Доступність посилання

ТОП новини

Поезія Василя Стуса на цифрових платформах: аудіоальбом «Стус. Перехожий»


Василь Стус, український поет і дисидент. Загинув в ув'язненні 1985 року
Василь Стус, український поет і дисидент. Загинув в ув'язненні 1985 року
(Рубрика «Точка зору»)
Лідія Карпенко

На всіх цифрових платформах - Apple Music, Google Play, SoundCloud, YouTube Music – з'явився аудіоальбом за віршами Василя Стуса «Стус. Перехожий».

Це потрекова аудіоверсія однойменної камерної опери, яка вже понад рік іде на сцені ЦСМ ДАХ (Центру сучасного мистецтва ДАХ).

Трійко молодих акторів: Софія Баскакова, Володимир Руденко, Ігор Димов, - під кураторством драматурга КЛІМа (Володимир Клименко) обрали 12 поезій Стуса, які найбільше їм зрезонували. У текстах виділили ключові слова, які стали своєрідними меседжами про вибір людини, силу духу, терпіння та любов. Під час репетицій в імпровізаціях знайшли музичний ключ до оформлення кожної поезії. Лаконічно та атмосферно поєднано голос, фортепіано і контрабас.

Альбом «Стус: Перехожий» можна почути тут

Слова – Василь Стус. Тренер – KLIM. Художній керівник - Влад Троїцький. Композитор, фортепіано, спів - Володимир Руденко. Спів – Софія Баскакова. Контрабас, спів – Ігор Димов.

Проєкт створено за підтримки Українського культурного фонду.

Думки про Стуса і про проєкт

Софія Баскакова:

– Доля нас звела разом, коли ми ще тільки вчились у КЛІМа. Перед нами постало питання – що і навіщо сьогодні потрібно творити? Просто залишити по собі слід, роблячи своє? Чи, маючи вже якісну поезію того таки Стуса поширювати його слово, ідеї, думки. Робити його зрозумілішим серед молоді, звернути увагу на його тексти. А там – глибина. Це настільки сильна, мужня, принципова особистість, що до нього варто звертатись та дотримуватися його орієнтирів.

Я знаю багатьох людей, яким відоме прізвище Стус, однак нічого не можуть розповісти про нього. Пазл не складається. Навіть я на початку нашої роботи до кінця не розуміла, про що писав Стус. Я не сприймала його поезій. Точніше сказати – вони мені не відкривались.

Мабуть, для того доля й дала цю зустріч із КЛІМом, він навчив нас читати і думати, відкривати особистість через поезію. Це перевернуло наш світ. І я зрозуміла, що нам потрібно це робити і для інших, таких же, як я людей, хто каже - «я не розумію». Через нашу музику і голоси глядачі отримують більше точок дотику із написаним.

Якщо читати поезію Стуса щодня - відчуєш, що змінюєшся. Він дає стержень. Заражає і заряджає думками про честь, гідність. Сьогодні це дуже важливо, щоб люди не втрачали себе. Мали такий орієнтир.

Ігор Димов: Ми розуміємо, що навіть цим альбомом не вичерпали його думок та настанов. Це настільки об’ємний шлях, що у нас ще все попереду. Справжня доля і провидіння, що ми отримали грант від Українського культурного фонду, і люди мають можливість вільного доступу до альбому «Стус: Перехожий». Це ще одна можливість почути, проаналізувати, познайомитися з видатним поетом.

Дмитро Стус (син Василя Стуса –ред.) був на прем’єрі нашої камерної опери. Він нам тоді сказав, що йому подобається, як ми це зробили. Тоді теж зайшлося про трактування – на що Дмитро резонно зауважив, що ми вже не можемо подзвонити автору і дізнатись у нього напряму, що саме він хотів сказати у тому чи іншому вірші. Так чи інакше це й буде інтерпретацією.

Володимир Руденко: КЛІМ навчив нас видобувати нові сенси. Ми знаходимо слова-меседжі, на яких кілька разів акцентуємо. Ці повтори творять певний ритм, що допомагає слухачеві легше сприймати почуте. Ці фрази не відпускають увагу, вони наче «втягують» очевидців у глибинні світи, де вже на рівні несвідомого відкривається розуміння і відбувається наповнення сенсами. Ці тексти стали для нас молитвами, мантрами, якщо хочете. Слово, тиша, музика при належній увазі занурюють в транс. І – в очищення. Мабуть, це і є медитація.

КЛІМ – відомий драматург, режисер Володимир Клименко. Автор понад 30 п'єс і робіт про театр. Вистави за його п'єсами поставлені в багатьох театрах країни і за кордоном: «Богдан» (2004), «Так казав Заратустра» (2013) Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса, «Божественна самотність» (2002), «Посеред раю, на майдані…» (2006) Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка, «Український Декамерон» Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В. Василька

Мистецтво спрямоване та не, щоб створити не один конкретний образ, а дати можливість кожному «взяти» із собою свій образ. Після вистав ми робили обговорення з глядачами, і кожен «зчитував» свою інформацію. У цьому і геній Стуса, що він торкає кожного. Неможливо бути байдужим до його думок.

Лідія Карпенко – оглядач мистецьких і культурних подій

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG