Доступність посилання

ТОП новини
04 липня 2020, Київ 21:28

Коронавірус і нафтова криза: як до цього причетна «норовливість» Росії


Володимир Путін виступає наекономічному форумі. Росія.

(Рубрика «Точка зору»)

Минулого тижня завершилися інтенсивні світового масштабу переговори про скорочення видобутку нафти. Але досягнуті у складних суперечках домовленості не усувають можливості нової світової кризи на нафтових ринках.

Річ у тім, що зменшення споживання нафти у світі через пандемію коронавірусу та інші причини оцінюється в 30-35 мільйонів барелів на добу, що становить більше ніж 30%, а президент США Дональд Трамп оцінив його навіть у 40%.

Однак скорочення видобутку країнами ОПЕК і Росією, досягнуте на саміті 9 квітня, становить всього 10 млн барелів на добу, тобто, приблизно 10%. Ще 5 млн барелів на добу зобов'язалися скоротити країни, які не є учасниками картелю ОПЕК, такі як Канада, Норвегія, Бразилія та США.

Остання угода була досягнута в особливо важкій боротьбі. Країни ОПЕК вимагали, наприклад, від Мексики скорочення видобутку на 400 тисяч барелів на добу, через що її представник взагалі залишила саміт завчасно. Мексика давала згоду на скорочення не більше ніж 100 тисяч барелів. І укласти домовленості з нею допоміг Дональд Трамп, який погодився допомогти південному сусідові та взяв на себе скорочення в 250 тисяч барелів Мексики.

Таким чином, незважаючи на те, що ще 50 тисяч барелів просто повисли в повітрі, скорочення на 15 мільйонів барелів вважається досягнутим, але ж це тільки 15%, тобто, лише половина від потрібного скорочення для відновлення балансу видобутку та експорту у світі.

Генсек ОПЕК Мохаммед Баркіндо навіть сказав, що «розмір диспропорцій просто жахає», а перевищення видобутку у другому кварталі ‒ «просто небачене».

Сделка по нефти: на что согласились Россия и Саудовская Аравия?
Сделка по нефти: на что согласились Россия и Саудовская Аравия?


На той факт, що проблема вирішена тільки частково, відразу ж вказали ціни на нафту на світових ринках. Після різкого падіння на тлі кризи в ОПЕК+, з початком переговорів і появою перших сприятливих чуток вони виросли до 32-35 доларів за барель, однак вже після укладення угоди в межах ОПЕК+ вони знову почали падати ‒ тепер через сумніви в тому, що угоди зі скорочення видобутку на 10% при скороченні споживання на 30% буде недостатньо, щоб компенсувати падіння світового попиту. Ф'ючерси на нафту Brent подешевшали на 4,1%, до 31,5 долара за барель, тоді як нафта марки WTI впала на 9,3%, до 22,75 долара.

При цьому учасники переговорів оголосили, що сліомд за переговорами ОПЕК+ відбудуться переговори міністрів енергетики країн «Великої двадцятки», на яких вони можуть домовитися про подальше скорочення. Однак у комюніке за підсумками зустрічі міністрів енергетики є рішення про створення Комітету для моніторингу стабільності на нафтовому ринку, але немає прямих вказівок на скорочення видобутку нафти. Водночас на аналогічній зустрічі міністрів фінансів і голів центробанків G20, можливо з урахуванням усіх цих обставин, було оголошено, що, можливо, всі країни стоять перед новою світовою економічною кризою, яка буде зумовлена також і невирішеністю питання про скорочення видобутку нафти, і торговельною війною між двома найбільшими економіками світу ‒ США та Китаєм.


Підсумки та перспективи угоди ОПЕК+

Угода країн ОПЕК+, що діятиме до грудня 2022 року, а вперше може бути переглянута тільки у грудні 2021-го, передбачає, як уже говорилося, скорочення видобутку на 10 млн барелів на добу у травні-червні 2020 року.

З липня до грудня 2020 року скорочення буде знижене до 8 млн барелів на добу, з січня 2021 до квітня 2022 року ‒ до 6 млн барелів. За підсумками нинішніх переговорів Росії, швидше за все, доведеться знизити видобуток на 1,6-2 млн барелів ‒ це зниження приблизно в 4 рази більше, ніж Саудівська Аравія пропонувала Росії до початку кризи на початку березня.

І тепер російським чиновникам стає зрозуміло, що не треба було здійснювати демарш з різкою відмовою від колишньої домовленості з ОПЕК+, що дозволило б уникнути усієї нинішньої кризи. І що падіння ціни російської нафти Urals за місяць до $13 за барель було результатом цієї неповаги до інтересів інших країн.

Тепер весь світ стоїть перед негативною перспективою, попереджають аналітики банку Goldman Sachs, на думку яких скорочення тільки на 10 млн барелів на добу буде недостатнім, повідомляє REUTERS. Без скорочення як мінімум на 15 млн барелів на день ціни впадуть назад до $20, вважають аналітики банку.


Це позначилося і на курсі рубля аналогічним чином. Російська валюта на Московській біржі впала до 77 рублів за долар, але потім зміцнилася до 73,08 руб за долар. Але після опублікування рішення ОПЕК+ знову подешевшала до 74,42 руб за долар (зростання на 55 копійок) і 81,42 руб за євро (падіння на 10 копійок). І далі рубль залишається в ситуації, яка дуже насторожує, і якщо зі скороченням видобутку нафти будуть проблеми, вона знову почне дешевшати разом з російською валютою.

Як зазначають експерти, для Росії це перше таке масштабне скорочення видобутку нафти на 2,5 млн барелів на добу, що становить 22% видобутку, поготів, що ємності для зберігання палива закінчуються, і його так чи інакше не можна буде не знижувати. І навіть технічно такий обсяг скоротити буде важко, хоча можливо.

Це перше серйозне скорочення видобутку, на яке Росія піде добровільно
Маринченко


«Це перше серйозне скорочення видобутку, на яке Росія піде добровільно, участь Росії в попередній угоді ОПЕК+ була швидше номінальною, а основний тягар скорочення брала на себе Саудівська Аравія. Зараз обидві країни, які видобувають приблизно однакові обсяги, братимуть участь в угоді на паритетних засадах», ‒ сказав старший директор групи з природних ресурсів Fitch Дмитро Маринченко.

І все тому, що зупинені свердловини потім важко буде відновлювати. Проте, зафіксоване в рішенні ОПЕК+ поступове зниження обмежень на видобуток невідомо на чому ґрунтується, тому що криза з коронавірусом поки тільки посилюється, і чи буде (а якщо й буде, то коли) зростання споживання нафти, поки невідомо. Проте, зазначає експерт, «добровільне зниження краще, ніж некероване падіння цін, при якому знижувати видобуток довелося б у будь-якому випадку».

Микола Семена, кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

  • Зображення 16x9

    Микола Семена

    Кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії. Закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Шевченка в 1976 році, в українській журналістиці – понад 50 років. Працював у ЗМІ Чернігівської, Запорізької областей, більше ніж 30 років – журналістом у Криму. Співпрацював з журналами «Известия» (радянський період), «Дзеркало Тижня», «День», багатьма журналами. Автор книги про Мустафу Джемілєва «Людина, яка перемогла сталінізм». З квітня 2014 року до квітня 2016 року – оглядач Крим.Реалії. Зазнавав переслідувань з боку ФСБ Росії. У 2017 році був засуджений російським кримським судом до 2,5 років позбавлення волі умовно із забороною публічної діяльності на 2 роки. Європарламент, органи влади України, російські правозахисні організації «Меморіал», «Агора» і тридцять правозахисних організацій у Європі визнали «справу Семени» політично мотивованою. Автор книги «Кримський репортаж. Хроніки окупації Криму в 2014-2016 рр.», перекладеної в 2018 році англійською мовою. Член НСЖУ з 1988 року, Заслужений журналіст України, член Українського пен-центру, лауреат Національної премії імені Івана Лубченка, лауреат премії імені Павла Шеремета Форуму громадянського суспільства країн Східного партнерства. Нагороджений орденом «За мужність» премії «За журналістику як вчинок» Фонду ім. Сахарова (Росія), відзнаками Верховної Ради України, Президента України. У лютому 2020 виїхав з окупованого Криму і відновив співпрацю з Крим.Реалії.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG