну війну», – каже Радіо Свобода Голод.

Пекін не займає сторону Росії у війні, прямо допомагаючи їй військами, як КНДР, чи зброєю, як Іран. Однак Пекін забезпечує Росії життєво важливу економічну «подушку» шляхом закупівлі енергоносіїв, постачання критичних мінералів для виробництва дронів, а також стабільний потік товарів подвійного призначення – зокрема мікроелектроніки та промислового обладнання, повідомляли Радіо Свобода високопосадовці ЄС.

Роланд Фроденштайн вважає, що, попри небажання Пекіна пов’язувати геополітику з економікою, Європа має це робити, якщо хоче, щоб Сі справді вплинув на Путіна та його війну в Україні.

«Китай чудово знає, що йому потрібен доступ до нашого (європейського – ред.) ринку. Тож певний ступінь впливу в нас є… Однак зв’язок між підтримкою Китаєм Росії у війні проти України та торговельними відносинами ще не був чітко сформульований. Вважаю, що його слід включити до переговорів… Можливо, це не дасть негайного результату, але це має бути частиною ширшої стратегії щодо Китаю», – наголошує Фроденштайн.

Аналітик визнає, що Європі складно нині застосовувати торговельні важелі впливу з політичних міркувань. Каже, її дещо дезорієнтували тарифи Дональда Трампа, запроваджені влітку. Наступна зупинка канцлера Мерца – у Вашингтоні, й глобальні відносини між державами стануть частиною їхньої дискусії.

Китай же, резюмує експерт, втрутиться у війну Росії, лише коли з’являться реальні ризики провалу Москви в Україні.

«Вони не хочуть зміни режиму в Росії і її повного провалу – це було б погано для всіх авторитарних режимів, зокрема й для Компартії Китаю. Тож якщо Росія опиниться у значно слабшій позиції, тоді Китай, імовірно, почне серйозно говорити з Путіним», – наголошує Фроденштайн.