Вже місяць Угорщина та Словаччини не отримують російську нафту нафтогоном «Дружба», який іде українською територією. І хоча удар, який вивів магістраль із ладу, був російським, але Будапешт та Братислава «вхопились» за Україну, звинувачуючи саме її в тому, що «Дружба» не працює і не подає російську нафту до тих двох країн.

Тим часом тема перейшла в політичну площину – із блокуванням нового пакета санкцій ЄС проти Росії та фінансової допомоги Україні з боку Європи, погрозами призупинити постачання електроенергії Україні й посилити блокування перспектив членства України в ЄС.

Розбираємо тему.

«Дружбу» збудували на початку 1960-х років для постачання нафти комуністичним країнам-клієнтам СРСР в часи Холодної війни. Вона має північну гілку (іде на Польщу та Балтію), а південна, українська, гілка йде через Броди Львівської області, Карпатські гори до Ужгорода, а потім до Угорщини та Словаччини з Чехією.

Експлуатувала українську ділянку нафтової магістралі компанія «Укртранснафта», але цей транзит піддавався і піддається критиці в час російсько-української війни.

«За чотири роки широкомасштабної агресії російський військовий бюджет та російські нафтові компанії заробили понад 20 мільярдів євро завдяки державній компанії «Укртранснафта», що надавала їм послуги із транзиту нафтопроводом «Дружба». Водночас цей маршрут є найприбутковішим для російських нафтовиків й життєво необхідним для РФ, щоб фінансувати війну.

Тобто, «Укртранснафта», транзитуючи російську нафту, допомагала фінансувати війну проти власної держави та антиукраїнські режими в Угорщині та Словаччині», – зазначає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Зараз «Дружба» потрапила в епіцентр уваги через переривання поставок російської нафти Угорщині та Словаччині і кілька антиукраїнських заяв та кроків керівництва цих держав.

Хто перший ударив? А хто другий? А третій?

Як це не дивно, але проблеми в нафтопроводу «Дружба» та транспортування ним нафти почалися саме з російського удару по цій нафтовій магістралі.

Російський удар зафіксували 27 січня 2026 року. Дрони атакували об'єкт критичної інфраструктури в Бродах Львівської області, що обслуговує нафтопровід, спричинивши значні пошкодження обладнання, зауважила місцева влада. Повідомляли про пожежі внаслідок російської атаки, задимлення, зупинку роботи нафтопроводу. Транзит російської нафти до Угорщини та Словаччини через цю гілку призупинився.

Після пошкодження, як заявили угорці та словаки, Україна не поспішала відновлювати роботу пошкодженої ділянки, що спричинило політичний тиск з боку Угорщини.

«Повна відповідальність за припинення транзиту нафти трубопроводом «Дружба» лежить виключно на Російській Федерації як наслідок її терористичної атаки проти критичної інфраструктури України», – пише уряд України в листі на адресу Координаційної групи ЄС з питань нафти та нафтопродуктів 25 лютого 2026 року.

«Україна зацікавлена у якнайшвидшому відновленні транзиту», – також говориться в листі.

Хоча Україна вже раніше атакувала об’єкти «Дружби» на території Росії.

Скажімо, 22 серпня 2025 року магістраль «Дружба» була атакована українськими дронами в населеному пункті «Унеча» Брянської області.

Тоді Угорщина заявила, що перестала отримувати російську нафту, але швидко були проведені ремонтні роботи.

В ніч на 1 грудня 2025 року був ще одна атака – вірніше: успішна диверсія. Українські ЗМІ посиланням на джерела в ГУР писали, що інцидент стався поблизу населеного пункту Казинські Висілки на ділянці Таганрог – Липецьк в у Росії. За даними ГУР, для підриву використали вибухівку з дистанційним детонатором, додатково застосувавши горючі суміші для посилення пожежі.

Але Росія знову відремонтувала нафтопровід. Але в кінці січня 2026 року, як вже було зазначено, сама вдарила по «Дружбі» в Бродах.

Україна ж після цього продовжила власну кампанію ударів проти «Дружби».

Так, в ніч на 23 лютого дрони атакували нафтоперекачувальну станцію (НПС) «Калєйкіно» поблизу міста Альметьєвськ у Татарстані, внаслідок чого там виникла сильна пожежа. Ця НПС, яка розташована у понад 1000 км від державного кордону України, забезпечує закачування сировини безпосередньо у «Дружбу». Об’єкт належить російській компанії «Транснефть».

Загалом «Калєйкіно» є однією з ключових НПС в Росії. На ній відбувається процес змішування потоків нафти різної якості із Західного Сибіру, Татарстану, Удмуртії та Башкортостану, після чого сировина подається у магістральні трубопроводи.

Це стало останньою краплею, яка сильно роздратувала Будапешт та Братиславу, хоча вони і не люблять згадувати саме про російський удар по «Дружбі» в Бродах, після якого зупинили транзит російської нафти українською територією.

Що зробили Угорщина та Словаччина?

Зараз Угорщини і Словаччина звинувачують Україну в тому, що вона нібито не ремонтує інфраструктуру «Дружби» в Бродах, яка була пошкоджена внаслідок влучання дронів. Київ каже, що це не так.

Під час візиту до Києва 24 лютого президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн закликала Україну прискорити ремонт пошкодженої інфраструктури нафтопроводу «Дружба», а президент Євроради Антоніу Кошта напередодні заявив про домовленість із Києвом провести оцінювання того, скільки часу потрібно на відновлення транзиту нафти цим нафтогоном.

Між тим, Будапешт заблокував новий, 20-й, пакет санкцій ЄС проти Росії, які Брюссель хотів оголосити 24 лютого – якраз в четверту річницю початку російської агресії проти України.

Так само уряд Віктора Орбана заблокував пакет фінансової допомоги Україні на 2026-2027 роки, який сумарно становить 90 мільярдів євро. Дві третини цих коштів мали йти на військову допомогу Україні, а третина – на фінансову допомогу українському держбюджету.

«Щодо загрози блокування фінансової допомоги Україні розміром 90 мільярдів євро, то Угорщина й до цього заявляла, що її заблокує. Тут нічого нового немає, вона постійно намагалася зупиняти допомогу Україні й у попередні роки за командою Кремля. Однак ЄС знаходив механізми фінансувати потреби України у військовій та економічній частині. Отже, не варто занадто панікувати – якщо б все залежало у ЄС від маріонеток Москви, то Україна ніколи б не отримала жодного євроцента», – вважає енергетичний експерт Володимир Омельченко.

Словацький прем’єр Роберт Фіцо навіть погрожує відключити електроенергію Україні – і це у важкий час суворої зими за умов нестачі світла і тепла в багатьох українців на тлі постійних російських ударів по енергетичній інфраструктурі.

«Ймовірне припинення аварійного постачання електроенергії зі Словаччини не вплине на ситуацію в об’єднаній енергосистемі України. Останній раз Україна отримувала аварійну допомогу зі Словаччини понад місяць тому, в дуже обмеженому обсязі», – повідомила Радіо Свобода компанія «Укренерго».

Між тим, офіційний Будапешт теж погрожував зупинити постачання електроенергії Україні, і це було б відчутно, бо 41-42 відсотки імпортованої електрики йде саме через Угорщину. Але потім Будапешт передумав, сказавши, що після такого кроку виникнуть труднощі в етнічних угорців Закарпаття, які й без того відчувають брак електроенергії в час зими.

«Однак ми дійшли висновку, що в цьому питанні потрібно діяти з особливою обережністю, оскільки по той бік кордону також живуть угорці, і припинення експорту електроенергії в першу чергу торкнеться Закарпаття, створить особливі проблеми, виклики та страждання для тих сімей, які живуть по той бік кордону», – сказав глава угорського МЗС Петер Сійярто.

Ще один момент – прем’єр Орбан не збирається відмовлятися від блокування української євроінтеграції, але через ситуацію з «Дружбою» і прем’єр Фіцо заявив, що і Братислава може відновити свою опозицію членству України в ЄС.

Раніше Фіцо був скептичним щодо приєднання України до ЄС, але не так давно зняв свою опозицію після двох зустрічей з керівництвом України.

Що планує зробити Брюссель?

Спочатку про Україну. Поки не працює «Дружба», Київ запропонував подачу нафти іншим маршрутом – реанімованою магістраллю Одеса-Броди, яка може подавати танкерну нафту з чорноморського узбережжя. Цей нафтопровід став до ладу в 2002 році як альтернатива російському маршруту та російській нафті.

Також Угорщині та Словаччині пропонується до використання і хорватський маршрут – є нафтопровід Adria, який повністю може забезпечити нафтопереробні заводи тих двох країн.

«Частка російської нафти в імпорті Угорщини зросла з близько 60% у 2021 році до понад 90% у 2025-му. Загальний обсяг імпорту за цей період скоротився, проте частка російської сировини зросла. Так само і Словаччина практично повністю залежна від імпорту з РФ. Це свідчить про концентрацію поставок з одного джерела та про свідомий вибір, адже альтернативні маршрути існують», – пояснює Олена Лапенко, генеральна менеджерка у сфері безпеки та стійкості DiXi Group.

Тепер щодо кроків Брюсселя. В день четвертої річниці російського повномасштабного вторгнення в Україну Єврокомісія подала пропозицію про повну і постійну заборону на імпорт нафти з Росії.

Але тут є цікавий момент: за задумом Єврокомісії, повне ембарґо на російську нафту має запрацювати 15 квітня цього року – трьома днями після парламентських виборів в Угорщині, де йде запекла боротьба між партією Віктора Орбана «Фідеш», (яка вже 16 років при владі) і опозиційною партією «Тиса», яка в опитуваннях веде перед.

«Угорщина та Словаччина, які все ще залежать від російського нафтового імпорту, сильно противляться будь-якій забороні», – зазначає агенція Reuters.

Тут важливий момент: навіть за умови досягнення миру в Україні заборона на російську нафту буде в силі і надалі, навіть при частковому скасуванні санкцій проти Москви.

Комісар ЄС з питань енергетики Дан Йорґенсен сказав, що пропозиція Єврокомісії пропонує повну відмову від російської нафти (включно з трубопровідною) до кінця 2027 року. Такий термін збігається з планованою повною відмовою ЄС від танкерної нафти та газу з Росії.