(Матеріал доповнений коментарем Федерального міністерства внутрішніх справ Німеччини)
– Навесні 2027 року мільйони українців уже матимуть пʼятирічний стаж проживання у країнах-членах Євросоюзу, який часто є однією з умов для отримання громадянства у багатьох країнах ЄС. У німецьких медіа вже пишуть про майбутню «безпрецедентну хвилю заяв на отримання громадянства від українців», в той час як німецький канцлер обіцяє Києву «допомогти полегшити українським громадянам повернення» в Україну.
Що відбувається і чи дійсно українці з тимчасовим захистом невдовзі зможуть стати громадянами ЄС – зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Ти як?».
«Я думаю, що подамся навесні на обидва варіанти: і на постійне проживання, і на громадянство», – розповідає у розмові з Радіо Свобода Марія Брусова. Вона уже двічі переселенка: у 2014 покинула рідний Луганськ, а в 2022 – Харків, звідки подалася разом із мамою та сином до Німеччини.
Я відразу вирішила, що я буду жити так, ніби я тут залишаюсяМарія Брусова
«У стані переселенки я живу уже 12 років. Я знаю, як з цим справлятися. І я відразу вирішила, що я буду жити так, ніби я тут залишаюся. А якщо повернеться знову «наша кулька» якимось іншим боком, тоді будемо вирішувати проблеми по мірі надходження».
Вже через рік після прибуття до Німеччини вона подала на визнання свої українські документи про медичну освіту, а ще через рік змінила свій статус із тимчасового захисту (в Німеччині це параграф §24) на робочий – працює медсестрою. Саме завдяки зміні документів Марія сподівається невдовзі мати постійний дозвіл на проживання у Німеччині, або й громадянство, оскільки станом на березень 2027 року проживатиме в країні пʼять років, три з яких пропрацювала в іншому статусі.
Хто зможе отримати громадянство?
Таких як Марія, з робочими документами, в Німеччині 23 тисячі українців. А працевлаштованих, які залишаються з параграфом §24, близько 300 тисяч.
Вже наступної весни вони зможуть податися на німецьке громадянство, написала німецька газета Welt.
«Насувається великий хаос натуралізації: незабаром багато українських біженців зможуть подати заявки на отримання німецьких паспортів. Німеччина прямує до заплутаної правової ситуації», – стверджує видання.
Правова ситуація заплутана, бо не в усіх німецьких землях
(адміністративно-територіальні одиниці, яких у країні 16) міграційні органи однаково трактують ситуацію: в той час як одні землі вже готуються до можливого напливу заяв у 2027 році, інші переконані, що такого права взагалі не існує для українців із тимчасовим захистом, пише газета.
У Німеччині, як і в Франції, Бельгії, Нідерландах, Португалії, Фінляндії, Швеції, Ірландії та кількох інших країнах ЄС, однією з умов набуття громадянства є пʼятирічне проживання в країні, певний робочий стаж та знання мови.
Проте перебуваючи у статусі тимчасового захисту зробити це неможливо.
«Наскільки сьогодні можна оцінювати, пряме подання на німецьке громадянство лише на підставі тимчасового захисту неможливе. Однак період проживання за §24 може бути зарахований до необхідного терміну проживання після переходу на інший відповідний тип дозволу на проживання», – розповіла у коментарі Радіо Свобода українка в Палаті депутатів Берліну Лілія Усік.
Чи дійсно роки під тимчасових захистом можуть враховуватися після переходу на інші статуси – у Федеральному міністерстві внутрішніх справ Німеччини у відповідь на запит Радіо Свобода відповіли, що так.
«На думку Федерального міністерства внутрішніх справ, періоди, протягом яких заявники безперервно перебували в Німеччині на підставі дозволу за §24 AufenthG, можуть бути повністю зараховані до необхідного п’ятирічного строку проживання для натуралізації (після отримання дозволу на проживання, що дає право на натуралізацію, або безстрокового права на проживання), оскільки протягом цього періоду особа перебувала в країні на законних підставах», – йдеться у відповіді міністерства.
Водночас там зауважили, що питання громадянства – це власна компетенція кожної із земель, і міністерство внутрішніх справ не може надавати землям юридично обов’язкові вказівки щодо застосування закону.
Іншими словами: кожна земля може самостійно вирішувати – зараховувати роки під захистом чи ні.
Марія Брусова визнає: ситуація не до кінця з’ясована.
«Я подумала, що я подамся, а там, як карта ляже. Буде – буде, не буде – тоді буде постійне проживання, бо на постійне проживання я можу вже податися», – каже жінка, адже необхідний робочий стаж в Німеччині вона уже має.
Що каже ЄС?
Радіо Свобода звернулося за розʼясненням до офісу канцлера, міністерств міграції та внутрішніх справ Німеччини. А також до Єврокомісії.
Адже канцлер Фрідріх Мерц ще місяць тому під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським заявляв, що Київ та Берлін працюватимуть над тим, щоб «допомогти полегшити українським громадянам повернення на батьківщину».
Про солідарність з Україною та бажанням допомогти з поверненням людей для відбудови не раз наголошували й у Єврокомісії.
Два роки тому, порадившись з Києвом, країни ЄС вирішили, що не будуть зараховувати пʼятирічний стаж під тимчасовим захистом для отримання загальноєвропейського дозволу проживання в ЄС.
Але крім загальноєвропейської «картки», що дозволяє жити та працювати у будь-якій країні ЄС і зазвичай надається після пʼяти років легального проживання, є ще національні дозволи, що дають право залишатися лише в одній конкретній країні. А після їх отримання відкривають шлях до громадянства.
І, як виявилося, домовленості країн ЄС не враховувати роки з тимчасовим захистом не стосуються національних дозволів та громадянства.
Як пояснили у Єврокомісії у відповідь на запит Радіо Свобода, у директиві ЄС про тимчасовий захист є лише одне чітке обмеження: роки, проведені під тимчасовим захистом, не зараховуються для отримання загальноєвропейського довгострокового дозволу на проживання.
«Законодавство ЄС не регулює питання набуття громадянства шляхом натуралізації або національні довгострокові дозволи на проживання. Саме держави-члени вирішують, чи включати отримувачів тимчасового захисту до сфери дії таких дозволів на проживання», – повідомив речник Єврокомісії.
Іншими словами: заборони немає. Кожна країна може самостійно вирішити, чи зараховувати ці роки.
На запитання, чи відомі їм країни, які вже вирішили зараховувати роки під тимчасовим захистом для громадянства, у Єврокомісії відмовилися коментувати, оскільки це справа самих країн.
Дипломат однієї з країн ЄС припустив у розмові з Радіо Свобода, що його уряд без згоди України не буде йти на такі кроки.
Водночас Радіо Свобода стало відомо з розмови з чиновником у міграційній службі Бельгії, що країна має на меті надати частині українців під тимчасовим захистом після пʼяти років довгострокові дозволи на проживання, які потім вішкривають шлях до громадянства, але ще визначається з критеріями, яким саме категоріям українців надати таку можливість.
Для цього уряд чекає нових рекомендацій Єврокомісії щодо продовження тимчасового захисту до 2028 року, які готуються та мають бути оприлюднені у найближчі тижні. Після перших обговорень стало відомо, що, швидше за все, право на тимчасовий захист обмежать для чоловіків, які підлягають мобілізації.
Залишать найефективніших?
За словами німецького експерта Роланда Фройденштайна, засновника Brussels Freedom Hub, у Берліні з одного боку говорять про сприяння поверненню українців після війни, з іншого – сама Німеччина економічно зацікавлена у збереженні значної частини мігрантів, оскільки відчуває нестачу робочої сили та стикається зі старінням населення.
Німеччина потребує імміграціїРоланд Фройденштайн
«Той факт, що Німеччина потребує імміграції, часто губиться в поверхневих дискусіях. Особливо якщо говорити про вихідців із Центральної та Східної Європи, наша економіка та система догляду за літніми людьми зазнали б серйозного удару, якби всі вони одночасно повернулися додому», – сказав Фройденштайн у коментарі Радіо Свобода.
Так само вважає і Марія Брусова, яка наразі не лише працює медсестрою, але й адмініструє групу українських медсестер у Німеччині на кілька тисяч осіб.
За її словами, країна відкрила можливість залишитися й тим, хто не отримує високу зарплату і не має медичної освіти.
«У 2024 році, коли прийняли новий міграційний закон в Німеччині, вони виділили окремий параграф для доглядальниці. Це фактично людина без освіти. І у мене вже є приклади в цій спільноті: люди, які два роки пропрацювали, мають якусь освіту, взагалі ніяк не повʼязану з медициною чи доглядом, і поотримували параграфи, які дозволяють їм через п'ʼять років перейти на постійний дозвіл на проживання чи податися на громадянство», – розповідає Марія.
Хоча в Брюсселі декларують солідарність з Україною і бажання допомогти з відбудовою та поверненням людей, на практиці саме ефективні, працездатні люди, інтегровані на ринку праці, мають право згідно з чинними нормами в різних країнах ЄС отримувати право на постійне проживання.
В той час як літні люди, особи з інвалідністю, тяжкохворі, безробітні багатодітні матері – ті, для кого працевлаштування або неможливе, або вкрай ускладнене, – швидше за все не матимуть правових підстав залишитися і стануть тими, хто повернеться після завершення тимчасового захисту.
Прикладом того, як це може виглядати на практиці, є Польща.
Із 5 березня 2026 року там припинив діяти спецзакон про допомогу українцям, і вразливі категорії залишилися із доступом лише до медицини у станах невідкладної загрози життю та здоров’ю, а благодійні фонди збирають для них допомогу.
Водночас, за словами Роланда Фройденштайна, як саме складеться ситуація з громадянством українців в Німеччині говорити рано.
«Я не думаю, що ми можемо робити якісь точні прогнози щодо того, що саме станеться. Це також значною мірою залежатиме від розвитку війни в самій Україні. Знаєте, є невелика ймовірність того, що ми матимемо якесь припинення вогню принаймні до березня 2027 року. Я б цього не виключав», – каже Фройденштайн.
На запитання Радіо Свобода до німецького міністерства, чи можлива у майбутньому зміна підходу до питання зарахування років під тимчасовим захистом, там відповіли, що «Федеральний уряд не планує вносити відповідні зміни до Закону про громадянство».
Згідно з даними Євростату, станом на квітень 2025 року в ЄС під тимчасовим захистом перебували 4,37 мільйона українців, з них 1,28 мільйона – в Німеччині.
Форум