Вікторія Жук
На Теремках у Києві призупинили будівництво резервної тепломережі, прокладання якої передбачає вирубку понад 600 дерев. У КМДА пояснюють: теплотраса потрібна для забезпечення теплом двох мікрорайонів у разі російських атак на ТЕЦ-5, і альтернативи знищенню насаджень нібито немає. Однак місцеві жителі та активісти наполягають на пошуку іншого рішення.
Чи справді прокласти тепломережу іншим шляхом неможливо і чи є шанс врятувати дерева, серед яких вікові дуби, – у матеріалі Радіо Свобода.
За менш ніж три місяці до Опалювальний сезон у Києві починається приблизно у жовтні, конкретна дата залежить від середньодобової температури. У 2025 році КМДА видала розпорядження про початок опалювального періоду 2025/2026 24 жовтня., 31 липня, КМДА оголосила, що «у Голосіївському районі реалізують один із важливих проєктів «Плану стійкості» столиці – будівництво нової теплотраси для житлових масивів «Теремки-1» та «Теремки-2».
Завдяки цьому проєкту, йшлося у повідомленні, тепло отримуватимуть:
- 183 житлові будинки;
- 3 заклади охорони здоров’я;
- 18 закладів освіти – школи й дитячі садки.
З технічної точки зору, цей об'єкт – перетинка між районною котельнею «Теремки» та тепломагістраллю №4 ТЕЦ-5. Лісосмуга, якою планують прокласти тепломережу, має статус парку відпочинку з 2019 року. Активіст і житель Теремків-1 Андрій розповів hromadske, що будівельні роботи з подальшою вирубкою дерев почались 24 липня.
Як пояснили у КМДА, для будівництва «необхідно видалити частину зелених насаджень», але «виключно після фахового обстеження та з дотриманням усіх норм законодавства».
У тому ж повідомленні було вказано: фахівці вже визначили для «видалення» 662 дерева, з яких «56 можуть бути пересаджені, та 70 кущів, із яких 16 також пересадять».
Щоправда, в КМДА не уточнили, що серед тих дерев є столітні дуби (як писало київське видання «Хмарочос», там щонайменше 60 багаторічних дубів).
Але заспокоїли: після завершення будівництва територію парку «рекультивують, відновлять благоустрій та висадять нові дерева, кущі та інші зелені насадження».
Крім того, за «видалені зелені насадження» замовник (це КП «Київтеплоенерго» – ред.) «виплатить компенсацію, кошти від якої спрямують на створення та розвиток нових зелених зон столиці». Орієнтовну суму в КМДА не навели.
Проте місцевих жителів та активістів ці запевняння не переконали.
На акції протесту на місця вирубки 6 серпня дійшло до конфлікту з правоохоронцями – поліцейські силоміць відтягали людей. На підтримку протестувальників виступила голова Центру громадянських свобод, лауреатка Нобелівської премії миру Олександра Матвійчук.
На адресу як правозахисниці, так і активістів лунають закиди, що вони проти тепломережі. Але ті наголошують: виступають не проти нової тепломережі, а проти знищення дерев. І за пошук альтернативного рішення – понад те, нагадують, що таке розглядалось раніше.
Чи справді вирубати понад 600 дерев – єдиний варіант?
Після акції протесту того ж дня КМДА оприлюднила ще один пресреліз стосовно тепломережі. У ньому вже було зазначено, що у разі обстрілів і пошкодження обладнання ТЕЦ-5 без теплопостачання можуть залишитися «понад 280 будівель Голосіївського району».
І що хоча у «Київтеплоенерго» «розуміють занепокоєння громади», «в умовах війни місто змушене знаходити баланс між екологічними цінностями та безпекою людей».
У міській адміністрації повторили і про відновлення благоустрою, однак тепер з важливим уточненням – «де це відповідає будівельним нормам».
Ще одним важливим доповненням була згадка про альтернативні варіанти прокладання тепломережі.
«Перед початком проєктування фахівці опрацювали й альтернативні варіанти прокладання тепломережі. Однак їх реалізація потребувала б у рази більших витрат або значно більше часу», – пояснили в КМДА.
Вочевидь, причиною такого доповнення були дані активістів, згідно з якими альтернативний маршрут – в обхід зеленої зони – таки був, вулицею Теремківською. Щоправда, він дійсно був довший. Фактично прокладання тепломережі парком є зрізанням шляху.
У 2020 році будівництво перетинки від районної котельні «Теремки» до тепломагістралі №4 ТЕЦ-5 (тобто тепломережі) включили до інвестиційної програми «Київтеплоенерго», однак проєкт не був реалізований. У 2023-му цей об'єкт знову був в інвестиційній програмі: вона і є підставою для будівництва.
«Київтеплоенерго» у 2023 році на Prozorro оголосило тендер на «виконання робіт з розробки проєктної документації за об’єктом: «Будівництво перетинки від РК «Теремки» до ТМ-4 ТЕЦ-5 (ТК 427/46)». Вартість – 6 мільйонів гривень.
Серед документів до тендеру містилось зображення з кольоровими позначками під назвою «Додаток 1 до завдання на проєктування. Схема напрямку теплової мережі». Військовий і дизайнер Богдан Гдаль для наочності позначив написами вулицю Теремківську та лісосмугу.
Також він опублікував хронологію тендерів і загальну вартість робіт з будівництва тепломережі. За підрахунками Богдана Гдаля, можлива сукупна вартість закупівель в рамках проєкту за всі роки (2020-2026) склала понад мільярд гривень.
На протест 8 серпня вже приїхав виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв, намагаючись переконати громаду, що альтернативи немає. 11 серпня в.о. першого заступника голови КМДА вийшов на брифінг.
Петро Пантелеєв визнав, що у 2023 році дійсно розглядали варіант прокласти тепломережу вулицею Теремківською – але обрали маршрут через парк.
І вже відповідно до цього маршруту розробили проєкт, тому «іншої проєктної документації не існує і не існувало». І наголосив, що «іншого інженерного коридору для прокладання цієї тепломережі наразі не існує».
«По вулиці Теремківській прокласти ці мережі неможливо, там відсутня [технічна] можливість, оскільки проходять мережі каналізації, водопроводу, електрокабелі і дві труби великі діаметром кожна 70 см з ізоляцією, тобто просто ми там не розташуємо ніяким чином», – запевнив Пантелеєв.
І додав, що до такого висновку дійшли, «тим більше, якщо ми говоримо про якісь терміни, не про кілька років, а про те, що нам треба встигнути до зими цю роботу закінчити».
Проте колишня депутатка Київради та засновниця громадської організації «Місто-сад» Євгенія Кулеба вважає, що міська влада мала час розглянути довший маршрут, а додаткові витрати не варто порівнювати з втратою дерев.
«Це питання до менеджменту міста. У нас зима закінчилася десь у квітні. У них був час реалізувати навіть проєкт, який досить довгий», – каже ексдепутатка Радіо Свобода.
Ще один із аргументів столичної влади – що все відбувається згідно з чинним законодавством. Пантелеєв навіть назвав роботи з прокладання тепломережі зеленою зоною «абсолютно законними».
У березні 2026 року Кабінет міністрів ухвалив постанову №393 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо створення умов для швидкого та ефективного здійснення заходів комплексних планів стійкості регіонів і окремих міст». Цією постановою уряд дозволив реалізовувати проєкти, пов’язані з забезпеченням населення водою, газом, світлом та теплом, в спрощеному порядку.
«Отримавши такий юридичний картбланш під соусом «енергетичної стійкості», у КМДА вирішили не надолужувати згаяний час із втіленням запланованого проєкту, а тихо перемалювати маршрут резервної теплотраси прямо через лісосмугу», – коментує LB.ua аналітик громадської ініціативи «Голка» Георгій Могильний.
Інженер-проєктувальник та урбаніст Дмитро Макогон на запитання Радіо Свобода щодо аргументації міської влади стосовно вибору маршруту для тепломережі погоджується: інший, вулицею Теремківською, справді міг би бути дорожчим і довшим. Але, додає він, цінність дерев теж висока – якщо їх взагалі можна купити.
«Стосовно вартості: мені здається, не можна на ваги ставити дерева і гроші. Тобто так, можна було б більше витратити грошей, але зберегти таку кількість вікових дерев», – зауважує своєю чергою Євгенія Кулеба.
Водночас інженер-проєктувальник та урбаніст вважає, що і твердження про неможливість прокласти тепломережу вздовж Теремківської вулиці є надто категоричним: наявні комунікації можуть ускладнювати роботи, але інженерно такі проблеми можна вирішувати, зокрема, за допомогою додаткових захисних конструкцій.
«Не буває неможливого в інженерному сенсі, тим паче тут немає чогось надзвичайного. Це просто такі інженерні, технічні задачі. Все, в принципі, можливо вирішити, воно просто може коштувати додаткових грошей», – пояснює Дмитро Макогон Радіо Свобода.
Деякі активісти пов’язують зміну маршруту з новими житловими комплексами поруч, які будуються – ЖК «Сенатор» і «Республіка». Зокрема, пам’яткоохоронець Дмитро Перов в ефірі Громадського радіо висловив думку, що саме в інтересах цих ЖК міська влада вирішила прокладати нову тепломережу через зелену зону. Петро Пантелеєв заперечив зв’язок між цим маршрутом і ЖК.
«Багато інформації, маніпуляцій в ЗМІ, що місто щось будує, якийсь комерційний проєкт, або там будується парковка, або житловий комплекс, інші речі… Цей проєкт пов'язаний суто з побудовою резервної системи теплопостачання для 200 будинків в Голосіївському районі. Виключно така ціль», – запевнив Пантелеєв на брифінгу.
Що відбувається з будівництвом зараз і що далі
Будівництво тепломережі призупинили до 12 серпня – про це на тому ж брифінгу повідомив в.о. першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв.
За його словами, у цей період міська влада продовжувала комунікацію з жителями району, які виступають проти вирубки дерев.
Відповідаючи на запитання Радіо Свобода, чи означає призупинення робіт розгляд альтернативних варіантів прокладання тепломережі, Пантелеєв сказав: «Це означає тільки те, що ми призупинили роботи для того, щоб провести от додаткові консультації з мешканцями і далі вже приймати рішення».
Дмитро Макогон зазначає, що навіть якщо тепломережу прокладати через зелену зону, це не обов’язково означає автоматичне знищення всіх дерев.
За його словами, можна було б детальніше проаналізувати розташування дерев відносно траси та використати інженерні рішення – зокрема, захисні футляри, які дозволяють зменшити необхідну відстань до дерев. Це могло б дати змогу зберегти значну частину насаджень, хоча й потребувало б додаткових витрат.
«Якби була задача зберегти цю зелену смугу або хоча б по максимуму [її зберегти]... Звичайно, може бути, що деякі дерева потрібно все одно буде зрізати, але можна було б підійти більш грамотно», – каже архітектор. Таке рішення було б складнішим, однак технічно можливим, наголошує Дмитро Макогон.
Вирубка понад 600 дорослих дерев матиме наслідки для її екологічних функцій, каже Тетяна Тимочко, еколог та голова Всеукраїнської екологічної ліги.
Вона також наголошує, що йдеться про залишок природного лісу в межах міста, який виконує важливу рекреаційну та екологічну функцію для жителів «Теремків» зокрема і Києва загалом.
Хоча КМДА заявляє, що після завершення будівництва територію рекультивують і озеленять, за словами Тимочко, повноцінною компенсацією це бути не може.
Еколог зазначає, що частині дерев на цій території понад 100 років, і молоді дерева не можуть виконувати ті самі функції. Тому навіть за умови висадження нових рослин відновлення екологічних властивостей цієї ділянки потребуватиме тривалого часу.
Але є і ще одна проблема: над теплотрасою та в межах її захисної зони висаджування дерев і кущів обмежене, оскільки коренева система може пошкодити інженерні мережі, а доступ до них має залишатися відкритим.
«Якого б віку не були ці дерева, тут не може бути компенсації адекватної на цьому місці… Цю територію як зелену навіть у майбутньому ми втрачаємо назавжди», – каже Тимочко Радіо Свобода.
Один із представників ініціативної групи мешканців Андрій під час акції протесту 8 серпня наголосив, що вирішення ситуації має передбачати пошук альтернатив самому проєкту.
За його словами, громада пропонує не лише змінити маршрут теплотраси, а й розглянути інші способи забезпечити резервне теплопостачання.
«Що ми вимагаємо в першу чергу? Це знайти альтернативні шляхи вирішення цього плану енергостійкості. І альтернативні шляхи не тільки, щоб іншим шляхом прокласти теплотрасу, а і принцип змінити, щоби використовувати, наприклад, модульні котельні, які можуть повністю повністю виконати такі потреби, які вимагаються, крім того, ще й дешевше», – сказав він.
Колишня депутатка Київради та засновниця громадської організації «Місто-сад» Євгенія Кулеба з цим згодна. Вона наводить кілька прикладів, коли громаді вдавалося відстояти зелені або публічні простори, зокрема сквер Небесної сотні, парк «Наталка» та «Самосад». На її думку, вирішальним у таких ситуаціях є не лише сам протест, а й аргументована пропозиція альтернативи.
«Важливо концентруватися на альтернативному проєкті і фактами доводити свою правоту, щоб це було не в емоційній площині, а в доказовій», – каже Кулеба.
Вона переконана, що на цьому етапі дерева ще можна зберегти.
За підсумком зустрічі активістів з представниками міської влади у Голосіївській РДА 11 серпня було оголошено мораторій на вирубку дерев на два тижні. За цей час, як повідомляє hromadske, мають перевірити, чи можна прокласти тепломережу іншим маршрутом, а громада – отримати і ознайомитись з документами стосовно проєкту.
Активістка Наталія Чернишова заявила, що не задоволена цією зустріччю, оскільки громаді обіцяли показати дозвільні документи на роботи, а замість цього «принесли три коробки проєктної документації, де є опис, які будуть труби».
Як повідомили Радіо Свобода у КМДА після брифінгу 11 серпня, із запланованих до вирубки понад 600 дерев встигли вирубати 160. Наступного дня директор комунального підприємства з утримання зелених насаджень Голосіївського району Денис Скворцов повідомив, як передає Суспільне, що зрізали 172 дерева.
Форум