Доступність посилання

ТОП новини

Білорусь слідом за Ізраїлем висловила незадоволення через марші 1 січня в Україні


Посольство Білорусі в Україні заявило про «рішучий протест у зв’язку з наростаючою радикалізацією антибілоруської позиції України»
Посольство Білорусі в Україні заявило про «рішучий протест у зв’язку з наростаючою радикалізацією антибілоруської позиції України»

Посольство Білорусі в Україні відправило в Міністерство закордонних справ України ноту протесту, в якому заявило незадоволення акціями 1 січня в Україні, в яких буцімто «за мовчазного потурання влади України» взяли участь «активісти білої екстремістської опозиції під символікою білоруських колабораціоністів». 1 січня в Україні проходили марші до дня народження провідника ОУН Степана Бандери, організовані націоналістичними організаціями.

«Посольством Білорусі в Україні направлена нота в МЗС України із засудженням 1 січня 2022 року за мовчазного потурання влади України масової участі активістів білої екстремістської опозиції під символікою білоруських колабораціоністів і прислужників масової інформації України, зокрема на загальнонаціональних каналах телебачення. У ноті заявлено, що в серцях білорусів, які пережили жахи фашистської окупації та трагедію геноциду в роки Великої Вітчизняної війни, відкликаються болісними спробами героїзувати колабораціоністів, убивць і каральників білоруського народу. Безкарне вшанування ідейними спадкоємцями кривавих катів Хатині та тисяч інших білоруських міст та сіл своїх «героїв»-вбивць є нічим іншим як образою пам’яті наших предків, які загинули у смертному бою за свободу та незалежність білоруського народу», – йдеться в повідомленні на сайті посольства Білорусі.

Посольство Білорусі в Україні додає, що «висловлює рішучий протест у зв’язку з наростаючою радикалізацією антибілоруської позиції України».

Офіційний Київ наразі не коментував це повідомлення.

Раніше посольство Ізраїлю в Україні засудило проведення акцій з нагоди 113-ї річниці від дня народження Степана Бандери, заявивши про «прославлення тих, хто підтримував нацистську ідеологію, оскверняє пам’ять жертв Голокосту».

Степан Бандера: у пошуках історичної правди

Степан Бандера був лідером українських націоналістів, який став суперечливою постаттю, особливо на міжнародній арені.

Чимало українців ставляться до Бандери як до героя визвольної боротьби, інші називають його «нацистським прислужником». Польща й Ізраїль наполягають, що послідовники Бандери брали участь у брутальних етнічних чистках, від яких загинули тисячі поляків і євреїв. Москва розглядала Бандеру як заклятого ворога. Радянська, а пізніше російська пропаганда створили з нього символ боротьби проти Кремля.

Пам’ятник Степану Бандері в селі Старий Угринів, де він народився
Пам’ятник Степану Бандері в селі Старий Угринів, де він народився

Степан Бандера народився у 1909 році в селі Старий Угринів на Івано-Франківщині. Він став відомим через політичні замахи проти представників польської влади. У 1936 році Бандеру засудили в Польщі за членство в Організації українських націоналістів (ОУН) і організацію вбивства польського міністра внутрішніх справ Броніслава Перацького, який проводив жорстокі акції проти українського населення.

Ідеологія Бандери була типовою для багатьох країн, партій та рухів 1930-х років і відзначалась радикалізмом і недемократичністю та тоталітарними тенденціями.

У 1941 році Бандеру обрали головою проводу ОУН(б), який ухвалює Акт про відновлення Української держави. У документі йшлося і про співпрацю з нацистською Німеччиною, яка під проводом Гітлера мала б допомогти Україні визволитися від московської окупації. Спершу німці загравали з Бандерою, але влітку 1941 року його заарештувало гестапо за відмову відкликати Акт про державність. Близько півтори тисячі членів ОУН (б) були заарештовані нацистами, багатьох з них німці розстріляли.

Бандера провів більшу частину війни в нацистському концтаборі «Заксенгаузен». Два його брати загинули в концтаборі «Аушвіц». Батька Бандери закатував радянський НКВС, а сестри провели багато років в таборах ГУЛАГу.

Наприкінці 1944 року нацисти випустили Бандеру з концтабору у сподіванні сформувати новий антирадянський альянс із українськими націоналістами. Бандера покинув Німеччину і повернувся на її територію вже після завершення Другої світової війни. Зі свого осередку в Мюнхені він співпрацював із британськими і західнонімецькими спецслужбами, надаючи підтримку у проведенні таємних операцій у Західній Україні. Бандеру вбив агент КДБ у Мюнхені в 1959 році.

Що кажуть політики?

У 2008 році український парламент вирішив відзначити ювілей Бандери на державному рівні.

У 2010 році президент України Віктор Ющенко посмертно присвоїв Бандері звання Героя України. Через кілька місяців, після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича, Донецький окружний адміністративний суд скасував цей указ. Суд пояснив це тим, що звання Героя можна присвоювати лише громадянам України.

У 2010 році Європейський парламент за ініціативою польських депутатів висловив жаль через указ Ющенка, зазначивши, що «ОУН співпрацювала з нацистською Німеччиною». У відповідь депутати трьох обласних рад Західної України назвали це «наклепом».

У 2018 році група конгресменів США звинуватила Україну у прославлянні «нацистських колаборантів», таких як Бандера. Тодішній директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович це назвав «змішуванням некомпетентності та свідомого спотворення інформації».

Петро Порошенко як президент України у 2017 році заявляв, що Бандера зробив «величезний внесок» у національно-визвольний рух і закликав оцінити його постать комісію з історичних питань.

Володимир Зеленський як кандидат у президенти у 2019 році казав, що Степан Бандера «герой для якогось відсотка українців», «один з тих людей, які захищали свободу України», а згодом наголошував, що відповідь про роль Бандери має дати час.

Громадська думка в Україні залишається поділеною щодо того, чи був Бандера національним героєм, як вважають його прихильники й частина українських патріотів, а чи злочинцем, як стверджують його супротивники, а також антиукраїнська пропаганда.

Згідно з опитуваннями, позитивно до Бандери ставляться 36 відсотків українців, негативно – 34 відсотки.

Словом «бандерівець» деколи називають українських націоналістів чи загалом патріотів України – чи то в позитивному сенсі, чи в негативному.

Встановлюйте новий застосунок Радіо Свобода на смартфони та планшети Apple і Android.
XS
SM
MD
LG