- 74-річну Надію відмовляється приймати онколог через відсутність медичного страхування. Жінка має рак після видалення щитовидної залози. Отримати статус особи з інвалідністю вона не може, як і самостійно оплатити приватний візит до лікаря.
- Ірина не може поєднувати роботу з доглядом за трьома дітьми, двоє з яких мають інвалідність, а третя дитина перебуває в процесі отримання цього статусу. Через зміни законодавства вона втрачає фінансову допомогу на дітей і не може проживати в центрі колективного розміщення, оскільки не належить до переліку вразливих категорій.
- Лариса – літня жінка, яка щодня потребує ліків. Вона залишилася без медичного страхування і без жодного реального способу його отримати.
Ці історії українців, які після початку повномасштабної війни знайшли прихисток у Польщі, розповідає Польський міграційний форум. Разом із польським медіа він розпочав збір коштів для підтримки воєнних мігрантів з України, які опинилися у скрутному становищі та втратили доступ до медичної допомоги після завершення дії спецзакону щодо українських біженців.
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» дослідив, скільки воєнних мігрантів залишилися без належної підтримки та чи є шляхи вирішення цієї ситуації.
У Польському міграційному форумі на запит Радіо Свобода зазначили, що після скасування спецзакону щодо українських біженців певні групи людей опинилися поза будь-якою системою підтримки: люди похилого віку, тяжкохворі, особи з інвалідністю, багатодідні матері.
«Закон побудований на одній логіці: якщо працюєш – маєш доступ до державної медицини та соціальних виплат на дітей. Якщо ні – ні. Проблема в тому, що є люди, які фізично не можуть працювати».
Залишилися поза системою?
З 5 березня у Польщі припинив діяти спецзакон про допомогу українським біженцям, повідомляло посольство України в Польщі. Ключові механізми тимчасового захисту перенесли до інших законів, зокрема про надання захисту іноземцям.
Як наслідок, для українських біженців змінилися деякі правила, зокрема щодо отримання медичної допомоги. Особи з тимчасовим захистом мають доступ до медичних послуг на умовах, аналогічних до тих, що діють для громадян Польщі.
Такий доступ надається за наявності медичного страхування та сплати внесків до ZUS (Управління соціального страхування).
- Особи без страхування можуть отримувати безоплатну допомогу лише у станах невідкладної загрози життю та здоров’ю, під час вагітності й післяпологового періоду, а також до досягнення 18-річного віку.
- Збережено безоплатний доступ до профілактики та лікування інфекційних захворювань, повідомляли в дипустанові. Окремі винятки діють для поранених унаслідок бойових дій, жертв тортур чи насильства, а також осіб, які проживають у центрах колективного розміщення.
- Особи, які до набрання чинності цим законом перебували на стаціонарному лікуванні, мають право на його безоплатне продовження до завершення перебування в лікарні. Водночас таке лікування може тривати не довше ніж до 4 березня 2027 року.
Окремою проблемою, наголошують у фонді, є практичне застосування закону.
Кожна лікарня вирішує по-своємуПольський міграційний форум
«До нас надходять повідомлення від людей, які формально мають право на допомогу, але отримують відмову. Немає єдиних інструкцій для медичних закладів – кожна лікарня вирішує по-своєму».
До прикладу, у фонді розповідають історію жінки, яка перебувала в Польщі декілька днів і звернулася за допомогою до відділення швидкої. Але через відсутність медичного страхування, їй відмовляли у допомозі.
«Впродовж декількох годин вона отримувала відмови. В одній із лікарень у неї зажадали 1000 злотих лише за реєстрацію виклику. У жінки виявили розрив яєчника. Зрештою її прооперували, і зараз вона почувається добре. Але час, витрачений на відмови, створював пряму загрозу для її здоров’я».
У фонді наголошують, що станом на 2024 рік 69% українських біженців працювали у Польщі, згідно з даними звіту компанії Deloitte для Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. Вони забезпечили 2,7% ВВП країни.
Система охорони здоров’я заробила на українцях більше, ніж витратилаПольський міграційний форум
Торік, за даними фонду, українці сплатили податків до польського бюджету на понад 4,1 мільярда злотих. Тоді як витрати на лікування всіх українців склали 2,57 мільярда.
«Тобто система охорони здоров’я заробила на українцях більше, ніж витратила.Т епер закон, який зробив таку інтеграцію можливою, згорнуто. І ті, хто не може працювати – люди похилого віку, хворі, ті, хто доглядає дітей з інвалідністю, – опинилися без підтримки. Не тому, що зловживали системою. А тому, що система більше не передбачає для них місця».
«Питання життя і смерті»
Оксана Пестрикова – координаторка Центру підтримки «Українського дому у Варшаві», розповідає, що фундація також отримує звернення від українців щодо проблем із доступом до медичних послуг.
« деяких випадках ці звернення були раніше, бо медичні установи почали інформувати своїх пацієнтів про те, що їм або припиняється лікування, або, наприклад, лікування, яке було заплановане на пізніший термін, не розпочнуть. Причина в тому, що людина фактично втрачає право на медичне страхування».
Оксана пояснює: якщо українець зі статусом тимчасового захисту працює або веде господарську діяльність, він має медичне страхування. Якщо, до прикладу, чоловік працює, а дружина – ні, вона може під’єднатися до його страхового полісу і таким чином отримувати медичну допомогу. Проте з вразливими категоріями ситуація значно складніша.
Не дуже великий вибір, де взяти це джерело страхуванняОксана Пестрикова
«Наприклад, в деяких ситуаціях особа може зареєструватися в управлінні праці (центрі зайнятості – ред.). І тоді вона має доступ до страхування, поки перебуває в статусі безробітної. Але більшість пенсіонерів, більшість осіб з інвалідністю не можуть зареєструватися там, бо очевидно, що вони не знайдуть роботу».
За словами Оксана, пацієнти, які потребують діалізу, вже стикаються з проблемами в отриманні медичної допомоги. Аналогічна ситуація і з тими, хто мав заплановані операції, зокрема онкологічні, на червень. Їм повідомляли у медзакладах, що без страхування лікування можливе лише на платній основі.
«Для декого це без перебільшення питання життя і смерті. Так, вони можуть ще розраховувати на певну матеріальну допомогу від нашої чи інших фундацій, якщо є відповідне фінансування. Але по суті вони зараз стоять перед вибором: або їхати до України, або шукати інші джерела фінансування свого лікування, що інколи межує з дивом».
Водночас представниця «Українського дому у Варшаві» додає, що всім біженцям гарантований доступ до медичної допомоги лише в критичних ситуаціях. Однак і тут є свої нюанси.
«Тільки що таке критична ситуація? Це визначає лікар. Коли він підтверджує, що її стан становить загрозу життю та здоров’ю, у такому випадку пенсіонер отримає безкоштовно допомогу. Але чи кожен лікар ухвалить таке рішення – невідомо.
«Гроші не вирішують проблему»
Після того як українці з вразливих категорій залишилися без підтримки, Польський міграційний форум разом із партнерами розпочав збір коштів. Кажуть: початковою метою було 100 тисяч злотих, щоб допомогти людям у найгостріших ситуаціях. Станом на третє червня вдалося зібрати понад 1,8 мільйона злотих.
«Реакція суспільства показала: поляки підтримують допомогу вразливим категоріям, навіть коли держава від неї відмовляється. Але ми говоримо чітко: ці гроші не вирішують проблему. Громадські організації не можуть замінити державу. Саме тому збір – не кінцева мета, а інструмент, який дає нам публічний голос для вимоги системних змін».
Наприкінці березня цього року фонд разом з іншими організаціями надіслав листа до трьох міністерств, а також до уповноважених з прав людини та прав дитини з конкретними прикладами людей, яким безпосередньо загрожує втрата лікування або житла. У травні, кажуть у фонді, вони звернулися з аналогічним листом до прем’єр-міністра Дональда Туска та чотирьох міністерств – внутрішніх справ, охорони здоров’я, сім’ї та фінансів.
Представники Польського міграційного форуму також взяли участь у засіданні Ради публічного діалогу – офіційної платформи для комунікації між громадськими організаціями та урядом. Водночас у фонді кажуть, що наразі їм невідомо про законодавчі зміни, які б могли вирішити цю проблему.
Радіо Свобода звернулося до Міністерства родини, праці та соціальної політики Польщі із запитанням, чи планують там врегулювати ситуацію з наданням медичної допомоги українцям, які наразі її втратили. Відповідь оприлюднимо після її отримання.
За словами Оксани Пестрикової, одним із можливих варіантів є медичне страхування українців із тимчасовим захистом у разі переведення ними української пенсії до Польщі.
Однак і цей механізм має свої складнощі: українець звертається із відповідною заявою до закладу соціального страхування у Польщі з проханням отримувати українську пенсію на польський рахунок у євро. Потім цю заяву розглядає Пенсійний фонд України.
«Але ця процедура триває довго. І весь цей час люди, які перебувають у процесі трансферу, не лише не мають доступу до медичних послуг, а й не отримують саму пенсію, оскільки на час оформлення виплати вона припиняється. Згодом вони, звісно, отримають кошти за весь період очікування, але для багатьох людей це критична ситуація максимально».
Надзвичайний і Повноважний посол України у Польщі Василь Боднар в інтерв’ю Радіо Свобода зазначив, що імплементація положень щодо українських біженців до законодавство про іноземців дозволила понад мільйону воєнних мігрантів продовжити легальне перебування в країні. Водночас він підтверджує скорочення обсягу медичних послуг.
Йдеться про сотні ситуацій. Але це не тисячі, не мільйониВасиль Боднар
«З 2022 року медичні послуги надавалися в широкому спектрі – від базової медичної допомоги, яка необхідна, наприклад, під час виклику швидкої, лікування онкологічних захворювань, санаторного забезпечення та багатьох інших послуг, які і в Україні є платними. Звичайно, зараз відбулося певне звуження послуг. Але йдеться про сотні ситуацій, коли людям перестали оплачувати перебування в лікарні чи лікування певних захворювань. Це не тисячі, не мільйони».
За словами Боднара, щодо цього питання посольство комунікує з Міністерством охорони здоров’я, соціальної політики та Державним фондом забезпечення, яке надає соціальне страхування.
«Поки що тривають внутрішні дискусії щодо того, як саме імплементувати законодавство. І саме в результаті цих перехідних процесів виникають ситуації, які стосуються окремих людей. Наш пріоритет – забезпечити безперервний доступ до необхідних послуг і соціальних гарантій для найбільш вразливих громадян України, які перебувають у Польщі».
Водночас, додає посол, дехто з воєнних мігрантів переїжджає до інших осередків в межах країни, когось родичі перевозять до інших країн, а хтось повертається до України.
До 31 серпня 2026 року українцям зі статусом тимчасового захисту необхідно актуалізувати свої дані у реєстрі PESEL, повідомив посол на своїй сторінці у Facebook.
Оновлення стосується громадян України, які:
- мають номер PESEL зі статусом UKR та отримували його за паспортом, який втратив чинність або був замінений, або без закордонного паспорта (зокрема на підставі свідоцтва про народження);
- після отримання номера PESEL отримали новий документ, що посвідчує особу (до прикладу, виготовили новий закордонний паспорт), або змінили персональні дані (зокрема прізвище);
- діти, які отримали номер PESEL без закордонного паспорта або після отримання PESEL оформили документ.
Для актуалізації даних необхідно особисто звернутися до органу гміни (Urząd gminy / miasta), подати чинний закордонний паспорт, оновити дані в реєстрі та, за потреби, здати відбитки пальців.
Якщо громадянин України не має чинного закордонного паспорта, його необхідно терміново оформити.
За словами Василя Боднара, актуалізація даних у реєстрі PESEL необхідна для коректного відображення актуальної інформації про особу. Невідповідність даних у реєстрі відомостям у чинних документах може призвести до втрати підтвердження статусу UKR, що, своєю чергою, може вплинути на реалізацію прав, пов’язаних із тимчасовим захистом у Польщі.
Станом на середину квітня 2026 року, за даними УВКБ ООН, у Польщі статус тимчасового захисту мали майже 987 тисяч українців.
Форум