В Офісі президента завершується підготовка до подання на розгляд Верховної Ради України проєкту закону «Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами» (Стамбульської конвенції), заявили в пресслужбі ОП.
«Позиція Володимира Зеленського щодо необхідності приєднання України до цієї Конвенції принципова й незмінна. Після завершення відповідних процедур глава держави буде готовий внести на розгляд парламенту вказаний законопроєкт», – йдеться в повідомленні. Коли саме це станеться – не повідомляють.
«Тому наразі найважливішим питанням є консолідація зусиль усіх сторін навколо ратифікації Україною Стамбульської конвенції», – додали в ОП.
«Відчинимо правду про насильство»: акція на підтримку Стамбульської конвенції у Києві – фоторепортаж
Раніше в Представництві ЄС закликали Україну ратифікувати конвенцію.
«Дослідження доводять, 67% жінок в Україні зазнавали психологічного, фізичного чи сексуального насильства з боку партнера чи іншої особи, починаючи з 15-річного віку. Найчастіше винуватцями є статеві партнери. Наведені цифри не відображають вплив пандемії COVID-19, яка посприяла загостренню усіх чинників, що призводять до насильства щодо жінок і дівчат, включаючи безробіття та бідність, і посилила дію багатьох із першопричин, таких як ґендерні стереотипи та згубні соціальні норми», – йдеться в заяві західних партнерів України.
Україна ще 2011 року підписала, але досі не ратифікувала Стамбульську конвенцію, офіційна назва якої – Конвенція Ради Європи про запобігання і боротьбу з насильством проти жінок і домашнім насильством.
В усіх дотеперішніх складах українського парламенту з цього огляду переважали вкрай консервативні і хибні погляди на зміст цієї конвенції.
Її єдине завдання – запобігати всім формам насильства проти жінок, підтримувати рівність між жінками й чоловіками. Але в її тексті є слово «гендер», яке помилково або свідомо неправдиво пов’язують із «пропагандою гомосексуалізму», одностатевими шлюбами тощо.
За текстом конвенції, «гендер» у її розумінні означає «соціально виниклі ролі, способи поведінки, діяльності чи атрибути, які дане суспільство вважає належними для чоловіків і жінок».
Таким чином, запровадження в документі цього поняття ніяк не загрожує традиціям і цінностям кожного даного суспільства.
Також конвенція не містить і не може призвести до загрози концепції родини – вона взагалі ніяк не стосується цього питання і не регулює його, а відтак через ратифікацію конвенції не може виникнути вимога визнавати одностатеві шлюби.
Поняття «гендеру» не замінює термінів «жінка» й «чоловік», конвенція не просуває ніякої особливої «гендерної ідеології»: єдиний сенс цього слова в документі – наголосити, що жінка з більшою ймовірністю може зазнати насильства саме через те, що вона жінка.
Документ не передбачає створення поняття «третьої статі» чи вимог визнавати її, як і не вимагає запровадження якоїсь окремої «гендерної освіти».
І, крім того, попри назву конвенції, вона також містить положення про захист від домашнього насильства чоловіків чи хлопців.
