У Казахстані в неділю, 15 березня, відбувається всенародний референдум щодо проєкту нової Конституції, розробленого за ініціативою та участю президента Касим-Жомарта Токаєва, повідомляє Радіо Аззатик, киргизька служба Радіо Свобода.
Право голосу мають майже 12,5 мільйона громадян.
У бюлетені міститься одне питання: «Чи приймаєте ви нову Конституцію республіки Казахстан, проєкт якої був опублікований у медіа 12 лютого 2026 року?».
О 7-й ранку по всій країні відкрилося понад 10 тисяч виборчих дільниць, які працюватимуть до 20:00. Ще 71 дільницю відкрили в дипломатичних представництвах Казахстану в 54 країнах світу. Спочатку планувалося відкрити 82 дільниці у 64 державах, однак через загострення конфлікту на Близькому Сході міністерство закордонних справ вирішило закрити 11 із них.
На проведення референдуму влада країни виділила близько 20,8 мільярда тенге (приблизно 42 мільйони доларів).
Згідно із законодавством Казахстану, референдум визнається таким, що відбувся, якщо в ньому взяла участь щонайменше половина виборців. Станом на полудень, за даними Центральної комісії референдуму, проголосували понад 37% громадян, які мають право голосу.
Однією з ключових змін у проєкті Конституції є перетворення парламенту з двопалатного на однопалатний. Його пропонують назвати Курултаєм. Він складатиметься зі 145 членів, яких обиратимуть на п’ятирічний термін за пропорційною системою – за партійними списками.
Нині нижня палата парламенту, Мажиліс, обирається за змішаною системою, у якій можуть брати участь як партії, так і самовисуванці.
Офіційна Астана заявляє, що ці зміни мають «покращити систему представництва та підвищити професійність парламентарів». Критики ж зазначають, що громадяни, які не є членами партій, не зможуть балотуватися до парламенту. Крім того, вони нагадують, що опозиційні рухи роками не можуть зареєструвати політичні партії в міністерстві юстиції.
Проєкт також розширює повноваження президента. Зокрема, глава держави зможе самостійно призначати генерального прокурора, голів Конституційного та Верховного судів, Національного банку та Комітету національної безпеки. Нині ці призначення потребують схвалення сенату.
Документ передбачає створення посади віцепрезидента. Його призначатиме президент за згодою курултаю. У разі дострокового припинення повноважень президента або його смерті віцепрезидент виконуватиме обов’язки глави держави. Зараз, згідно з чинною Конституцією, ці повноваження переходять до спікера сенату.
Також президент зможе розпустити Курултай, якщо парламент двічі не схвалить запропоновані президентом кандидатури на посади віцепрезидента, прем’єр-міністра або спікера.
На час відсутності парламенту президент матиме право видавати укази, що матимуть силу закону.
Критики проєкту стикаються з переслідуваннями. В соцмережах за несхвальні дописи приходили поліцейські, вимагали видалити публікації, кілька осіб отримали адміністративні арешти за «поширення хибної інформації»
Форум