У ЄС вирішили відмовитися від затвердженого минулого літа плану не продовжувати тимчасовий захист для українців після березня 2027 року та взялися обговорювати, як його можна натомість реформувати. Зокрема, обговорюється можливість звузити групи осіб, які підпадатимуть під захист, залежно від їхнього стосунку до мобілізації, а також регіону України, з якого вони походять. Пропозицію Єврокомісія планує підготувати у травні.
Про це проєкт Радіо Свобода «Ти як?» дізнався від кількох європейських чиновників та дипломатів, обізнаних з перебігом дискусій.
Про те, що тимчасовий захист для українців у ЄС уже не продовжуватимуть, в Брюсселі оголосили в червні 2025 року.
Єврокомісія тоді представила державам-членам рекомендацію про поступове завершення тимчасового захисту для українців та спільний європейський підхід щодо цього. І вже у вересні країни ЄС погодили цю рекомендацію одноголосно.
У ній йшлося про те, що українці з тимчасовим захистом мають переходити на національні дозволи на проживання на основі їхньої роботи, навчання тощо. Ідеєю було, щоб після березня 2027 року, коли тимчасовий захист завершиться, понад чотири мільйони українців у ЄС не залишилися без документів та не переважили європейську систему прийняття запитів на притулок.
Чому до питання повернулися ще раз?
Як показала практика, переходити на національні типи дозволів українцям часто було не так і просто через подекуди високі зарплатні пороги чи складніші, порівняно із захистом, бюрократичні процедури.
Ситуація в різних країнах ЄС відрізнялася, і в той час як, наприклад, Чехія та Польща почали розробляти механізми переходу з тимчасового захисту, багато інших держав досі не встановили чітких процедур або рекомендацій щодо подальшого проживання для українців.
Як повідомив чиновник ЄС, знайомий перебігом дискусії, результати перших пів року продемонстрували, що кількість переходів українців до інших статусів у країнах ЄС залишається дуже низькою. Тож у ЄС вирішили повернутися до питання ще раз.
Перше нове обговорення, що робити після завершення тимчасового захисту у 2027 році, чи можна його продовжити ще раз і в якій формі, серед європейських міністрів відбулося 5 березня.
На дискусію міністрів юстиції та внутрішніх справ 27 країн-членів ЄС запросили також спеціальну посланницю ЄС з питань українців Ілву Йогансон, яка була призначена на цю посаду влітку 2025 року та добре обізнана з проблемами українців при спробах змінити статус.
Як повідомив за результатами обговорення єврокомісар із внутрішніх справ і міграції Магнус Бруннер, у ЄС вирішили, що потрібно додатково підготуватися до березня 2027 року, коли термін директиви про тимчасовий захист для українців завершується, з огляду на те, що війна в Україні ще триває. Водночас він дав зрозуміти, що залишати все, як є, у ЄС не хочуть.
«Тимчасовий захист – як і випливає з назви – є тимчасовим захистом, тож нам потрібний наступний план і після березня 2027 року».
Ще одне обговорення на технічному рівні в Раді ЄС відбулося 24 березня, після чого Єврокомісія почала працювати над новою пропозицією щодо продовження тимчасового захисту, яку вона планує представити країнам-членам у травні. Після цього рішення мають затвердити країни-члени кваліфікованою більшістю голосів, повідомив Радіо Свобода чиновник ЄС, не уповноважений давати офіційні коментарі ЗМІ.
Які варіанти розглядають?
Співрозмовники Радіо Свобода підкреслювали, що обговорення лише починаються, тому зараз важко сказати, який саме вигляд буде мати остаточне рішення. Водночас вони вказували, що на дискусію вплинули практики та ініціативи певних країн, які вже взялися за звуження тимчасового захисту, і їхній підхід можуть взяти за приклад під час розробки нових правил.
Зокрема, мова йшла про Норвегію та Швейцарію, які не входять в ЄС, тому не мають виконувати європейські директиви щодо тимчасового захисту, чи Данію, яка має автономію в питанні внутрішніх справ.
Наприклад, Швейцарія з 1 листопада 2025 року почала розрізняти регіони України та внесла у категорію безпечних для повернення сім західних областей України: Волинську, Рівненську, Львівську, Тернопільську, Закарпатську, Івано-Франківську та Чернівецьку.
Норвегія запровадила зміни у березні 2026 року, обмеживши можливості отримання захисту для чоловіків віком від 18 до 60 років, оскільки туди за останні пів року прибуло «забагато переселенців, особливо молодих чоловіків».
Уряд Данії також озвучував плани обмежити захист для чоловіків призовного віку та жителів 14 областей західної та центральної України, проте через березневі вибори в країні та формування нового уряду ці зміни поки що не були остаточно ухвалені.
За словами чиновника ЄС, під час розмови з міністрами, спецпредставниця ЄС Ілва Йогансон натякала, що, можливо, тимчасовий захист можна було б продовжити, але з іншим цільовим охопленням, тобто для обмежених груп осіб.
Тобто, одним із ключових напрямків дискусії є можливе звуження сфери дії захисту: можливість врахування регіону походження заявника та окремий підхід до осіб, які підпадають під мобілізацію в Україні.
Також обговорюється варіант «залишкового статусу» для найбільш вразливих груп або для тих, хто ще не може перейти на інший правовий статус у країнах-членах.
Чоловікам не даватимуть захист?
Раніше в окремих країнах ЄС, зокрема в Польщі, Чехії та Німеччині лунали політичні заяви про необхідність повернення українських чоловіків призовного віку. Вони посилились після того, як Україна влітку 2025 року дозволила виїзд за кордон чоловікам, які не досягли призовного віку – від 18 до 22 років.
Згідно зі статистикою Євростату, минулої осені половина українців, які прибули до ЄС і отримали тимчасовий захист, були дорослими чоловіками, що приблизно утричі перевищує показники попередніх періодів.
Попри незадоволення окремих політиків, ЄС не мав важелів впливу на ситуацію. Як пояснювала у інтервʼю Радіо Свобода Ілва Йогансон, ці чоловіки мають такі ж права під тимчасовим захистом, які і решта українців. Спецпредставниця ЄС порушувала це питання у розмовах з українським урядом і наполягала, що це питання можуть вирішити лише в Києві.
Водночас тепер низка країн виступає за включення в оновлену версію тимчасово захисту обмеження для чоловіків, зазначив один зі співрозмовників Радіо Свобода. За його словами, оцінку такій пропозиції мають зробити юристи.
На думку юристки з міграційного права Юлії Зелвенської, з юридичної точки зору це буде складно.
«Щодо чоловіків, це дуже спірне питання, бо це буде набагато легше оскаржити. І момент дискримінації тут таки актуальний».
За словами юристки, у ЄС діє право на відмову від військової служби з міркувань совісті (чи право на альтернативну службу), і це фундаментальне право людини в Євросоюзі, що базується на свободі думки та релігії, дозволяючи замінити військову службу цивільною. Європейський суд з прав людини говорить, каже юристка, що держави не можуть карати за таку відмову.
«Кожне рішення для того, щоби бути легітимним, з точки зору європейського права, має бути обґрунтованим та пропорційним. Тому, в принципі, можливі юридичні оскарження пропорційності такого рішення».
Чи всіх стосуватимуться нові правила?
Одна з головних причин, чому в ЄС повернулися до дискусій щодо продовження тимчасового захисту для українців, це бажання уникнути колапсу органів з надання прихистку, якщо до них масово і одночасно почнуть звертатися українці після завершення тимчасового захисту в ЄС.
Тож зараз існують занепокоєння, що можливі обмеження сфери дії тимчасового захисту створять ситуацію, коли доведеться визначати, хто підпадає під ці правила, а хто – ні. І якщо це призведе до складних оцінок, то є ризик, що сама мета директиви – полегшити навантаження на систему притулку – буде підірвана, зауважив один із дипломатів, з якими спілкувалося Радіо Свобода.
За його словами, існує ймовірність, що нові правила, які розробляє Єврокомісія, стосуватимуться новоприбулих українців і не зачеплять тих, хто уже перебуває під тимчасовим захистом.
Загалом ситуація наразі така, що практично всі країни наполягають на тому, що допускати просто завершення тимчасового захисту без будь-яких дій чи нових ініціатив не можна. Менші країни з невеликою кількістю українців пропонують просто продовжити ще на рік чинну директиву про тимчасовий захист, а більші хочуть змін і звуження дії директиви.
Тим часом юристка Юлія Зелвенська зауважує, що ознак того, що українці після п'яти років у ЄС можуть сподіватися на отримання довготривалого європейського дозволу на проживання, наразі немає.
«Є директива для довгострокового проживання, якою не мають права скористатися декілька категорій людей. Наприклад, не тільки люди з тимчасовим захистом, а з додатковим захистом чи дипломати. Тобто є багато категорії іноземців з посвідками на проживання, які не мають права на ці привілеї після п'яти років у ЄС».
Раніше у ЄС порушували питання про те, щоб включити українців з тимчасовим захистом у директиву про довгострокове проживання, проте, за словами дипломатів, ця ідея не сподобалася ні певним країнам-членам, ні українській владі, яка прагне, аби люди після завершення війни поверталися додому. Тож роки під тимчасовим захистом, як пояснювала також Ілва Йогансон, не будуть враховуватися для отримання постійних документів.
Результатом чергового обговорення у ЄС щодо українців з тимчасовим захистом може бути як продовження чинної директиви, так і її обмежене подовження або ж відсутність спільного рішення загалом.
Форум