Франція і Велика Британія 17 квітня заявили, що очолять багатонаціональну місію для забезпечення свободи судноплавства в Ормузькій протоці, наголосивши, що сили будуть повністю оборонними, а розгорнуть їх лише після досягнення міцного миру в регіоні.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер і президент Франції Емманюель Макрон заявили про це, співголовуючи на міжнародних переговорах у Парижі щодо Ормузької протоки.
Конференція, що проводилася у форматі відеозв’язку, зібрала загалом представників близько 50 країн Європи, Азії і Близького Сходу. Ані Сполучені Штати, ані Іран не брали участі в зустрічі.
Британський прем’єр Стармер заявив, що багатонаціональна місія може бути розгорнута, «як тільки дозволять умови», і додав, що «понад десяток країн вже запропонували надати ресурси».
«Ми всі виступаємо проти будь-яких обмежень, будь-чого, що фактично означало б спробу приватизації протоки, і, очевидно, будь-якої системи стягнення плати», – сказав, зі свого боку, президент Франції Макрон.
За його словами, частина французьких військово-морських активів, які зараз розгорнуті у східній частині Середземного моря і Червоного моря, може бути використана для цієї місії.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що його країна готова зробити свій внесок у місію, додавши, що внесок США також буде «бажаним», і що він не хоче, щоб це питання стало «стрес-тестом» для трансатлантичних відносин.
Президент України Володимир Зеленський, який також брав участь в засіданні онлайн, у своєму виступі заявив, що українська сторона може «сприяти безпеці на морі».
«Потрібно якомога швидше організувати зустріч наших військових команд та опрацювати всі критичні аспекти того, як могла би працювати безпекова місія в Ормузі та який досвід може запропонувати кожна зі сторін. Україна вже здійснювала дуже схожу місію – не зовсім таку, але дуже схожу – в Чорному морі. Росія також намагалася заблокувати наше море. У нас є досвід супроводу торгових суден, розмінування, захисту від повітряних атак та загальної координації таких операцій. Українці вже працюють у регіоні Затоки над безпекою в повітрі. Ми також можемо сприяти безпеці на морі», – сказав він.
Іран запровадив блокаду Ормузької протоки після того, як США й Ізраїль розпочали війну проти Ісламської республіки 28 лютого. До початку американсько-ізраїльської війни з Іраном через протоку проходила п’ята частина світових поставок нафти і зрідженого природного газу.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив 17 квітня, що Ормузька протока буде «повністю відкритою» протягом усього терміну дії угоди про припинення вогню, підписаної між Ліваном й Ізраїлем.
«Відповідно до перемир’я в Лівані, прохід для всіх комерційних суден через Ормузьку протоку оголошується повністю відкритим на решту періоду перемир’я за скоординованим маршрутом, як вже було оголошено Організацією портів та морських перевезень Ісламської Республіки Іран», – написав він у мережі Х.
Це рішення у своїй соцмережі Truth привітав президент США Дональд Трамп, який знову заявив, що Вашингтон і Тегеран можуть досягти угоди про припинення війни найближчим часом.
Водночас Трамп після оголошення Тегерана заявив, що відхилив пропозицію НАТО допомогти гарантувати безпеку Ормузької протоки, сказавши Альянсу «триматися подалі». Незрозуміло, чи мав він на увазі Паризькі переговори, де НАТО не було представлене.
Форум