Адміністративний суд казахстанського міста Алмати 17 лютого визнав кореспондентку центральноазійської служби Радіо Свобода «Радіо Азаттик» Макпал Муканкизи винною в порушенні «умов проведення опитувань громадської думки, пов’язаних із виборами», та призначив штраф.
Суд оштрафував її на 15 місячних розрахункових показників (приблизно 130 доларів). У зв’язку із сімейними обставинами скоротив розмір штрафу на 30 відсотків (приблизно 90 доларів).
Приводом для адміністративної справи стало питання, яке журналістка опублікувала на своїй особистій сторінці у соціальній мережі щодо конституційного референдуму: «Чи підете ви на референдум?».
За словами журналістки, допис вона опублікувала увечері 11 лютого. А 13 лютого їй зателефонували з прокуратури Медівського району та попросили дати роз’яснення щодо «опитування, проведеного на тему референдуму».
Під час судового засідання прокурор Айбек Ертайули звинуватив Макпал Муканкизи у порушенні закону, пов’язаного з референдумом, та попросив суд призначити штраф.
Читайте також: У Росії жінок-ув’язнених із Центральної Азії вербують на війну проти України – правозахисники
Сама журналістка не погодилася з викладеними у протоколі доказами та наголосила, що її публікація ніяк не вплинула на хід референдуму. Вона вказала на принцип пропорційності, який не допускає надмірне застосування норм закону.
Макпал Муканкизи заявила, що не погоджується з рішенням суду і має намір подавати апеляційну скаргу.
Представниця журналістки в суді Ольга Діденко під час судового процесу подала кілька клопотань. Одне з них стосувалося залучення до участі в суді представника Центральної виборчої комісії чи територіальної виборчої комісії, оскільки, за її словами, йдеться про тлумачення конституційної норми.
Зокрема, Діденко просила дати чітке роз’яснення, чи є опитування в соцмережах чи месенджерах, яке охоплює вузьку та обмежену аудиторію, опитуванням громадської думки у контексті конституційного закону.
«Зараз усі соцмережі та месенджери пропонують користувачам такий інструмент для збору думок підписників або учасників чатів чи telegram-каналів. Ці інструменти за своєю природою призначені для інтерактивного висловлення позиції аудиторії конкретного облікового запису або спільноти і не передбачають методології соціологічного дослідження, формування вибірки, контролю репрезентативності, територіального охоплення, верифікації респондентів та коректного аналізу даних. Тому прирівнювання будь-яких голосувань до опитувань громадської думки призводить до розширювального тлумачення закону і до створення ситуації правової невизначеності для громадян», – заявила Діденко.
Вона підсумувала, що в цьому випадку не було жодних негативних наслідків: порушень громадського порядку, прав і свобод громадян або ж інтересів держави.
Медіаюристка також вважає, що подібні випадки повинні або виключатися зі сфери застосування частини 3 статті «Порушення умов проведення опитувань громадської думки, пов’язаних із виборами» як такі, що не містять складу правопорушення, або оцінюватися через призму малозначності, коли відсутня шкода і відсутня реальна загроза інтересам, які охороняються законом.
Суддя Расул Жамалбеков відхилив усі клопотання.
Референдум на тему проєкту нової Конституції Казахстану призначено на 15 березня.
Це не перший випадок адміністративного покарання журналістів у Казахстані за проведення громадського опитування. У жовтні 2024 року напередодні референдуму з будівництва АЕС міський суд Уральська оштрафував видавчиню газети «Уральський тиждень» Тамару Єслямову на 110 тисяч тенге (близько 220 доларів), вважаючи, що видання порушило правила проведення опитувань громадської думки. Єслямова звинувачення відкинула.
Форум