БРЮССЕЛЬ – Попри попередження американської розвідки, ні Європа, ні Україна не очікували на своєму континенті війни масштабу, небаченого від часів Другої світової. Чотири роки російської повномасштабної агресії, тим не менше, спричинили немислимі в мирні часи трансформації.
Європа стрімко розвиває власні оборонні спроможності, паралельно ставши найбільшим постачальником фінансової допомоги Україні. Від лютого 2022 року її обсяги перевищили 190 мільярдів євро. Та, попри це, Європа зазнає критики за недостатню підтримку своєї «першої лінії оборони», а також за геополітичну несамостійність, одним із проявів якої багато хто вважає її відсутність за столом мирних переговорів.
Потреби України
Ніхто не вірив, що Росія справді нападе на Україну з метою знищити їїВсеволод Ченцов
«Ніхто не вірив, що Росія справді нападе на Україну з метою знищити її. Ми припускали, що Росія зрештою спробує отримати більше територій на сході. Можливо, щоб зміцнити свої позиції та створити коридор до Криму», – пригадує довоєнні настрої чотирирічної давнини, за які нині дорікають українським можновладцям, очільник дипмісії України в ЄС Всеволод Ченцов.
У річницю вторгнення європейські дипломати й експерти озираються назад, аналізуючи зміни, яких зазнав континент за останні чотири роки, й прогнозуючи, що буде далі.
Український чільний дипломат у Брюсселі, виступаючи 24 лютого в Центрі європейської політики, звертав увагу присутніх на ще один приклад невідповідності поширеним чотири роки тому очікуванням.
Україна, каже, вистояла як держава, попри цілі Росії. Українська армія здатна протистояти значно потужнішому противнику, а оборонна промисловість, розвиваючись напрочуд стрімкими темпами, досягла неабияких успіхів, забезпечуючи солдатів потрібним їм «знаряддям» для оборони. Ченцов наголосив, що у планах на 2026-й – виробити дев’ять мільйонів безпілотників.
Нам потрібно розвивати наші... далекобійні можливостіВсеволод Ченцов
«Нам потрібно розвивати наші... далекобійні можливості, щоб завдавати глибинних ударів по території Росії. І, безумовно, нам потрібна підтримка ЄС та наших партнерів, щоб ударити по ній економічно», – підкреслив Ченцов.
Конкретизуючи, посол нагадав про «широкий арсенал» Євросоюзу, в якому – майже два десятки санкційних пакетів. І наголосив, що важливе не лише їх схвалення, а й виконання, щоб «вивести Росію з наркотичного стану під назвою війна».
Коли вона завершиться, Європа, за словами дипломата, відіграватиме вирішальну роль у безпекових гарантіях для України. Однією з них вважають її членство в ЄС. «Це економічна інтеграція. Це наша військова та безпекова співпраця», – пояснив Ченцов, у який саме спосіб приєднання України до Євросоюзу зможе зберегти для неї мир.
Аналітикиня Німецького фонду Маршалла Олена Прокопенко звернула увагу, що останній рік війни видався для українців чи не найскладнішим, з огляду на «найжорстокіші бомбардування України, за які Кремль відчуває безкарність». Експертка розповіла про українські села, що перебувають «на межі гуманітарної катастрофи».
«Мирні переговори були розпочаті з метою припинення вбивств людей, але ми бачимо, що кількість жертв серед цивільного населення лише зростає. А тим часом у Брюсселі ми бачимо блокування 20-го пакета санкцій і 90-мільярдного кредиту Україні», – зауважує Прокопенко.
Фахівчиня вважає – і наголошує на усвідомленні цього факту Європою, – що переговори з Росією не мають жодного сенсу – «тепер просто потрібно придумати спосіб переконати Вашингтон у цьому».
Європа, каже Прокопенко, навпаки, розглядає посилення підтримки України як внесок у власну безпеку й готова жертвувати більше коштів. Однак, вважає аналітикиня, є потреба у зміні механізмів їх використання.
«Щоб уникнути того, щоб бюджетна стабільність України висіла на волосині щоразу, коли має відбутися нове голосування (яке передбачає одностайність – ред.), важливо розробити довгострокові механізми», – наголошує Прокопенко.
Говорячи про членство в ЄС як гарантію безпеки, експертка відзначила зусилля блоку з забезпечення технічного прогресу в переговорах, попри відсутність відповідного політичного рішення. Прокопенко вважає, що готовність ЄС рухатися далі, незважаючи на угорське вето, «надасть потужний поштовх порядку денному демократичних реформ».
«Українська демократія, звичайно, перебуває під надзвичайним тиском через воєнний стан та інші виклики воєнного часу… Незалежні інституції намагаються підтримувати темпи реформ, а чіткі перспективи членства в Європейському Союзі забезпечили б необхідну основу для прискорення цих зусиль», – резюмувала експертка.
Спроможності Європи
За чотири роки повномасштабної війни на континенті у Європи, що сприймала мир як належне, «розвіялися всі ілюзії», вважає Марілена Рауна, заступниця міністерки з європейських справ Кіпру, що нині головує в Раді ЄС. На кону в Україні, каже посадовиця, – міжнародний порядок, заснований на правилах.
«Україна веде війну… також за принцип, що сила більше не може перекроювати кордони в Європі і що якщо цей основний принцип падає, то все, що ми знаємо, стає предметом переговорів, і це дуже небезпечний, слизький шлях», – зауважує посадовиця з Кіпру.
У контексті підтримки України, наданої Євросоюзом, Рауна згадала свіжі рішення, що поки залишаються несхваленими: 20-й пакет антиросійських санкцій, «інноваційний у багатьох своїх аспектах», і 90 мільярдів позики Україні.
Обидві ініціативи заблокувала Угорщина через припинення транзиту російської нафти трубопроводом «Дружба», що пролягає через Україну. Будапешт і Словаччина вважають, що вона затягує ремонт пошкодженої російськими обстрілами інфраструктури.
Відкрилося вікно, але нам потрібно ним скористатисяМарілена Рауна
«Це не перший випадок, коли ми стикаємося з такими труднощами (вето з боку окремих держав-членів – ред.). Тим не менш, ми надали нашу підтримку Україні. І ми продовжуватимемо працювати… щоб своєчасно знайти рішення і вчасно виплатити Україні допомогу – у квітні», – запевнила Рауна.
Посадовиця підтвердила, що робота над євроінтеграцією України до ЄС триває, попри вето Угорщини. Зараз переговорний процес відбувається на технічному рівні. Він стане «ґрунтом для прискорення» членства «після виходу з політичного глухого кута».
«Російська агресія проти України стала каталізатором у створенні нового імпульсу в розширенні… Він (імпульс – ред.) не буде вічним. Відкрилося вікно, але нам потрібно ним скористатися», – зазначила Рауна.
Щодо припинення російської агресії й доречності переговорів із Росією, урядовиця вбачає ключову проблему не у відсутності за столом Європи, а у небажанні російського керманича Володимира Путіна припинити вогонь. Для цього, каже, слід тиснути на нього і «наших американських друзів» для запровадження Сполученими Штатами сильніших санкцій.
Міністр у справах Європи Ірландії, яка в липні переймає піврічне головування в Раді ЄС у Кіпру, запевнив у продовженні роботи над забезпеченням членства України у блоці.
«Україна виконала технічні критерії, необхідні для відкриття всіх переговорних кластерів. Тому Україні має бути дозволено просуватися на шляху до вступу до Європейського Союзу», – зауважив Томас Бірн.
Щодо мирної угоди – посадовець підкреслив, що вона має бути справедливою для України. І Європа, зауважив Бірн, впливає на цей процес, попри свою буквальну відсутність за столом переговорів. Вона забезпечує Україну зброєю, купуючи її у США, тим самим посилює позиції Києва.
Євродепутатка з Латвії Сандра Калнієте, відзначивши зростаючу роль Європи у фінансуванні України, тим не менше, зауважила, що слід робити більше.
Наша допомога Україні все ще не пропорційна тому, наскільки Україна допомагає намСандра Калнієте
«Чесно кажучи, я стурбована тим, що навіть прихильники України не розуміють, наскільки важлива її оборона для нашої власної безпеки… Але наша допомога Україні все ще не пропорційна тому, наскільки Україна допомагає нам», – підкреслює Калнієте.
Росія, зауважує політикиня, не демонструє жодних ознак Президент США Дональд Трамп виступив зі щорічним зверненням до Конгресу про стан справ у країні, під час якого заявив, що США наполегливо працюють для припинення війни Росії проти України.
Перед переговорами в Женеві 17-18 лютого він заявив, що Україні варто «швидко сісти за стіл переговорів». Раніше Трамп заявляв, що, на його думку, Росія хоче укласти угоду на тлі війни в Україні.
Попри зусилля США з посередництва у припиненні війни, Росія не виявила готовності відступати від своїх жорстких вимог, які включають відмову України від територій Донбасу. У Кремлі продовжують відкидати західні гарантії безпеки для України і сигналізують про дотримання своїх максималістських цілей у війні, зазначали раніше аналітики ISW.
Тим часом Україна наполягає на сильних гарантіях безпеки від США і європейських союзників, які допомогли б захистити її від майбутньої російської агресії.. А переговори Москва, каже Калнієте, використовує, щоб здобути те, що не змогла завоювати на полі бою. Й за цих обставин Європа має надати Україні все, що їй потрібно: ППО, боєприпаси, спроможності далекобійних ударів углиб Росії. Також – розширювати санкції проти Росії й тиснути на Китай – «головну рушійну силу війни».
Окремо євродепутатка похвалила інноваційну ідею ЄС щодо «зворотного» розширення, що виникла на тлі заблокованих Угорщиною переговорів з Україною про її членство. Ідея передбачає набуття державою-кандидатом членства, а потім – усіх прав і обов’язків по мірі того, як просуваються реформи й забезпечується відповідність стандартам ЄС.
«Євросоюзу час адаптуватися та діяти швидко. Час бути креативним… Вкрай важливо надіслати повідомлення про підтримку українському народу – політичну та психологічну», – резюмувала Калнієте.
Посадовиця з Європейської служби зовнішніх зв’язків Байба Таварес запевнила, що стратегічний курс ЄС на підтримку України зберігається: «Це варіюється від структурної фіндопомоги Україні до кризових потреб».
Чиновниця впевнена, що 20-й пакет антиросійських санкцій урешті буде схвалений, й припустила, що це станеться цього тижня. Не сумнівається в остаточному схваленні й багатомільярдної позики Україні. Що ж до її майбутнього членства в ЄС – наголосила на необхідності реформ з обох боків.
«Ми не готові прийняти таку велику й густонаселену країну, з огляду на всі наслідки, які це спричинить для ухвалення рішень. З огляду на фінансові аспекти також. Тому, вважаю, дебати про це мають вести держави-члени. Цього ще не сталося… Ми хочемо, щоб Україна була частиною ЄС. Питання в тому, що це має статися у відповідний спосіб, і реформи – єдина відповідь», – підкреслила Таварес.
Форум