Історики, освітяни, а також представники громадського сектору та ЗМІ поставили свої підписи під публічною заявою проти змін до Порядку користування документами Національного архівного фонду України.
Документ був створений 14 серпня. Його автори називають незаконними зміни процедури роботи з архівом, які передбачає наказ Міністерства юстиції від 27 червня 2018 року.
Ці зміни ініціювала Державна архівна служба, і вони зокрема обмежують копіювання архівних документів дослідниками. Зокрема:
- копіювання документів може здійснюватися лише на підставі спеціального договору між архівом та користувачем;
- копіювати можна лише в читальному залі у спеціально відведеному для цього місці, обладнаному столом або, за наявності, в окремій кімнаті в присутності працівника архіву;
- використовувати професійні книжні чи архівні сканери не можна;
- документи розміром понад А4 і з товщиною корінця більше 4 сантиметрів (крім справ, що містять архівну інформацію репресивних органів) копіювати власними техзасобами заборонено.
Читайте також: «Вони серед нас. Архіви КДБ відкриті, але імена агентів досі не встановлені»
Автори листа також звертають увагу на те, що цей наказ забороняє копіювати документи, більші за формат А4, зі згасаючим або слабоконтрастним текстом, документи, виконані аквареллю, гуашшю, олівцем, вугіллям або залізогаловим чорнилом. Це унеможливлює оперативну роботу з документами, старшими за ХХ сторіччя.
«Ухвалення Наказу встановлює монополію архівних установ на історію та обмежує конституційне право на інформацію. Подібні кроки архівної служби не лише створюють ефект горловини пляшки, коли операційна неспроможність архівів виготовляти копії буде затягувати дослідження на роки, але і дасть можливість архівним працівникам бути модераторами історії, де архівний працівник волюнтаристично визначатиме, хто з дослідників заслуговує на допомогу», – стверджують підписанти.
Читайте також: «Розстріляли за те, що був поляком. Історія Валеріана Домброва»
Відтак вони звернулися до парламенту, Міністерства юстиції та уряду з вимогою скасувати наказ, провести аудит архівів та забезпечити інфраструктуру для їх збереження, а також розглянути можливість оцифрування тих архівних документів, стан яких є під загрозою.
Серед тих, хто поставив свій підпис під заявою: представники низки організацій, серед них «Інститут масової інформації», «Історична правда», центру «Ейдос» (зокрема його голова Віктор Таран), редакція порталу «Детектор Медіа», правозахисниця Лариса Денисенко, а також журналісти, історики та генеалоги.
Раніше з проханням скасувати наказ до Міністерства юстиції звернувся Інститут національної пам’яті.
Водночас окремі представники архівної галузі пояснювали Радіо Свобода, що обмеження в роботі з архівами пов’язані з необхідністю берегти старі документи.
