Грузія продовжує віддалятися від Європейського Союзу через погіршення ситуації з демократією, верховенством права та основоположними правами, процес її вступу до ЄС фактично зупинився, а політика розширення більше не може бути основою відносин Брюсселя і Тбілісі, заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос 4 листопада під час представлення щорічного звіту Єврокомісії про розширення ЄС на засіданні Комітету із закордонних справ Європарламенту (AFET).
«У Грузії владна партія продовжує підривати європейський шлях країни через постійні посягання на демократичні принципи, верховенство права та основоположні права. Простір для діяльності громадянського суспільства зазнав подальших обмежень, а спроби заборонити основні опозиційні партії, які тривають, становлять серйозну загрозу основам грузинської демократії», – сказала Кос.
«Оскільки процес вступу фактично зупинився, політика розширення ЄС наразі більше не може слугувати центральною основою відносин між Європейським Союзом і Грузією. Відповідальність за зміну ситуації повністю лежить на грузинській владі», – додала вона.
Водночас Кос запевнила, що Євросоюз не відмовляється від перспективи членства Грузії.
«Європейський шлях для Грузії залишається відкритим, якщо грузинська влада змінить свій курс. Ми підтримуємо європейські прагнення грузинського народу», – заявила єврокомісарка.
Під час обговорення в Європарламенті Кос також повідомила, що ЄС досі не зміг домовитися про санкції проти представників грузинської влади через відсутність необхідної підтримки серед держав-членів.
«Європейська комісія не може самостійно запроваджувати санкції. Це компетенція держав-членів та Ради ЄС. Я погоджуюся, що ми повинні щось зробити. Ми вже намагалися. Але серед 27 держав-членів немає необхідної підтримки для запровадження санкцій проти людей, яких ви згадали, а також багатьох інших», – пояснила Кос, відповідаючи на запитання євродепутатів.
Ще в грудні 2024 року Угорщина та Словаччина заблокували запровадження санкцій ЄС проти представників грузинської влади у відповідь на силове придушення проєвропейських протестів. Тоді міністри закордонних справ країн ЄС обговорювали можливість запровадження персональних обмежень проти посадовців, відповідальних за насильство щодо демонстрантів.
Єврокомісарка додала, що Єврокомісія продовжує шукати можливості для співпраці з Грузією, зокрема у сфері транспортної та економічної взаємопов’язаності, оскільки країна розташована на важливих маршрутах сполучення.
За словами Кос, Єврокомісія неодноразово запрошувала представників Грузії до участі у відповідних заходах, проте позитивної відповіді досі не отримала.
«Ми очікуємо, що уряд принаймні почне рухатися в тих напрямах, де громадянське суспільство та громадяни зазнають найбільшої шкоди. Навіть одна невелика зміна, один крок назустріч тому, чого ми вимагаємо від Грузії, справді допоміг би», – сказала вона.
Кос віднесла Грузію до групи країн-кандидатів, які відступають від європейських стандартів. За її словами, за підсумками цьогорічної оцінки до цієї групи належать також Туреччина та Сербія.
Водночас до четвірки лідерів розширення Єврокомісія зараховує Україну, Молдову, Албанію та Чорногорію.
Грузія отримала статус кандидата на вступ до ЄС у грудні 2023 року. Однак уже в червні 2024-го Євросоюз фактично призупинив процес її вступу після ухвалення грузинською владою закону «Про прозорість іноземного впливу», який критики порівнюють із російським законодавством про «іноагентів». У жовтні того ж року Європейська рада підтвердила, що політичний курс Тбілісі фактично зупиняє його просування до членства.
У жовтні 2025 року владна партія «Грузинська мрія» звернулася до Конституційного суду з вимогою заборонити три найбільші опозиційні сили.
Форум