У Дніпрі відбулася акція на підтримку українських військовополонених, 19 травня 2024 року
У Дніпрі, на Європейській площі, відбулася акція на підтримку українських військовополонених «Не мовчи – полон вбиває». Її приурочили до другої річниці завершення оборони Маріуполя та виходу в полон 1500 українських військових, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
На площі розгорнули виставку світлин «Два роки неволі», на якій показали, зокрема, кадри розбитого російськими війська Маріуполя та портрети українських бійців, які наразі перебувають у неволі.
За словами організаторів, виставка має на меті привернути увагу суспільства, влади та світової спільноти до становища українських військовополонених, зокрема, захисників Маріуполя та комбінату «Азовсталі».
У Дніпрі відбулася акція на підтримку українських військовополонених, 19 травня 2024 року
Оксана – переселенка з Бахмута, дружина військовополоненого, бійця 109-го батальйону Тероборони. Її чоловік був оборонцем Маріуполя, здався в полон 17 травня 2022-го року. Відтоді, каже дружина, вона лише раз спілкувалася з ним телефоном, це було 9 місяців тому.
«Менш як хвилину тривав дзвінок. Це був єдиний раз. Сказав те, що йому сказали: все добре, мене не ображають, таке. Про його долю наразі нічого не відомо, я навіть не знаю, де він зараз перебуває. Дуже тяжко нам, ми втратили все, переїхали з дітьми до Дніпра, боремося за чоловіка, ходимо на всі акції, пишемо всюди листи – і в ООН, і президенту, і в МКЧХ. Але всюди відповідь: «Чекайте», – розповіла Радіо Свобода Оксана.
Учасники акції запалили фаєри в кольорах українського прапора та прапорів підрозділів-оборонців Маріуполя.
«Ті, хто залишилися живими, з одного пекла потрапили до іншого. Навіть важко уявити, що доводиться переживати хлопцям у полоні. Важко уявити, що переживають рідні та близькі, очікуючи родичів. Сподіваємося, що той тиск, який ми чинимо такими акціями, спонукають РФ відпустити наших захисників», – сказав заступник міського голови Маріуполя Михайло Когут.
У рамках акції створили тематичну фотозону, де охочі могли зробити фото для постів у соцмережах, аби нагадати світові, що в Україні триває війна. Також учасники продавали солодощі й сувеніри, збираючи донати на підтримку української армії.
17 травня 2022 року у Міноборони України повідомили про початок операції з порятунку заблокованих на території «Азовсталі» українських військових – із заводу до медзакладу в окупованому Новоазовську евакуйовано 53 тяжкопоранених військових. Ще 211 осіб через гуманітарний коридор були доправлені в окуповану Оленівку.
За даними Генштабу ЗСУ, захисники Маріуполя, утримуючи позиції на «Азовсталі», «не дозволили противнику перекинути угруповання чисельністю до 17 батальйонних тактичних груп (близько 20000 особового складу) на інші напрямки. Тим самим завадили реалізувати план щодо швидкого захоплення Запоріжжя, здійснити вихід на адміністративний кордон Донецької та Запорізької областей і створити умови для оточення угруповання ООС».
Президент України Володимир Зеленський заявив 21 травня 2022 року в спільному з першою леді інтерв’ю ведучим національного телемарафону «Єдині новини», що захисники Маріуполя, виведені з заблокованого російськими військами заводу «Азовсталь», мають бути звільнені за процедурою обміну.
У глибинах «Азовсталі»: фотощоденник бойового медика з бункерів оточеного заводу (фотогалерея)
1/12Маріуполь, 2022 рік. В центрі на цьому знімку – бойовий медик Асан Ісенаджиєв, який надав Радіо Свобода ці фотографії. Він вийшов з «Азовсталі» у травні 2022 року з останніми українськими підрозділами, що залишалися на оточеному заводі. Разом з іншими бійцями він був ув’язнений в колонії в Оленівці і вижив після підриву бараку з полоненими. 31 грудня 2022 року Асана обміняли.
З ним на цій світлині позують бійці «Вишня», «Шпрот» та «Грян» (зліва направо). Вони прорвалися в оточений Маріуполь на гвинтокрилах. Із них трьох в живих залишився лише «Вишня» – він також пройшов російський полон, а після обміну повернувся у військо. «Шпрот» та «Грян» загинули в Маріуполі навесні 2022 року
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
2/12Військовий шпиталь в одному з бомбосховищ «Азовсталі». Асан розповідає, що іноді кількість поранених тут сягала пів тисячі: «Запах крові, ампутованих кінцівок, гною, калу, сечі, поту… І величезна вологість. Тому що, мінімум, 300 людей одночасно дихають в одному приміщенні у величезному підвалі»
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
3/12На «Азовсталі» Асан надавав допомогу пораненим військовим.
На фото – офіцер Нацгвардії Ренат Мусаєв, який отримав важке поранення ока. За словами Асана, тоді вони припускали, що боєць, скоріш за все, не виживе: його намагалися евакуювати, однак евакуаційний вертоліт не зміг потрапити в оточений Маріуполь.
Але військовий не тільки вижив, а й пройшов полон, обмін та реабілітацію і згодом повернувся у лави Нацгвардії
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
4/12Приміщення шпиталю на «Азовсталі».
Асан Ісенаджиєв розповів, що кількасот поранених лежали «буквально один на одному». Їхній одяг був просочений кров’ю, на декого одягали речі загиблих бійців. Продовольства на всіх не вистачало: часом одну тарілку їжі доводилося ділити на кількох людей
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
5/12Подружжя Алла і Максим з медичної служби полку «Азов» разом опинилися на «Азовсталі». Коли Максим отримав важке поранення, Алла не відходила від чоловіка і особисто його доглядала
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
6/12Медикаментів та засобів першої допомоги у шпиталі також бракувало: бинти для перев’язування поранень кип’ятили та використовували по кілька разів, або ж замість них застосовували розрізані білі простирадла. Антисептичні засоби розводили з водою.
При цьому, як каже Асан, шпиталь регулярно перебував під обстрілами російських військ: «Знаєте, як вібрує телефон, коли лежить на столі? Так само постійно вібрували стіни бункера»
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
7/12Операційна на «Азовсталі».
Сюди потрапляло все, що було максимально стерильним: наприклад, бинти, які ще не були використані. Інструменти стерилізували антисептиками або полум’ям, і зайвий раз в операційну не заходили, «щоб не підіймати пил».
Медикаменти та нові перев’язувальні матеріали військові періодично здобували під час вилазок у місто – забирали аптечки з покинутих автомобілів чи розбитих бойових машин російських військ
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
9/12Цей військовий помер на території «Азовсталі». Він отримав тяжкі поранення, потрапивши під вогонь армії РФ. Попри всі зусилля медиків, його не вдалося врятувати.
За словами Асана, військові помирали, зокрема й через те, що бракувало медикаментів та антисептиків
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
10/12«Азовсталь», 2022 рік.
Цю собаку військові забрали із заводської прохідної у бункер. Там вона і померла: під час одного з обстрілів «Азовсталі» на неї обвалилася стеля бункера
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
11/12Центральне бомбосховище «Джерело» на «Азовсталі», 2022 рік.
Військові смажать оладки з борошна та води. «Влаштували собі свято», – пригадує Асан. Звичайний раціон військових на оточеному заводі – пів склянки каші на добу
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
12/12На цій світлині – руки медика Асана Ісенаджиєва у крові на «Азовсталі». Опублікувавши її в інстаграмі, Асан написав: «Передайте моїй мамі слова – я побачив стільки болю, але не зламаюся ніколи».
Витримавши 83 дні оборони та 227 днів полону, Асан завершив військову службу. Зараз він проводить курси з надання домедичної допомоги
Форум