У запорізькому Парку металургів зібралися волонтери і добровольці, щоб вшанувати пам’ять військових, які загинули в серпні 2014 року внаслідок подій під Іловайськом. Учасники акції принесли квіти, свічки і портрети загиблих, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Їх поклали до встановлених в паку пам’ятних знаків, присвячених запорізьким бійцям, які загинули за час збройного конфлікту на Донбасі.
«366 офіційно загиблих, хоча насправді я не вірю цій цифрі. Набагато більше. Кажуть, офіційно було 900 чоловік, але ми маємо не забувати, що було багато неоформлених, багато було добровольців, які зникли і ми досі не можемо тіла знайти. Навіть приклад – висить портрет Волощука (на пам’ятному, присвяченому запорожцям, загиблим в АТО) – він не знайдений, ми його шукаємо. Було припущення, що на цвинтарі у Дніпрі похований, ми зв’язувались з волонтерами, робили експертизу, але це не він. Жаль, що Запоріжжя проігнорувало цей день – прийшло небагато людей. Багато людей поїхало до Києва, пішло до церкви. Сподіваюсь, люди не забули цей чорний день», – розповіла волонтер Стелла Орел.
Наприкінці серпня 2014 року українські військові потрапили в оточення під Іловайськом на Донеччині. Військові регулярних частин Збройних сил Росії, що вторглися до України під прикриттям підтримуваних ними сепаратистів, обстріляли коридор, яким, за домовленістю, мали виходити українські силовики. За офіційними даними, тоді загинули 366 українських військових і правоохоронців, 429 були поранені, 300 потрапили в полон, 158 вважають зниклими безвісти.
Генеральна прокуратура України 14 серпня 2017 року оприлюднила результати розслідування подій під Іловайськом, що сталися в серпні 2014 року. За цими даними, головним винуватцем Іловайської трагедії визнане військове командування Росії. Генпрокуратура повідомила, що матеріали розслідування воєнних злочинів у ході подій під Іловайськом передали до офісу Міжнародного кримінального суду в Гаазі. Серед інших чинників трагедії, на думку слідчих ГПУ – дезертирство, розвал армії за часів екс-президента Віктора Януковича і окремі помилки українського військового керівництва.
