Олександра Жиліна
Уряд Чехії схвалив проєкт нового закону про перебування іноземців, який має реформувати систему оформлення документів. Попри заявлену модернізацію системи оформлення документів, правозахисники критикують документ, застерігаючи про можливе погіршення становища іноземців. Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» розповідає, які зміни очікують на іноземців і чи торкнуться вони українських біженців.
Цифровізація і посилення контролю
Одна з головних змін – створення єдиної цифрової системи (ICAS), яка має спростити взаємодію іноземця із державними структурами. Кожен іноземець отримає електронний кабінет, через який зможе подавати заяви на проживання, завантажувати документи та відстежувати статус справи. Доступ до системи матимуть різні державні органи – від поліції до МЗС. Посадовці очікують, що це пришвидшить бюрократичні процеси.
Втім, за словами керівниці юридичного відділу Інтеграційного центру в Празі (ICP Praha) Павли Розумкової, це означає не лише спрощення процедур, а й про посилення контролю:
«Законопроєкт, безперечно, спрямований на посилення контролю над іноземцями, але водночас запроваджує масштабну цифровізацію системи».
Можна говорити про ризики, пов'язані із захистом данихПавла Розумкова
Закон може набути чинності не раніше за 2029 рік.
Юристка зазначає, що цифровізація може пришвидшити процеси, однак водночас створює нові ризики:
«З точки зору цифровізації, можна говорити про стандартні ризики, пов’язані із захистом даних та можливим зловживанням ідентичністю, якщо іноземець передасть свої дані третім особам».
Інститут «гаранта» і пов’язані ризики
Закон також вводить новий інститут «гаранта» – наприклад, роботодавця або університету, який підтверджуватиме мету перебування іноземця. Для таких «гарантів» будуть передбачені нові обов’язки, зокрема інформувати державу про зміни.
«На практиці це може викликати питання – зокрема, чи не призведе це до ще більшої залежності іноземця від цих суб’єктів і, відповідно, до зростання його вразливості. Ключовим буде впровадження та достатня обізнаність усіх зацікавлених сторін – як «гарантів», так і самих іноземців».
Найбільша критика – через родини громадян Чехії
Закон призведе до дискримінації громадян Чехії та їхніх родичівКонсорціум неурядових організацій
Найбільше зауважень до законопроєкту висловили правозахисні організації. У заяві консорціуму неурядових організацій, що працюють з мігрантами в Чеській Республіці, йдеться: «Запропонований закон призведе до дискримінації громадян Чехії та їхніх родичів (іноземців з-поза ЄС) і втручання в їхнє право на сімейне та приватне життя».
Йдеться про те, що новий закон розрізняє родинних членів громадян ЄС і родинних членів громадян Чехії, при чому для останніх умови стають суттєво гіршими. Наприклад, потрібно буде більше документів для отримання дозволу на проживання, обмеження у зміні типу дозволу та жорсткіші правила видворення. У деяких випадках, зазначає консорціум, це може означати, що родина не зможе жити разом у Чехії.
До прикладу, умовно, дружина громадянина Польщі з третьої країни матиме вигідніші умови проживання в Чехії, ніж дружина громадянина Чехії в аналогічній ситуації.
Організації наголошують: «Ми вважаємо, що запропоноване правове регулювання щодо громадян Чехії та їхніх родичів є необґрунтованим і не повинно бути ухвалене в такому вигляді».
Як щодо українців?
За словами юристки Павли Розумкової, закон не поширюється на українців із тимчасовим захистом.
«Запропоноване законодавство стосується насамперед іноземних громадян із «класичним» дозволом на проживання. Воно не поширюється на осіб з тимчасовим захистом або на осіб, які перебувають під режимом міжнародного захисту».
Втім, каже юристка, це може змінитися через інші ініціативи.
Є одне «але»
Голова Палати депутатів Томіо Окамура заявив, що паралельно готується «безпекова» поправка, яка може посилити правила перебування іноземців зі статусом тимчасового захисту.
Розумкова зазначає, що деталей поки немає:
Йдеться про подальше посилення умов і механізмів у сфері міграціїПавла Розумкова
«Наразі немає конкретної інформації про зміст, але сама назва свідчить, що йдеться про подальше посилення умов і контрольних механізмів у сфері міграції».
На тлі дискусії про міграцію Томіо Окамура також заявив, що посилення контролю необхідне через зростання випадків ВІЛ/СНІД у Чехії.
Розумкова застерігає від таких узагальнень:
«Наукові дані не свідчать про прямий зв’язок між міграцією та поширенням ВІЛ/СНІД. Такі твердження радше показують, наскільки заполітизована ця тема, ніж реальні факти».
Згідно з даними дослідження, проведеного в межах ініціативи HIV Transmission Elimination Amsterdam Initiative у 2024 році, йдеться, що значна частина інфікувань мігрантів відбувається вже всередині нової країни, а не є «привезеною». Крім того, у статті, опублікованій в журналі The Lancet HIV у 2025 році, вказує: мігранти в Європі частіше стикаються з пізньою діагностикою та гіршим доступом до лікування – через інституційні бар’єри, а не через факт самої міграції.
У грудні 2025 року в інтерв’ю iDNES спікер парламенту та лідер руху SPD Томіо Окамура заявив, що нова парламентська коаліція в Чехії планує підготувати зміни до міграційного законодавства країни. Зокрема, корективи мають внести й до сьомої редакції Lex Ukrajina (закону про тимчасовий захист – ред.). За словами Окамури, «потрібно суттєво переглянути деякі бенефіти», однак він не уточнив, про що саме йдеться – соціальні виплати, правила перебування чи інші норми.
Торік Чехія виплатила українським біженцям 8,8 мільярда крон (приблизно 430 млн доларів США) у вигляді гуманітарної допомоги. Про це повідомляє чеська агенція ЧТК, посилаючись на дані Міністерства праці та соціальних справ Чехії. Однак доходи чеської держави за перші три квартали минулого року були вдвічі вищими за витрати на допомогу, а чистий внесок до бюджету становив 11,7 мільярда крон. Кількість домогосподарств, які отримують підтримку, зменшилася.
За даними Міністерства внутрішніх справ, у середині лютого в Чехії перебували 399 500 біженців з України з тимчасовим захистом. Із них 89 100 – діти, а 18 100 – особи віком понад 65 років. Жінок працездатного віку налічувалося 163 800, чоловіків – 128 500.
У Чехії наразі працевлаштовані 210 тисяч українських біженців.
Частина чеських політиків критикує виплату їм гуманітарної допомоги.
16 лютого міністр праці Чехії Алеш Юхелка заявив, що Чехія не обійдеться без українських біженців, які працюють у будівництві, охороні здоров’я та соціальному забезпеченні, догляді за людьми похилого віку.
Форум