Доступність посилання

25 Вересень 2017, Київ 18:30
Новини | Міжнародні

Росія: віце-прем’єр Рогозін пригрозив санкціями проти причетних до недопуску літака з ним до ЄС


Дмитро Рогозін

Віце-прем’єр-міністр Росії Дмитро Рогозін, що перебуває під санкціями Європейського союзу, заявив, що Москва готує персональні санкції щодо осіб, причетних до рішення не допустити літак із ним до повітряного простору Румунії і відмовити йому в посадці в Угорщині, коли той прямував до Молдови, щоб відсвяткувати роковини «миротворчої діяльності» Росії в сепаратистському Придністров’ї.

Як заявив він у суботу, виступаючи на державному телебаченні, «ми точно встановимо, хто стоїть за цими рішеннями в Кишиневі, Бухаресті, Будапешті, Брюсселі». «Наші санкції будуть виважені і дуже адресні», – додав він.

При цьому, сказав Рогозін, ці санкції Москва застосує «тоді, коли для них настане час і місце». Росія «вміє відповідати», додав він.

За його словами, інцидент із ним був «спланованою провокацією», бо маршрут літаком із Москви до Кишинева в обліт України через Румунію використовувався й раніше, і Бухарест, як сказав Рогозін, раніше не вбачав перешкоди в тому, щоб літак із підсанкційною особою пролітав румунським повітряним простором транзитом. Рогозін, який також є спеціальним представником президента Росії у справах Придністров’я, додав, що вже не раз відвідував Придністров’я за таким маршрутом.

Попереднього дня, у п’ятницю, літак із Рогозіним, яким той летів на святкування 25-х роковин російських «миротворчих сил» у Придністров’ї, сепаратистському регіоні Молдови, був змушений розвернутися і сісти в білоруському Мінську, звідки Рогозін потім повернувся до Москви, так і не потрапивши до Молдови. Рейсовий пасажирський літак російської авіакомпанії S7, яка через заборону російським літакам користуватися повітряним простором України літає з Москви до Кишинева через Білорусь, Польщу, Словаччину, Угорщину і Румунію, румунські авіадиспетчери не впустили до повітряного простору своєї країни через присутність у літаку Рогозіна як особи з санкційного списку Європейського союзу. Так само авіаційні органи Угорщини відмовили цьому літакові в посадці в Будапешті, де Рогозін сподівався дочекатися, що Москва доможеться від Бухареста пропустити його.

Маршрут літака з Дмитром Рогозіним, за даними сайту Flightradar24
Маршрут літака з Дмитром Рогозіним, за даними сайту Flightradar24

Рогозін іще раніше, відразу після інциденту, у твітері пригрозив: «Румунська влада наразила на небезпеку життя пасажирів рейсового літака S7, жінок і дітей… Чекайте на відповідь, гади».

У соцмережах при цьому пригадали, що раніше жінками і дітьми планував прикривати російських військових президент Росії Володимир Путін. Той навесні 2014 року, говорячи про можливе воєнне вторгнення російських військ до України (яке насправді вже відбувалося на той час у Криму), заявив, що при такому вторгненні «хай спробує хтось із (українських) військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми будемо стояти позаду – не спереду, а позаду, – хай вони спробують стріляти в жінок і дітей».

Іще напередодні, 20 липня, Молдова виступила проти того, щоб російський віце-прем’єр прилетів до Кишинева і Тирасполя на літаку Військово-повітряних сил Росії. Рогозін заявив, що має намір прилетіти все одно, незважаючи на заборону.

Україна ще наприкінці 2015 року заборонила російським літакам користуватися своїм повітряним простором для транзиту, перед тим закривши російським авіакомпаніям і пряме сполучення між Україною і Росією, наклавши санкції на всі провідні російські компанії, що незаконно літали до окупованого Криму.

Переважно російськомовний регіон Придністров’я, де базувалася 14-а армія Радянської армії СРСР, а потім Збройних сил Росії, нині перейменована в Оперативну групу російських військ, ще в радянські часи, 1990 року, односторонньо проголосив «незалежність» від решти Молдови. Самопроголошеної «незалежності» Придністров’я не визнав ніхто у світі, хоча регіон має істотну підтримку Росії – політичну, економічну і військову.

Після нетривалої війни 1992 року, в якій загинуло близько 1200 людей, Кишинів остаточно втратив контроль над цим регіоном країни. В тій війні на боці сепаратистів узяли участь окремі бійці й цілі підрозділи й частини російської армії зі своїм озброєнням і бойовою технікою.

Росія, всупереч своїм міжнародним зобов’язанням вивести свої війська з сепаратистського Придністров’я до 2002 року і численним закликам і Кишинева, і міжнародної спільноти, відмовляється зробити це. Менша частина цих військ перебуває там під приводом «миротворчих сил», більша частина – під приводом необхідності ротації тих сил.

Росія ще 1999 року зобов’язалася на саміті ОБСЄ у Стамбулі вивести свій військовий контингент із Придністров’я до 2002 року, але так і не зробила цього, а тепер заявляє, що і не виведе, бо «міжнародна ситуація змінилася». Нині в регіоні перебуває близько 1300–1500 російських військових, із них лише близько 400 числяться учасниками з російського боку миротворчої операції, що була започаткована 1992 року відповідно до двосторонньої російсько-молдовської угоди.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG