Ілюстраційне фото. Українські військові ведуть вогонь по російських позиціях із самохідної гаубиці CAESAR, Дніпропетровська область, червеьн 2026 року
Протягом попередньої доби Сили оборони завдали ударів по дев’ятьох районах зосередження російського особового складу, двох артилерійських системах і місцю запуску безпілотників, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 19 серпня.
За даними командування, протягом попередньої доби на фронті відбулося 239 бойових зіткнень.
Зокрема, ЗСУ відбивали російські атаки на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському та Краматорському напрямках.
На Слов’янському напрямку українські війська здійснили 16 російських штурмових дій у районах Різниківки, Кривої Луки, Закітного та в бік Рай-Олександрівки й Миколаївки.
«На Костянтинівському напрямку зафіксовано 31 атаку. Загарбники вели штурмові дії у районах населених пунктів Костянтинівка, Новоселівка, Довга Балка, Іванопілля, Іллінівка, Софіївка, Русин Яр та у бік населених пунктів Вільне, Степанівка, Новопавлівка, Кучерів Яр», – йдеться в зведенні.
На Покровському напрямку російська армія атакувала 27 разів, намагаючись просунутися в районах Удачного, Новоолександрівки, Молодецького, Котлиного, а також у бік населених пунктів Білицьке, Новий Донбас, Шевченко, Сергіївка, Василівка, Мирне, Ганнівка.
Генштаб зафіксував три російських атаки на Олександрівському напрямку, 12 на Гуляйпільському та одну на Оріхівському.
На Придніпровському напрямку, за даними командування, російські війська протягом доби штурмових дій не проводили.
12 серпня президент України Володимир Зеленський заявив, що з січня у рамках наступальної операції на Олександрівському напрямку українські військові повернули під свій контроль 26 пунктів у Дніпропетровській, Донецькій і Запорізькій областях, загалом 745 квадратних кілометрів.
За даними американського Інституту вивчення війни (ISW), російські війська на початку серпня продовжували наступальні операції на Слов’янському напрямку, але не досягли підтвердженого прогресу, оскільки українські війська контратакували в цьому районі.
Аналітики ISW у своєму звіті писали, що 13 та 14 серпня російські війська продовжували наступальні операції в тактичному районі Костянтинівка-Дружківка, але не досягли підтвердженого прогресу.
Що відомо про північнокорейські ракети, якими Росія атакує Україну (фоторепортаж)
1/9Пожежа у Запоріжжі після російської атаки 11 серпня.
Під час ракетно-дронової атаки на місто було завдано удару по металургійному комбінату «Запоріжсталь», в результаті якого загинули семеро людей. Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія застосувала північнокорейські балістичні ракети під час атаки на Запоріжжя
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
2/9Якщо підтвердиться, що під час атаки на Запоріжжя були застосовані північнокорейські ракети, це означатиме відновлення Москвою обстрілів із застосуванням озброєння з Пхеньяну.
На цьому фото від січня 2024 року видно уламки ракети, яка влучила в один із об’єктів у Харкові. Україна згодом ідентифікувала її як північнокорейську
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
3/9У звіті за квітень 2026 року Міністерство оборони України визначило дві моделі північнокорейських балістичних ракет, які, за його даними, Росія застосувала проти України. Згідно зі звітом, це ракети Hwasong-11А та Hwasong-11Б, відомі за американською системою позначень як ракети KN-23 та KN-24 відповідно
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
4/9На фото: випробування балістичної ракети KN-23 у Північній Кореї, липень 2019 року.
KN-23 – це ракета, яку запускають з транспортного засобу, зовні схожа на російський «Іскандер», проте, за висновками військово-криміналістичного аналізу України, ці ракети «не є прямими копіями радянських або російських зразків». У звіті Міноборони України зазначено, що вони приблизно на 50 відсотків довші за «Іскандери», що забезпечує аналогічну дальність польоту, попри використання менш якісного палива
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
5/9Ракети KN-23 на пускових установках були продемонстровані на параді у Пхеньяні в липні 2023 року.
Вважається, що ракета KN-23 оснащена боєголовкою вагою близько 500 кілограмів і має дальність польоту до 600 кілометрів. Ракета оснащена аеродинамічними рулями, що дає їй змогу маневрувати в польоті, ускладнюючи роботу ракет-перехоплювачів. Експертний аналіз цього зразка зброї, проведений в Україні, показав, що ракета була виготовлена з використанням застарілих технологій виробництва, схожих на ті, що застосовувалися близько 50 років тому
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
6/9Друга модель ракети, яку Росія застосовує проти України, – ймовірно, KN-24. На фото вона зображена під час випробувань, дата яких невідома.
KN-24 за формою та призначенням нагадує американську систему ATACMS. Перші випробування відбулися у 2019 році, а її дальність, за оцінками, становить близько 400 кілометрів. Пхеньян називає цю ракету «тактичною керованою зброєю»
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
7/9Системи KN-24 під час параду в Пхеньяні в січні 2021 року.
Згідно з повідомленнями, ракети KN-24 здатні «підніматися» вгору наприкінці польоту для орієнтування та ухилення від систем протиповітряної оборони. Вважається, що ці ракети оснащені боєголовками вагою 400–500 кілограмів
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
8/9На фото: українці покладають квіти на місці ракетного удару в житловому районі Києва у квітні 2025 року, якого, за даними України, Росія завдала північнокорейською ракетою; унаслідок атаки загинули кілька людей.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
9/9На світлині: завод з виробництва ракет у Північній Кореї, на якому, ймовірно, ракети типу KN-23. Грудень 2025 року.
За даними ISW, нещодавні повідомлення про те, що Росія знову почала використовувати північнокорейські ракети, можуть вказувати на те, що вона «випробовує ці ракети» після того, як протягом останнього року спільно з Пхеньяном працювала над їх удосконаленням
Форум