Доступність посилання

Спецпосланниця ЄС не вважає набуття українцями громадянства країн Євросоюзу «відтоком мізків»

«Ні, я не вважаю, що це так. Я обговорюю це питання з українськими партнерами практично щотижня», – сказала Ілва Йогансон
«Ні, я не вважаю, що це так. Я обговорюю це питання з українськими партнерами практично щотижня», – сказала Ілва Йогансон

Набуття українцями громадянства країн Європейського Союзу не обов’язково означатиме втрату Україною людського капіталу чи «відтік мізків», про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявила спеціальна представниця Європейської комісії у справах українців у ЄС Ілва Йогансон.

«Ні, я не вважаю, що це так. Я обговорюю це питання з українськими партнерами практично щотижня», – сказала Ілва Йогансон, відповідаючи на запитання про перспективу отримання українцями громадянства окремих держав-членів ЄС.

За її словами, українці, які зараз живуть у країнах Євросоюзу, можуть стати «важливим людським мостом» між Україною та ЄС.

«Багато хто з них захоче повернутися, але багато хто також захоче залишитися в країні, яка їх прийняла. І я вважаю, що майже всі вони, навіть якщо вирішать залишитися в державі-члені ЄС, все одно сприятимуть відбудові України, тому що зберігають свою українську ідентичність», – зазначила вона.

Йогансон також нагадала, що Україна відкрила можливість подвійного громадянства, усвідомлюючи, що значна кількість українців у майбутньому житиме між Україною і країнами ЄС.

«Це частина інтеграції до Європейського Союзу. Ці люди живуть за європейськими стандартами, а тепер завдання України – привести все суспільство до стандартів ЄС, щоб відповідати вимогам для вступу», – сказала спецпредставниця Єврокомісії.

За її словами, робота та інтеграція українців у країнах ЄС не суперечать їхньому внеску у відбудову України в майбутньому.

Раніше цього місяця в Єврокомісії на зпит Радіо Свобода повідомили, що в директиві Європейського Союзу немає заборони зараховувати українцям роки перебування під тимчасовим захистом для отримання громадянства або національних довгострокових дозволів на проживання, і країни ЄС можуть самостійно вирішувати це питання. Водночас для отримання статусу довгострокового резидента ЄС такі періоди не враховуються.

Радіо Свобода звернулося по розʼяснення до Єврокомісії, оскільки в Німеччині уже відбуваються дискусії про можливу «безпрецедентну хвилю заяв на отримання громадянства від українців» наступної весни, коли сотні тисяч з них уже перебуватимуть у країні 5 років.

В Німеччині, як і в Франції, Бельгії, Нідерландах, Португалії, Фінляндії, Швеції, Ірландії та кількох інших країнах ЄС, однією з умов набуття громадянства є 5 років проживання в країні, певний робочий стаж та знання мови.

У лютому 2026 року країни ЄС вирішили не враховувати роки під тимчасовим захистом для загальноєвропейського довгострокового дозволу на проживання, щоб допомогти Україні з поверненням громадян додому та відбудовою.

Згідно з даними Євростату, станом на квітень 2025 року в ЄС під тимчасовим захистом перебували 4,37 мільйона українців, з них 1,28 мільйона – в Німеччині.

Читайте також: «Цього також хоче Україна» – єврокомісар про обмеження для українських чоловіків у ЄС

  • Зображення 16x9

    Олена Абрамович

    Міжнародна оглядачка, кореспондентка Радіо Свобода та створеної Радіо Свобода мережі «Настоящее время». Теми: політика, заходи Євросоюзу та НАТО, життя українців у Бельгії, культура та кіно.


Форум

XS
SM
MD
LG