819 кримінальних справ розслідує Генеральна прокуратура Казахстану після січневих подій у країні, коли масові антиурядові протести обернулися у кількох містах заворушеннями та погромами. Про це повідомив на брифінгу 22 січня Елдос Кілимжанов, заступник начальника першої служби Генпрокуратури, повідомляє Радіо Азаттик – Казахська служба Радіо Свобода.
Кілимжанов навів цифри: 45 справ розслідуються «за актами тероризму» (влада країни заявила про «атаки міжнародних банд терористів»), 36 – «за масовими заворушеннями», 15 – за фактами вбивств. Інші справи порушені у зв'язку з грабежами, крадіжками, розкраданнями та застосуванням насильства щодо представників влади.
У прокуратурі повідомили про затримання 970 підозрюваних у кримінальних справах.
«Найбільша кількість заарештованих – 464 – припадає на справи щодо тероризму та масових заворушень. 226 осіб затримані за фактами крадіжок, 60 – за незаконне носіння та зберігання зброї, 39 – за розкрадання зброї, 25 – за фактами хуліганства, 21 – за грабіж. При цьому в одній кримінальній справі можуть затримувати кількох співучасників», – сказав Елдос Кілимжанов, додавши, що цифри не є остаточними.
Суди відмовили у обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо 29 затриманих. Після перевірок місць попереднього утримання «через відсутність підстав для затримання» з ізоляторів були звільнені 96 осіб.
Раніше правозахисники висловили стурбованість через відсутність інформації про долю затриманих і закликали владу Казахстану розкрити всі наявні дані, відпустити людей, які незаконно утримувалися, і поважати права людини.
22 січня у Генпрокуратурі Казахстану повідомили, що серед поміщених до слідчого ізолятора встановили 73 особи з тілесними ушкодженнями. Трьом із них змінили запобіжний захід, вони зараз не під вартою, повідомив Кілимжанов. 29 людей із вогнепальними пораненнями після втручання прокуратури шпиталізували до міських лікарень, додав він. 41 з тих, хто під слідством, отримує лікування у стінах СІЗО.
За словами Кілимжанова, наразі розслідується 16 кримінальних справ за фактами смерті, катування та порушення прав затриманих за участь у січневих подіях. Прокурори отримали 91 скаргу на тортури та порушення прав затриманих, за 19 скаргами «інформація не підтвердилася», 56 скарг на етапі розгляду, заявив Кілимжанов.
Правозахисні групи кажуть: схвильовані відсутністю прозорості у наданні інформації про події, що мали місце в країні впродовж першого тижня січня. Вони кажуть, що під варту поміщають громадянських активістів, які виходили на мирні протести та не мають стосунку до насильства.
Січневі події почалися в Казахстані з протестів на заході країни, приводом для яких стало різке підвищення цін на газ. Мітинги охопили більшість регіонів, до економічних вимог додалися вимоги щодо реформ у жорстко контрольованій країні. Люди вимагали відходу з політики колишнього президента Нурсултана Назарбаєва, відставки його ставленика Касима-Жомарта Токаєва та призначення нових демократичних виборів. У кількох містах протести обернулися заворушеннями та погромами, влада застосувала для придушення летальну зброю. За офіційними даними, загинули щонайменше 225 людей, зокрема 19 силовиків. Частину жертв влада ідентифікувала як «озброєних бандитів» та «терористів», на яких поклали відповідальність за заворушення. Точної кількості жертв серед мирного населення не назвали.
20 січня Європарламент ухвалив резолюцію щодо січневих подій у Казахстані, в якій засуджує масові акти насильства, що спалахнули після мирних протестів, і закликає Нур-Султан утриматися від надто широкого застосування звинувачень у «тероризмі». У документі з 27 пунктів містяться заклики припинити політично мотивовані переслідування громадян та громадських об'єднань, звільнити свавільно затриманих громадян, не перешкоджати мирним зборам, покласти край безпідставним арештам та катуванням у Казахстані. Європейські депутати закликали «запровадити цілеспрямовані санкції щодо високопосадовців Казахстану, відповідальних за серйозні порушення, скоєні під час протестів у січні 2022 року».
